Рабі Йоханан
| Рабі Йоханан | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Рід діяльності | амора |
| Учні | Рабі Ельазар бен Педат, Реш Лакіш, Рав Яаков бар Аба, Рав Хія бар Аба, Раба бар бар Хана |
Рабі Йоханан був одним із перших амораїв[1]; він жив ще в період останніх танаїв і навіть удостоївся бачити рабі Шимона бен Гамліеля, насі Ізраїлю[2].
Його життєпис
У Ґемарі завжди згадується разом зі своїм шурином і колегою Реш Лакішем, якого він повернув до тшуви. Вони разом навчалися і разом вели пілпуль, а коли Реш Лакіш помер, він утратив розум від великої скорботи через те, що Реш Лакіш помер. Коли між ними є суперечка, галаха завжди встановлюється за рабі Йохананом.
Іноді товариші й учні називають його «бар Нафха». Є думка, що причина в тому, що його батько був ковалем[3], а є думка, що це через його красу.
Наводиться в Ґемарі, що рабі Йоханан і Реш Лакіш «заглядали в книгу агади». Явец тлумачить, що мається на увазі, що в Шабат вони вивчали учення Каббали, на відміну від буднів, коли вони вивчали лише нігле. І це джерело хасидського звичаю (записаного в «Кунтрес Ец га-хаїм»), що Шабат присвячений вивченню хасидуту[4]
До часу, коли жили рабі Йоханан, Рав і Шмуель, було розкриття світла Хохми[5].
Бааль-Шем-Тов сказав, що його душа — від якості Хесед, і на це натякає його ім'я: «Й-а ханан»[6].
Його вислови
У Ґемарі[7] наводиться, що сказав рабі Йоханан: сказав: «О, якби молилася людина цілий день»: Ребе[8] ставить запитання: оскільки молитва — постанова мудреців, то чому радіє рабі Йоханан: «о, якби молилася людина цілий день» — адже краще, щоб цілий день вона займалася Торою і виконувала заповідь вивчення Тори, і щомиті знову набувала «310 світів»!
І ще дивніше, що це вислів рабі Йоханана, про якого казали, що в нього не було зв'язку зі світом, а лише з Торою, як розповідається в Ґемарі[9], що «нависали його брови (брови його були великими й закривали йому очі); він сказав їм: підніміть мені очі, і я подивлюся», тобто йому був потрібен особливий засіб і порада, щоб він міг бачити справи світу. І відповідно до цього коментатори пояснюють[10] те, що ми знаходимо в Ґемарі про рава Гіделя і рабі Йоханана, які мали звичай сидіти «біля воріт місця занурення»: раву Гіделю «сказали йому мудреці: чи не боїться пан лихого начала?», а рабі Йохананові цього не сказали, «бо сказали, що в рабі Йоханана волосся брів лежало, а отже, він не міг дивитися на жінок». І попри це рабі Йоханан каже: «О, якби молилася людина цілий день», хоча обов'язок молитися тричі на день, за всіма думками, — лише постанова мудреців.
І Ребе пояснює, що, оскільки молитва є аспектом «світил» щодо всієї Тори і заповідей загалом, зрозуміло, що в того, хто сам по собі не бачить світу[11], прагнення — «щоб молилася людина цілий день», тобто щоб протягом усього дня вона була занурена в «молитву», зв'язок і з'єднання зі Святим, благословенний Він, не маючи справи зі справами світу, і завдяки цьому «світила» продовжуватимуться в справи Тори та її заповідей протягом усього дня, оскільки це внутрішня суть Тори та її заповідей; тому молитва має бути навіть раніше за вивчення Тори, як просив Аба Біньямін[12].
Його галахічний метод
У трактаті Йома[13] рабі Йоханан і Реш Лакіш сперечаються про те, чи заборонена половина міри за Торою, і Ребе пов'язує цю суперечку з питанням кількості та якості. На думку рабі Йоханана, заборона завжди стосується кількості, і тому половина міри теж заборонена, адже в ній є половина забороненої кількості, «оскільки вона придатна для поєднання». Натомість Реш Лакіш вважає, що Тора заборонила річ саме через особливу якість, яка народжується при поєднанні певної міри; заборона виникає саме через насичення й куштування, які є якістю їжі, — «„куштування“ сказав Милосердний, а його немає», і тому недоречно забороняти половину міри, коли в ній зовсім немає якості, що є в повній мірі.
Цим Ребе пояснює і суперечку рабі Йоханана і Реш Лакіша наприкінці трактату Ніда про закон зави: за Торою лише зава, яка бачила виділення протягом трьох днів поспіль протягом одинадцяти днів зіви (які починаються після семи днів ніди), вважається великою завою, тоді як зава, яка бачила лише протягом одного чи двох днів, вважається малою завою. Рабі Йоханан і Реш Лакіш розійшлися в тому, який закон зави, що бачила виділення на десятий день своєї зіви: чи вважається вона малою завою, закон якої — «шомерет йом кенегед йом», і на неї поширюються закони нечистоти, чи ж, оскільки дні ніди не «придатні до приєднання» до інших днів, вона не вважається нідою; адже можна сказати, що вся заборона малої зіви походить з можливості для зави перетворитися на велику заву, але у випадку, коли немає можливості, що вона перетвориться на велику ніду, — на неї не поширюються закони зави. Рабі Йоханан вважає, що й на десятий день зава, яка бачила виділення, вважається «завою», тоді як Реш Лакіш вважає, що так само, як в останній, одинадцятий день вона не стає нідою, так і на десятий день.
Ребе робить висновок, що це і є суперечка рабі Йоханана про якість і кількість. На думку рабі Йоханана, закон про три дні в «зави гдоли» — лише питання кількості, і тому і в одному чи двох днях із них, і навіть у таких, що не придатні для поєднання в три, є ця якість, а Реш Лакіш вважає, що головне — якість[14].
Учні
| Амораїм | ||
|---|---|---|
| Перше покоління | Рабі Хія • Рабі Єгошуа бен Леві • Рабі Мана • Рабі Ханіна бар Хама | |
| Друге покоління | Рабі Йоханан • Реш Лакіш • Рав • Шмуель • Ільфа | |
| Третє покоління | Рабі Аба • Рабі Елазар бен Педат • Рабі Амі • Рабі Асі • Рабі Іцхак Нафха •Рав Єгуда • Рав Нахман • Рав Уна • Рав Матна | |
| Четверте покоління | Рав Хісда • Рав Шешет • Ула • Рабі Зейра | |
| П'яте покоління | Раба • Рав Йосеф • Раба бар Рав Уна • Рабі Ірмія • Рабі Танхума | |
| Шосте покоління | Абає • Рава • Рамі бар Хама • Рав Аха бар Яаков • Рав Сафра • Рав Іді бар Авін • Рав Хія бар Авін | |
| Сьоме покоління | Рав Аха, син Рави • Рав Аші • Равіна | |
Примітки
- ^ Євамот, 64б. Раші, що починається словами «Амар ла».
- ^ Там само.
- ^ І відповідно до цього, можливо, він був сином рабі Іцхака Нафхи, див. статтю.
- ^ Ребе, «Ігрот кодеш», том 22, 8562.
- ^ Ребе Магарашаб, «Гемшех 5670», частина третя, гемшех у письмовому вигляді, який не був виголошений, 1385.
- ^ «Кетер Шем Тов», доповнення 118.
- ^ Брахот, 21а.
- ^ «Торат Менахем», 5720 рік, частина перша, сіха в ніч на другий день холь га-моеду Сукот, 18 тішрея
- ^ Бава кама, 117а, наприкінці (і в коментарі Раші).
- ^ Коментар «Ріф» в «Ейн Яаков» до трактату Брахот, 20а.
- ^ Хіба що за допомогою особливого засобу.
- ^ Брахот, 5б.
- ^ Аркуш 74, сторона а.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 7, с. 100.
Код особи: № 5173100000