Перейти до вмісту

Скасування боргів

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Скасування боргів
(основні джерела)
Легенда Ре'е 1-6; 9-10
Мішна Трактат «Швіїт» розділ 10
«Мішне Тора» Рамбама Закони про шміту та йовель розділ 9
«Шулхан арух» «Хошен мішпат» розділ 67; Алтер Ребе, закони позики пункт 34 і далі
Книги підрахунку заповідей «Сефер га-міцвот» Рамбама заповідь-повеління 241; заборони 230-231; «Сефер га-хінух» заповіді 475, 477, 480
Сіхот Частина 17, «Бе-гар» 2; частина 32, «Бе-гар» 1

Скасування боргів є однією із заповідей року шміти, і її суть у тому, щоб скасувати всі борги в сьомому році й не вимагати їх.

Заповідь

Заповідано скасовувати борги в сьомому році, і заборонено вимагати їх, як сказано в Торі: «Нехай відпустить кожен позикодавець борг свій, який він дав у позику ближньому своєму, нехай не утискає ближнього свого і брата свого, бо проголошено відпущення заради Г-спода»[1].

Заборонено утримуватися від того, щоб давати в позику перед шмітою, через побоювання, що борг буде скасовано, як сказано в Торі: «Стережися, щоб не було в серці твоєму думки негідної, щоб сказати: наблизився сьомий рік, рік відпущення, і стане недобрим око твоє до брата твого нужденного, і ти не даси йому»[1].

Хоча скасування боргів чинне за Торою лише тоді, коли чинний йовель, коли є шміта землі, адже земля повертається до свого власника без грошей, мудреці постановили, щоб і в наш час діяла ця заповідь, аби вчення про скасування боргів не забулося в Ізраїлі.

Визначенням заповіді є обов'язок людини скасувати свої борги, а не те, що Тора робить так, що вони скасовуються самі собою. Борг і далі чинний, тільки позикодавцеві заповідано не вимагати його. З цієї причини мудреці задоволені тим, хто повертає свої борги, попри те що позикодавець повідомляє йому про їх скасування, — бо зобов'язання боргу все ще чинне, і після того як позикодавець виконав свою заповідь і скасував його, є в цьому благо, коли борг виплачується[2].

Прозбул

За часів Гілеля га-Закена він побачив, що багато хто не дає в позику перед шмітою і порушує заборону, і тому запровадив постанову «прозбул» (від слів проз- постанова, булі-багаті, буті-бідні, тобто постанова для багатих і для бідних) — згідно з якою кожен передає свої борги бейт-дину, і так вони не скасовуються.

Ребе вказав робити прозбул як на початку року, так і в його кінці: оскільки є такі, що вважають[3], що сьомий рік скасовує борги лише у своєму кінці, тому той, хто дав у позику своєму товаришеві в самому сьомому році, стягує свій борг увесь рік. З цієї причини Ребе 5747 року (1986/1987) закликав складати прозбул також наприкінці сьомого року. Але й 5746 року (1985/1986) Ребе закликав усюди повідомляти про рік шміти та складати прозбул перед Рош га-Шана сьомого року й запропонував, щоб це було одразу після скасування обітниць[4].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ 1 2 Див. 15, 2.
  2. ^ «Лікутей сіхот» частина 17, сіха «Бе-гар» 2, пункт 5 і далі.
  3. ^ Рамбам.
  4. ^ Див. примітку Ребе, надруковану в «Сефер га-мінгагім», с. 86. «Лікутей сіхот», 24, с. 316.

Повідомити про помилку на цій сторінці