Перейти до вмісту

Старе кладовище в Хевроні

Матеріал з Хабадпедії
Могила ребецн Менухи-Рахелі, на ділянці Хабаду на цвинтарі

Цвинтар Хеврона є одним із найдавніших єврейських цвинтарів у Землі Ізраїлю, у ньому є могили вже з часів царя Давида. На цвинтарі поховано хасидів Хабаду, які жили в місті, а також інших видатних особистостей.

Цвинтар розташований у кварталі Тель-Румейда, на схилах пагорба, що височіє над Печерою Махпела, і поділений на кілька ділянок на різних рівнях. Упродовж років цвинтар багато разів оскверняли місцеві арабські мешканці, і через те, що на цвинтарі було прийнято не вказувати імена померлих на надгробку, виникла складність у точному визначенні місць поховання померлих.

Історія кладовища

Територія цвинтаря слугувала місцем поховання вже від початку єврейського поселення в Хевроні. У будівлі, що стоїть на вершині пагорба, згідно з переказом, поховано Рут-моавітянку та її онука Ішая, батька царя Давида, і вона включає також невелику синагогу. Першим джерелом, у якому згадується це місце, є твори учня Рамбана, який відвідав Землю Ізраїлю в 5050 році (1290): «У Хевроні там Печера Махпела.. а новий Хеврон розташований поруч із печерою. А давній Хеврон був угорі на горі, там цвинтар Ізраїлю, і там з одного боку печера, там могила Ішая».

Згідно з прийнятим тоді звичаєм, надгробки на цьому цвинтарі вирізнялися тим, що були простими, і на них, як правило, не було жодного напису з пізнавальними відомостями про особистостей, похованих під ними, причому є ті, хто стверджує, що причина цього криється в близькості цвинтаря до Печери Махпела, у якій також не було вказано імен праотців на могилах.

Унаслідок цього в нас немає точних відомостей про особистостей, яких було поховано на цвинтарі протягом історії, хоча нам відомо, що на найсхіднішій ділянці цвинтаря було поховано членів караїмської громади, яка діяла в Хевроні в Середньовіччі.

Починаючи з періоду Рамака та його учнів, єврейське поселення в місті відновилося, а разом із ним відновилися й поховання на цвинтарі, причому однією з видатних постатей, про яких відомо, що вони поховані на ньому, був рабі Еліягу де Відас, автор книги «Решит хохма».

За нинішнім порядком ділянок на цвинтарі на найзахіднішому боці розташована пізня сефардська ділянка, на схід від неї — ділянка мучеників заворушень 5689 року (1928/1929), а на схід від неї поховано 8 сувоїв Тори, осквернених арабами напередодні Йом Кіпура 5736, а після них розташована стара ділянка сефардських рабинів.

Ділянка Хабаду розташована на висоті гори, трохи нижче від могил Ішая і Рут, із правого боку дороги, і на ній поховано більшість хасидів Хабаду, членів хабадської громади, що діяла в цьому місці, крім убитих під час заворушень 5689 року (1928/1929), яких поховали разом у братській могилі на сефардській ділянці, розташованій нижче, причому через небезпеку і короткий час, який мали ті, хто ховав, довелося поховати всіх разом, та ще й вище від прийнятої глибини.

Після заворушень 5689 року (1928/1929) ті, хто вцілів, утекли з цього місця, а арабські мешканці захопили будинки єврейської громади й почали оскверняти цвинтарі та почали використовувати їх у сільськогосподарських цілях, роздробили надгробні камені й використовували їх для будівництва, а територію ділянки Хабаду перетворили на виноградник.

Протягом майже тридцяти років цвинтар зазнавав осквернення аж до повернення території під єврейський контроль після Шестиденної війни, причому протягом років було зроблено різні спроби відновити це місце, і на чолі цих дій стояв професор р. Бен-Ціон Тавгер, якому вдалося головним чином знайти й відновити надгробок і місце поховання мучеників заворушень 5689 року.

Напередодні підписання угод в Осло наприкінці 5755 року (1994/1995) було вирішено передати в руки арабів усю територію цвинтаря, причому генерали й політики, які брали участь у формулюванні угод, зовсім не усвідомлювали величі святості цього місця і найвищої важливості, яку люди хасидизму Хабад надають цьому місцю, і однією з причин цього був той факт, що місце було дуже занедбане.

У ході всесвітньої дипломатичної діяльності під керівництвом р. Баруха Марзеля і пані Сари Нахшон, за сприяння рава Єгуди-Лейба Гронера і рабинів Хабаду у Святій Землі на чолі з равом Іцхаком-Єгудою Ярославським, протягом усієї ночі налагоджували телефонні зв'язки з метою чинити тиск, щоб не передавати територію в руки арабів, і після важких натисків було погоджено змінити лінію поділу на картах і залишити більшу частину території цвинтаря під єврейським контролем, зокрема місце поховання ребецн Менухи-Рахелі, тоді як частина цвинтаря залишилася в палестинських руках, і паркан розділяє обидві половини.

На частині, переданій в арабські руки, де поховані рав Шимон-Менаше Хайкін та інші великі хасиди Хабаду, — араби влаштували футбольне поле.

Услід за угодами Вай, підписаними паном Біньяміном Нетаньягу, у межах яких у руки арабів було передано додаткові частини Хеврона, місце поховання ребецн Менухи-Рахелі перетворилося на єврейський анклав, і армія майже не дозволяла дістатися до цього місця, що дало змогу арабським погромникам знову і знову входити й далі оскверняти цвинтар.

Унаслідок цього члени єврейської громади в Хевроні почали вперту боротьбу за те, щоб дозволити євреям входити на ділянку Хабаду, і протягом років тричі було підпалено будівлю для обмивання померлих поруч із ділянкою, а могилу ребецн Менухи-Рахелі було осквернено 17 разів.

Лише в місяці елулі 5762, наприкінці терміну повноважень міністра оборони Біньяміна Бен-Еліезера, він раптово вирішив затвердити будівлю для відкриття колелю.

Особистості, поховані на кладовищі

На цвинтарі поховано багатьох хасидів, яких поховали там головним чином у період між роками 5694-5689.

Нижче — частковий список:

  • Рав Аврагам-Яаков Орлянський — перший рабин Зіхрон-Яакова, з убитих під час заворушень 5689 року (1928/1929)
  • Рабі Аврагам Азулай — рабин-каббаліст, дід Хіди
  • Рав Еліезер бен Арха — даян у Газі та в Хевроні і голова єврейської громади в Хевроні
  • Рав Єгуда Бібас — рабин громади Корфу, посек і каббаліст
  • Рав Гілель-Моше-Мешл Гельбштейн
  • Рав Моше Гродзенський — машгіах єшиви «Торат хаїм» у Варшаві, з убитих під час заворушень 5689 року (1928/1929)
  • Рабі Еліягу де Відас — рабин і каббаліст, автор книги «Решит хохма»
  • Пан Ельяким Гаецні — депутат Кнесету, член Ради Юдеї, Самарії та Гази, адвокат і мислитель
  • Рав Еліезер Вальдман — один із видатних рабинів релігійного сіонізму
  • Рав Аврагам-Ісраель Зеєві — з рабинів Хеврона
  • Рав Ханох Хасон — рабин сефардської громади в Хевроні
  • Пан Бен-Ціон Тавгер — один із видатних активістів зі зміцнення єврейського поселення в Хевроні
  • Мір'ям і Моше Левінгер — з відновлювачів єврейського ішуву в Хевроні
  • Рав Хаїм-Хізкіягу Медіні — автор «Сдей хемед»
  • Рав Шломо з Толочина — один із великих учнів Віленського Гаона
  • Рав Яаков з Люцина — один із головних громадських діячів громади прушім у Єрусалимі
  • Рав Еліягу Мані — один із видатних рабинів Хеврона
  • Р. Барух Нахшон — хасидський художник і один із перших відновлювачів єврейського ішуву в Хевроні
  • Р. Еліезер-Дан Слонім — один із керівників єврейського ішуву в Хевроні, з убитих під час заворушень 5689 року (1928/1929)
  • Ребецн Менуха-Рахель Слонім — дочка Мітлер Ребе
  • Рав Шломо Адені — один із коментаторів Мішни
  • Немовля Шалгевет Пас
  • Рав Хаїм-Рахамім-Йосеф Франко — сефардський рабин Хеврона і засновник лікарні «Хесед ле-Аврагам»
  • Рав Аврагам бен Леві Конкі — з каббалістів Хеврона
  • Р. Еліезер Клонський (קלאנסקי) — торговець і видатний громадський діяч, один із керівників громади Хабаду в Хевроні
  • Рав Меїр-Шмуель Кастель — голова сефардської громади в Хевроні, з убитих під час заворушень 5689 року (1928/1929)

Додаткова література

  • Старий цвинтар у святому місті Хевроні, «Га-Мевасер кегілот», тижнева глава «Хаєй Сара», 21 хешвана 5783 (15 листопада 2022), сторінка 18

Зовнішні посилання

  • [tourhebron.com/%D7%97%D7%9C%D7%A7%D7%AA-%D7%97%D7%91%D7%93/ Могила ребецн Менухи-Рахелі] на сайті «Туризм Хеврона»

Повідомити про помилку на цій сторінці