Перейти до вмісту

Нігуни Хабаду для Грізних днів

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.

Нігуни Грізних днів прийнято співати лише у Грізні дні.

На виході Шабату «Шмот» 23 проти ночі 24 тевета в ніч відходу з життя Алтер Ребе становище було тяжке почав Цемах Цедек молитися Маарів на мелодію Йом Кіпуру, Алтер Ребе сказав йому, що так співати можна лише у Грізні дні, і ця мелодія в інший час притягує гвурот[1].

Джерело нусаху мелодії в молитві

Нусах[2] мелодії в молитві для Грізних днів «Га-нусах», прийнятий у народу Ізраїлю (громади ашкеназ), що називаються «Скарбове нігуним» відкрився Магаралю[3], який просив, щоб йому відкрили з Небес нігуни для молитви, якими весь Ізраїль зможе пробудити Вище милосердя.

Ребе Цемах Цедек сказав про ці нігуни, що вони з пісень левітів у Храмі, і тому дуже суворо стежили, щоб хазани всіх видів не змінювали цей нусах.

Однак у Любавичах були особливі хазани, які мали свій особливий стиль, у якому вони співали нусах молитви Магараля з Праги, такими були р. Ісар-хазан і р. Єхіель Гальперін.

Є три молитовні нігуни для Грізних днів «Сефер га-нігуним», і це нігун 97, нігун 98 і нігун 99 у «Сефер га-нігуним».

Суворість щодо нусаху

Наші Ребе, провідники поколінь, дуже суворо стежили за нусахом мелодій у молитвах Грізних днів.

Рав Йосеф Вайнберг пише[4], що на Рош га-Шана 5700 (14 вересня 1939) під час Другої світової війни, коли рав Раяц перебував у Варшаві і шаліах ціббур був юнаком, не обізнаним у нусаху молитви. Це завдало Ребе прикрості.

Попри становище, що німці бомбардували Варшаву, із самопожертвою прийшов один із юнаків покликати його прийти з іншої частини міста, щоб був знавець нігунів, який знає нусах молитви. І побачили, що це було до вподоби Ребе.

У Ребеїм була мелодія молитов Рош га-Шана і Йом Кіпуру, яка передавалася з покоління в покоління[5].

Можна сказати, що найбільша частина хабадського нусаху молитви походить з уст хазанів, які були в Любавичах, рава Ісара-хазана і рава Єхіеля Гальперіна.

Список нігунів

Нігуни Хабаду для Грізних днів, є з них такі, які прийнято співати під час фарбрейнгену в місяці елул і у Грізні дні, і є з них такі, що на частини молитви. Частину нігунів Ребе вказував співати на фарбрейнгенах, які проводилися від 15 менахем-ава до Рош ходеш хешвана. Частина з них є оригінальними нігунами, що були складені на певні уривки. А частину з них баалей тфіла в «770» запровадили у звичай як правило співати на певні уривки в молитвах Грізних днів.

Серед них є цілий нігун, а є лише тнуа.

Нігуни періоду

Нігуни, пов'язані з поїздкою до Ребе

Нігуни молитов

Сліхот

Рош га-Шана

(Нігуни, що стосуються кількох місць, наводяться лише першого разу)

Йом Кіпур

Коль нідрей і Маарів

Шахаріт Мусаф і Седер авода

Неїла

Сукот

Шміні Ацерет

Нігуни гакафот

Під час гакафот зазвичай співають одні й ті самі нігуни, більшість із них запровадив Ребе.

Зазвичай, коли Ребе входив на гакафот, співали «Ктіва ва-хатіма това» без слів, якщо Ребе дає знак — співають звичайний нігун гакафот перед «Ата гареета».

Після закінчення «Ата гареета» вперше зазвичай Ребе співав нігун гакафот свого батька рабі Леві-Іцхака, після закінчення «Ата гареета» вдруге зазвичай співав «Зол шойн зайн ді геуле», а після закінчення «Ата гареета» втретє і після проголошення вірша «Ве-гая зар'аха....» співав «У-фарацта».

Під час самих гакафот Ребе — у більшість років — не починав нігуни, але хасиди починали, і ось нігуни, які зазвичай співали: нігун гакафот, радісний нігун, Гошіа ет амеха, Бха Гашем хасіті, Аль га-села ах, Уцу еца ве-туфар, Ве-холь карней решаїм, Нет, нет никого, капітл того року, нігун гакафот рабі Леві-Іцхака.

У 5734 році (1973/1974) Ребе навчив «Га-адерет ве-га-емуна» на французький марш. Від 5741 року (1980/1981) співали Ві вонт Мошіах нау. Від 5748 року (1987/1988) співали Ребе . В останні роки співали Сісу ве-сімху бе-сімхат га-Геула, Фром 770 [Шлухей адонейну], Єхі адонейну.

Зрозуміло, що це в загальному вигляді, завжди вносилися зміни і порядок змінювався.

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Баалей тфіла, що складали нігуни

Альбоми на цю тему

Диск «Нігуни Хабаду для Грізних днів»

Диск «Нігуни Хабаду для Грізних днів» містить зібрання з 25 нігунів Хабаду для молитов Грізних днів.

Диск випустив рав Йосеф Ротман, який має великий досвід у молитвах Грізних днів у громадах Хабаду по всьому світу.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Див. «Га-маса га-ахарон» р. Єгошуа Мондшайна
  2. ^ Див. сіху ночі сьомого дня Песаху 5698 (21 квітня 1938)
  3. ^ А дехто писав Магаріль., але в ганасі сіхи написано Магараль. І можливо, ганаха неточна.
  4. ^ Див. «Шмуот ве-сіпурім» сторінка ?
  5. ^ «Решимат іньяним ве-сіпурім» с. ?

Повідомити про помилку на цій сторінці