Перейти до вмісту

Іссер Зархі

Матеріал з Хабадпедії
Іссер Зархі
Основна інформація
Відомий якХазан у Ребе Магараша
Місце діяльностіЛюбавичі
Рід діяльностіхазан
Посадахазан у Рабі Шмуель Шнеєрсон (Ребе Магараш) в Грізні дні
Сім'я
БатькоЕліягу, син Цві-Гірша
МатиРейза, дочка Аврагама

Р. Іссер Зархі (відомий під прізвиськом «Іссер дер хазн») був хазаном у Ребе Магараша. Жив у поселеннях, заснованих Ребе Цемах Цедеком, і тому його називали «ішувнік». Був богобоязливим і вченим.

Про нього

Р. Іссер Зархі народився в Любавичах у батька, р. Еліягу, сина р. Цві-Гірша[1], і матері Рейзи, доньки р. Аврагама[2].

Ребе Магараш казав про нього, що в нього «залізна голова»: він міг навчатися вісім годин поспіль. Його розпорядок у поселенні був такий: відразу після молитви Арвіт він лягав спати, а о другій годині після півночі вставав і навчався до ранку.

Ребе Раяц описує його як «ламдана» — згідно з поясненням цього слова від Алтер Ребе: як звання «злодій» — це не той, хто вміє красти, а той, хто краде на ділі. Так і р. Іссер був «ламданом», який навчається на ділі.

Р. Іссер був постійним хазаном у Любавичах у Грізні дні аж до відходу з життя найсвятішого Ребе Магараша в 5643 році (1882/1883). У нього був особливий наспів для молитов Грізних днів, і передусім для молитви «Седер га-авода» в Йом Кіпур. Починаючи «Аводу», він гучно виголошував: «Ата!» — а не так, як заведено в хазанів починати «Аводу» вигуком «Ата конанта».

На підставі цього Ребе Раяц побажав установити, починаючи з Йом Кіпуру 5704 року (1943/1944), щоб у тексті «Аводи» не вимовляли, як заведено повсюди, «Ата конанта» на одному диханні, а виголошували «Ата»!, робили невелику паузу, а потім продовжували і казали «конанта» і т. д.

Вимовляючи «Корім» у «Ве-га-коганім», він співав «тнуа» (наспів), про яку існував переказ, що її співали в Храмі. Коли р. Іссер співав цю тнуа, у всій синагозі не залишалося сухого ока.

Ребе Магараш під час «Аводи» зазвичай молився в особливій кімнаті поруч із великим бейт-мідрашем, двері були трохи прочинені, а в отворі висіла завіса. Спочатку всі, хто молився, падали ниць — «Корім», а потім хазан р. Іссер починав співати «Ве-га-коганім». Тоді Ребе Магараш входив до зали бейт-мідрашу, сідав у крісло і приєднувався до співу хазана. Іноді він співав разом із ним, а іноді лише погойдував руками в такт рухам наспіву[3].

Ребе Раяц розповідав, що одного разу один із мешканців Любавичів, людина зухвала і владна, сказав: я покажу вам, що не заплачу, коли Іссер скаже «Корім». Того Йом Кіпуру він прийшов до бейт-мідрашу Ребе під час молитви Мусаф. Коли р. Іссер почав співати «Ве-га-коганім» із великим піднесенням, цей владний чоловік почав ридати, так що йому довелося вхопитися за умивальник, щоб не впасти. На це Ребе Рашаб відгукнувся: пробудження тих, хто молився, відбувалося головним чином від каванот батька (Ребе Магараша), а не від наспівів р. Іссера. Але так чи інакше, потрібен був і спів...

Ще Ребе Раяц розповідав від імені своєї бабусі, ребецн Рівки, що одного разу, під час проголошення «Седер га-авода» в Йом Кіпур, спалахнула сліпуча блискавка, пролунав потужний грім і в містечку спалахнула пожежа. У синагозі почалася паніка, бо не знали, де спалахнула пожежа, і через вогонь і дим здавалося, що пожежа охопила саму синагогу. Майже всі, хто молився, вибігли надвір, і залишилися тільки ті, хто стояв поруч із Ребе Магарашем, бо вони бачили, що Ребе залишається сидіти на своєму місці. І ось диво: р. Іссер-хазан, занурений у своє велике піднесення під час проголошення «Аводи», зовсім не відчув усього, що відбувалося, і продовжував проголошувати «Седер га-авода» без жодної перерви.

Останній раз він приїжджав до Любавичів у 5653 році (1892/1893), після чого помер.

Ребе Раяц розповідав, що на р. Іссера було невдоволення з боку Ребе Рашаба, і це завдавало йому прикрощів. Це одна з двох справ, про які Ребе Рашаб сказав: «Також карати праведника недобре» (Мішлей 17:26), тобто і покарання — з боку невдоволення — праведникові недобре, обтяжує праведника.

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Йосеф Зархі, «Толдот мішпахат Зархі», у: «Огалей Любавич», том 2, с. 167.
  2. ^ «Оцар хасидей Хабад», 3
  3. ^ «Сефер га-сіхот» 5704, с. 25–26
Іссер Зархі згадується ще в 7 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1697414800

Повідомити про помилку на цій сторінці