Рав Нісім Гаон
| Рав Нісім Гаон | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 4750 |
| Дата смерті | 4837 |
| Місце діяльності | Кайруан, Махдія, Гранада |
| Належність | Єшива Кайруана |
| Рід діяльності | голова єшиви, поет |
| Посада | голова єшиви Кайруана |
| Учителі | Голови єшиви Кайруана: його батько рабі Яаков бен Нісім. |
| Сучасники | Рабейну Хананель бен Хушіель, рав Гай Гаон, рав Шмуель га-Коген бен Хофні Гаон[1] |
| Праці | «Мафтеах манулей га-Талмуд», «Мегілат старім», «Хібур яфе ме-га-єшуа», «Сідур тфіла», «Перуш аль га-Тора», «Сефер га-міцвот» та «Ілхот лулав». |
| Учні | Єгосеф га-Нагід та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Яаков бен Нісім |
| Нагороди | |
| титул «рош бей рабанан» | |
Рав Нісім бар Яаков (близько 4750–4837) отримав прізвисько «рав Нісім Гаон» або «рабейну Нісім», був головою єшиви в Кайруані. Уклав низку творів про Вавилонський Талмуд та про інші торанічні питання, а у віленському виданні його коментар уміщено на сторінці.
Біографія
Рав Нісім народився в сім'ї рабі Яакова бен Нісіма близько 4750 року в Кайруані[2], де вивчав Тору у свого батька, який служив головою єшиви Кайруана. Після відходу з життя його батька в 4790 році «рабейну Хушіель» (батько рабейну Хананеля) був призначений головою єшиви, з огляду на те, що рав Нісім був молодий, у віці 16 років. Після смерті рабейну Хушіеля рав Нісім отримав посаду голови єшиви. За його часів місто Кайруан було пограбоване й цілком зруйноване, і він перебрався до Магдії, де помер у 4837 році. Також протягом тривалого часу, коли він перебував з нагоди весілля своєї доньки в Гранаді в Іспанії, він викладав разом зі своїм учнем рабі Єгосефом га-Нагідом Гемару.
Після того як його тесть Дунаш[3] потрапив у біду, рав Нісім надіслав йому книжку оповідань «Хібур яфе ме-га-єшуа», щоб утішити його в біді, що його спіткала.[4].
Рав Нісім був освіченим і обізнаним у філософській літературі тих днів.
Його зв'язки із сучасниками
Рав Нісім листувався з равом Гаєм Гаоном і з рабі Шмуелем га-Нагідом, тим самим сприяв перенесенню рабинської літератури з Вавилонії до Іспанії. Він удостоївся шанування й визнання з боку вавилонських гаонів і з боку мудреців Іспанії, де він навіть викладав протягом деякого часу.
Голови вавилонських єшив надали йому титул «рош бей рабанан».
Його праці
- Його книжка «Мафтеах манулей га-Талмуд» призначена для розширеного розбору тих сугійот, які коротко згадуються в Шасі; до цього він додав коментарі гаонів, а також мідраші, нам невідомі.
- «Мегілат старім», уривки з якої було виявлено в Каїрській генізі. Книжка містить 250 розділів, що позначають усі питання, які йому ставили. Містить також тлумачення галахічних питань у Талмуді; цю книжку переклав і видав рав Йосеф Кафіх.
- «Хібур яфе ме-га-єшуа» — оповідання й перекази, які він зібрав з талмудичних, гаонських і сторонніх джерел. Книжку спочатку було написано арабською, видано в кількох виданнях івритом. У частині видань називається «Сефер га-маасійот». Уперше надрукована у Феррарі в 5317 році, а потім в Амстердамі в 5506 році (1745/1746).
- «Сідур тфіла»
- «Перуш аль га-Тора»
- «Сефер міцвот»
- «Ілхот лулав»
- Книжка, у якій він описує спадкоємність передання, або кабали, Усної Тори з покоління в покоління до кінця його днів.
Також цитати з його слів згадують його як «рабейну Нісіма Гаона», хоча він не був гаоном; його так назвали як почесний титул, оскільки він стояв на чолі єшиви, яка вважалася найзначнішою і найбільшою, рівною вавилонським єшивам свого часу.
Рав Нісім був також поетом; рабі Шмуель га-Нагід, який був великим поетом, писав, що вірші рава Нісіма перевершують ті, що писав він сам.
У наших Ребе
У своєму маамарі Ребе Раяц у 5692 році (1931/1932) роз'яснює уривок, який написав рабі Нісім Гаон у своїй книжці, що життя і можливості — з якостей Святого, благословенний Він[5].
Примітки
- ^ Зазнав впливу коментаря гаона, надісланого до єшиви Кайруана, — передмова до коментаря рава Шмуеля га-Когена бен Хофні Гаона на Тору, видання «Мосад га-Рав Кук», редактор видання рав Агарон Грінбаум
- ^ Нинішній Туніс
- ^ Очевидно, це не Дунаш бен Лабрат га-Леві, як дехто хотів сказати, бо він помер у рік народження рава Нісіма.
- ^ Як видно з титульного аркуша книжки, видання Варшави, 5646.
- ^ Уривок, який написав рав Нісім Гаон: «„І однак, живий Я“ — сказав Рава від імені р. Іцхака: навчає, що сказав йому Святий, благословенний Він, Моше: Моше, ти оживив Мене словами твоїми. І писав про це так: знай же, що життя і можливість — дві якості з якостей Святого, благословенний Він, які є якостями Його сутності та Його величі, що не відокремлюються від Нього зовсім, бо сила й можливість є лише в того, хто живий; а Той, Хто живий вічно і чиї роки не скінчаться, — неможливо, щоб Він не міг», кінець цитати.
| Рішонім | ||
|---|---|---|
| Ашкеназ | Мешулам бен Калонімос • Рабейну Гершом Меор га-Гола • Шимон га-Гадоль • Рабі Іцхак га-Леві • Магарам з Ротенбурга • Рош • Рабейну Єрухам • Раавія • Рабі Іцхак Ор Заруа • «Мордехай» • Магаріль • Рабі Ісраель Ісерлейн | |
| Франція | Рабі Яаков бен Якар • Раші • Баалей Тосафот (серед них Рашбам, Рабейну Там і Рі га-Закен) • Рабейну Перец • Рабі Моше з Кусі • Рабі Єхіель з Парижа | |
| Прованс | Меїрі • Автор «Ешколя» • Раавад • Раза | |
| Іспанія | Четверо полонених • Рав Нісім Гаон • Рабейну Хананель • Рабі Шмуель га-Нагід • Ріф • Рі Мігаш • Рабі Єгуда га-Леві • Рабі Аврагам ібн Езра • Рамбам • Рама • Рамбан • Рабі Йона Геронді • Рабі Яаков Бааль га-Турім • Рашба • Раа • Рітва • Ран • Рібаш • Рашбац • Рабі Йосеф Хавіва • Рі ібн Гіат • Рабі Аврагам ібн Хасдай | |
| Італія | Рабі Натан з Рима («Арух») • Рабі Єшая ді Трані • Ріаз | |
Код особи: № 6492246000