Перейти до вмісту

Рав Нісім Гаон

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Нісім Гаон» перенаправляється сюди. Про статтю, присвячену швейцарському бізнесменові єврейського походження, див. Нісім Гаон.
Рав Нісім Гаон
Основна інформація
Дата народження4750
Дата смерті4837
Місце діяльностіКайруан, Махдія, Гранада
НалежністьЄшива Кайруана
Рід діяльностіголова єшиви, поет
Посадаголова єшиви Кайруана
УчителіГолови єшиви Кайруана: його батько рабі Яаков бен Нісім.
СучасникиРабейну Хананель бен Хушіель, рав Гай Гаон, рав Шмуель га-Коген бен Хофні Гаон[1]
Праці«Мафтеах манулей га-Талмуд», «Мегілат старім», «Хібур яфе ме-га-єшуа», «Сідур тфіла», «Перуш аль га-Тора», «Сефер га-міцвот» та «Ілхот лулав».
УчніЄгосеф га-Нагід та інші
Сім'я
БатькоЯаков бен Нісім
Нагороди
титул «рош бей рабанан»

Рав Нісім бар Яаков (близько 4750–4837) отримав прізвисько «рав Нісім Гаон» або «рабейну Нісім», був головою єшиви в Кайруані. Уклав низку творів про Вавилонський Талмуд та про інші торанічні питання, а у віленському виданні його коментар уміщено на сторінці.

Біографія

Рав Нісім народився в сім'ї рабі Яакова бен Нісіма близько 4750 року в Кайруані[2], де вивчав Тору у свого батька, який служив головою єшиви Кайруана. Після відходу з життя його батька в 4790 році «рабейну Хушіель» (батько рабейну Хананеля) був призначений головою єшиви, з огляду на те, що рав Нісім був молодий, у віці 16 років. Після смерті рабейну Хушіеля рав Нісім отримав посаду голови єшиви. За його часів місто Кайруан було пограбоване й цілком зруйноване, і він перебрався до Магдії, де помер у 4837 році. Також протягом тривалого часу, коли він перебував з нагоди весілля своєї доньки в Гранаді в Іспанії, він викладав разом зі своїм учнем рабі Єгосефом га-Нагідом Гемару.

Після того як його тесть Дунаш[3] потрапив у біду, рав Нісім надіслав йому книжку оповідань «Хібур яфе ме-га-єшуа», щоб утішити його в біді, що його спіткала.[4].

Рав Нісім був освіченим і обізнаним у філософській літературі тих днів.

Його зв'язки із сучасниками

Рав Нісім листувався з равом Гаєм Гаоном і з рабі Шмуелем га-Нагідом, тим самим сприяв перенесенню рабинської літератури з Вавилонії до Іспанії. Він удостоївся шанування й визнання з боку вавилонських гаонів і з боку мудреців Іспанії, де він навіть викладав протягом деякого часу.

Голови вавилонських єшив надали йому титул «рош бей рабанан».

Його праці

  • Його книжка «Мафтеах манулей га-Талмуд» призначена для розширеного розбору тих сугійот, які коротко згадуються в Шасі; до цього він додав коментарі гаонів, а також мідраші, нам невідомі.
  • «Мегілат старім», уривки з якої було виявлено в Каїрській генізі. Книжка містить 250 розділів, що позначають усі питання, які йому ставили. Містить також тлумачення галахічних питань у Талмуді; цю книжку переклав і видав рав Йосеф Кафіх.
  • «Хібур яфе ме-га-єшуа» — оповідання й перекази, які він зібрав з талмудичних, гаонських і сторонніх джерел. Книжку спочатку було написано арабською, видано в кількох виданнях івритом. У частині видань називається «Сефер га-маасійот». Уперше надрукована у Феррарі в 5317 році, а потім в Амстердамі в 5506 році (1745/1746).
  • «Сідур тфіла»
  • «Перуш аль га-Тора»
  • «Сефер міцвот»
  • «Ілхот лулав»
  • Книжка, у якій він описує спадкоємність передання, або кабали, Усної Тори з покоління в покоління до кінця його днів.

Також цитати з його слів згадують його як «рабейну Нісіма Гаона», хоча він не був гаоном; його так назвали як почесний титул, оскільки він стояв на чолі єшиви, яка вважалася найзначнішою і найбільшою, рівною вавилонським єшивам свого часу.

Рав Нісім був також поетом; рабі Шмуель га-Нагід, який був великим поетом, писав, що вірші рава Нісіма перевершують ті, що писав він сам.

У наших Ребе

У своєму маамарі Ребе Раяц у 5692 році (1931/1932) роз'яснює уривок, який написав рабі Нісім Гаон у своїй книжці, що життя і можливості — з якостей Святого, благословенний Він[5].

Примітки

  1. ^ Зазнав впливу коментаря гаона, надісланого до єшиви Кайруана, — передмова до коментаря рава Шмуеля га-Когена бен Хофні Гаона на Тору, видання «Мосад га-Рав Кук», редактор видання рав Агарон Грінбаум
  2. ^ Нинішній Туніс
  3. ^ Очевидно, це не Дунаш бен Лабрат га-Леві, як дехто хотів сказати, бо він помер у рік народження рава Нісіма.
  4. ^ Як видно з титульного аркуша книжки, видання Варшави, 5646.
  5. ^ Уривок, який написав рав Нісім Гаон: «„І однак, живий Я“ — сказав Рава від імені р. Іцхака: навчає, що сказав йому Святий, благословенний Він, Моше: Моше, ти оживив Мене словами твоїми. І писав про це так: знай же, що життя і можливість — дві якості з якостей Святого, благословенний Він, які є якостями Його сутності та Його величі, що не відокремлюються від Нього зовсім, бо сила й можливість є лише в того, хто живий; а Той, Хто живий вічно і чиї роки не скінчаться, — неможливо, щоб Він не міг», кінець цитати.
Рав Нісім Гаон згадується ще в 5 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6492246000

Повідомити про помилку на цій сторінці