Перейти до вмісту

Чотири полонені

Матеріал з Хабадпедії
Четверо полонених
Основна інформація
Відомий якІсторична розповідь, наведена в книзі «Седер га-каббала» рабі Аврагама бен Давида (Раавада)

Четверо полонених — історична оповідь, наведена в книзі «Седер га-каббала» рабі Аврагама бен Давида (Раавада), що описує полонення чотирьох мудреців Тори морськими піратами під час плавання з порту Барі, за вищого провидіння, яке зрештою привело до їхнього внеску в Тору в єврейських громадах Єгипту, Кайруана та Іспанії. Серед дослідників розгорнулася дискусія про достовірність оповіді; Ребе в листі до одного з них доводить, що описане в оповіді сталося, див. нижче в розділі «Наукова полеміка і думка Ребе».

Історія оповіді

Історичний контекст

Оповідь про чотирьох полонених відображає період переходу центрів Тори з Вавилона до громад Іспанії та Північної Африки в X столітті. На тлі політичної роздробленості ісламського світу, з піднесенням Фатімідського халіфату в Північній Африці та Омейядського в Іспанії, єврейські громади посилилися і зазнали впливу переселення мудреців з Італії та Вавилона,

Опис плавання

Близько 4750 року четверо мудреців Тори — рабі Шмар'ягу, рабі Хушіель, рабі Моше бен Ханох (з дружиною і сином Ханохом) і четвертий рав, чиє ім'я невідоме, — відпливли з порту Барі з метою виконати заповідь викупу полонених. Під час плавання їх узяв у полон морський розбійник Ібн Румахіс, званий у «Седер га-каббала» також Бен Дамахін, начальник флотів на службі Абд ар-Рахмана ан-Насіра, царя Ішмаеля в Іспанії.

Ібн Румахіс прибув до порту Александрії в Єгипті, де місцеві євреї викупили рабі Шмар'ягу, щоб виконати заповідь викупу полонених. Рабі Шмар'ягу оселився в місті Фустат (поблизу Каїра) і був призначений головним рабином громади.

Ібн Румахіс продовжив шлях до Кайруана, де євреї міста викупили рабі Хушіеля. Спочатку рабі Хушіель відмовлявся служити рабином, бажаючи, щоб його товариш рабі Шмар'ягу, який народився в Кайруані, повернувся до свого міста і служив на цій посаді. Рабі Хушіель надіслав послання рабі Шмар'ягу до Фустата і просив його служити рабином у Кайруані, але рабі Шмар'ягу відмовився знову вирушати в плавання, остерігаючись небезпеки. Зрештою рабі Хушіель погодився служити рабином у Кайруані, оселився в місті й заснував велику єшиву.

Ібн Румахіс продовжив свій шлях до Іспанії і продав там четвертого полоненого, чиє ім'я не збереглося. Під час плавання до Іспанії Ібн Румахіс намагався спокусити дружину рабі Моше бен Ханоха, відому своєю красою. Вона запитала чоловіка, чи удостоїться світу прийдешнього той, хто позбавить себе життя за таких обставин, і рабі Моше відповів цитатою з вірша Тегілім: «З Башана поверну, поверну з морських глибин»[1]. Почувши це, жінка кинулася в море.

Корабель кинув якір у Кордові в Іспанії, де рабі Моше і його сина Ханоха викупила єврейська громада. Вони відвідували уроки в місцевій єшиві, не вирізняючись у суперечках, і тому їхня велич спочатку не була відома. На одному з уроків, який вів рабі Натан, даян міста, рабі Моше помітив помилку у викладі. Після уроку рабі Моше, відомий у Кордові як «полонений», вказав рабі Натанові на помилку. Рабі Натан оголосив, що велич рабі Моше в Торі перевершує його власну, повідомив, що більше не служитиме даяном, і попросив призначити рабі Моше даяном міста.

Їхній внесок у Тору

Троє мудреців зробили великий внесок у світ Тори в громадах, де вони оселилися. Рабі Моше бен Ханох заснував єшиву в Кордові, з якої вийшли видатні учні, такі як рабі Йосеф ібн Мігаш, рабі Єгуда га-Леві і Рамбам. Рабі Хушіель був головою мудреців Тори в Кайруані, і серед його учнів були його син рабі Хананель і рабі Нісім Гаон. Рабі Шмар'ягу стояв на чолі єшиви у Фустаті й сприяв поширенню Тори в Єгипті. Мудреці принесли з Італії поглиблений стиль навчання, який доповнив методи гаонів і посилив вивчення Тори в цих громадах[2].

Текст оповіді в оригіналі

З «Седер га-каббала» Раавада :

І ось якою була причина: з міста Кордови вийшов воєначальник, поставлений над флотами, на ім'я Бен Дамахін, якого послав цар Ішмаеля в Іспанії, на ім'я Абд ар-Рахман ан-Насір. Він вирушив, поставлений над могутніми флотами, захоплювати інші кораблі та містечка, близькі до рубежу. І дійшли вони до берега моря Землі Ізраїлю, і повернули до моря Явана й до островів у ньому. І знайшли корабель, а в ньому четверо великих мудреців, які пливли з міста Барі до міста, що зветься Сфастін. І ці мудреці пливли заради того, щоб ввести наречену під хупу. І Бен Дамахін захопив корабель і взяв мудреців у полон: один був р. Хушіель, батько рабейну Хананеля. А другий — рабейну Моше, батько рава Ханоха; його взяли в полон з його дружиною і з равом Ханохом, його сином, а рав Ханох, його син, був ще отроком. А третій — р. Шмар'я, син р. Ельханана. А четвертий — невідоме його ім'я. І воєначальник хотів примусити дружину рава Моше й збезчестити її, бо вона була дуже вродлива, і вона закричала до рава Моше, свого чоловіка, святою мовою і запитала його, чи оживуть утоплені в морі при воскресінні мертвих чи ні. І він відповів їй: «Сказав Г-сподь: з Башана поверну, поверну з морських глибин». І, почувши його слова, вона кинулася в море, потонула і померла.

І ці мудреці не розповіли нікому на світі, хто вони і яка їхня мудрість. І воєначальник продав рава Шмар'ю в Александрії єгипетській, і звідти він піднявся до Єгипту і став главою. І продав р. Хушіеля в Африці, на морському березі, і звідти він піднявся до міста Аль-Кайруан, яке було в ті дні найсильнішим з усіх міст Ішмаеля в країні Заходу, і там р. Хушіель став главою, і там породив рабейну Хананеля, свого сина.

І прийшов воєначальник до Кордови і продав там р. Моше і р. Ханоха, його сина, і викупили його жителі Кордови, і думали, що він неук. І була в Кордові синагога, що звалася Синагогою мідрашу, і був там даян на ім'я р. Натан, і був він великим хасидом, але жителі Іспанії не були обізнані в словах наших учителів, благословенної пам'яті, і проте з тим небагатим, що знали, вони влаштовували мідраш, і тлумачили, і піднімалися, і опускалися. І р. Натан-даян тлумачив: «На кожне окроплення — занурення», а це в трактаті «Йома», і не зумів витлумачити це. А р. Моше сидить в одному кутку, як служка, і встав він до р. Натана і сказав йому: «Рабі, забагато в них виходить занурень». І коли він і учні почули його слова, здивувалися один перед одним, і попросив він його розтлумачити їм цю галаху, і той розтлумачив їм цю галаху як належить, і кожен ставив йому запитання про всі сумніви, які в них були, і він давав відповіді за широтою своєї мудрості. А ті, що позивалися, були поза мідрашем, бо не мали дозволу ввійти, доки учні не закінчать своє заняття. І того самого дня вийшов р. Натан, і ті, що позивалися, пішли за ним, і сказав він їм: я не даян, а цей, зодягнений у веретище, прибулець — він мій учитель, а я від сьогодні буду його учнем, а ви поставте його даяном над громадою Кордови. І так і зробили, і вся громада призначила йому велике утримання, і вшанували його дорогоцінним одягом і колісницею.

І воєначальник захотів скасувати свій продаж, але цар не дозволив йому, бо цар дуже зрадів цьому, почувши, що євреям його царства не потрібні люди Вавилона. І звістка рознеслася по всій Іспанії та країні Заходу. І прийшли учні вчитися, і всі запитання, які ставили єшивам, ставили йому. І сталося це в дні рава Шріри Гаона, близько 4755 року, трохи менше або трохи більше.

Наукова полеміка і думка Ребе

Рабі Іцхак-Айзік га-Леві в «Дорот га-рішонім», том 3, пише, що історія чотирьох полонених сталася, імовірно, близько 4720 року (960 року за загальним літочисленням), а не 4755 року, і що слід виправити «каф» на місці «нун», і підтримує достовірність оповіді[3]. На противагу цьому сучасні дослідники, спираючись на документи Каїрської генізи, стверджують, що рабі Хушіель і рабі Хананель прибули до Кайруана вільними близько 1005–1007 років за загальним літочисленням, а рабі Моше діяв в Іспанії вже в 960 році за загальним літочисленням, і висловлюють сумніви щодо оповіді про полонення.

Ребе відгукнувся на ці твердження в листі до Гершона-Давида Когена і написав:

""Мир і благословення... Пояснення, яке пропонується в його статті, — що Раавад, автор книги «Каббала», сам вигадав версію про те, що були полонені, р. Ханох і т. д., і що їх було взято в полон і вони прибули в один і той самий час у таке-то й таке-то місце і т. д.... — адже ця версія цілком неприйнятна для розуму, і причина проста: адже немає жодного сумніву, що Раавад дотримувався Тори й заповідей і знав повеління «Від брехні віддаляйся», і до того ж жив у період і в місці, не надто віддалених у часі й у просторі від періоду чотирьох полонених. І тому розум не терпить того, щоб Раавад вигадав історію про чотирьох полонених, щоб підкріпити свої погляди і свою систему, і більше того — переважна більшість його сучасників прийняли його нововведення без жодного сумніву!" "[4]

. Ребе підкреслив, що Раавад, як той, хто дотримується Тори й заповідей, не вигадав оповідь, і що оповідь була прийнята в його поколінні як достовірна, і особливо що період Раавада був не далекий від часу подій, і ніхто в цьому не сумнівався.

Примітки

  1. ^ Тегілім 68, вірш 23
  2. ^ «Дорот га-рішонім», том 3, рабі Іцхака-Айзіка га-Леві; респонси гаонів рава Шріри Гаона і рава Гая Гаона та інші.
  3. ^ Згідно з рабі Іцхаком-Айзіком га-Леві, у «Дорот га-рішонім», том 3, історія чотирьох полонених сталася в період правління халіфа Абд ар-Рахмана III (912–961 роки за загальним літочисленням ). Оскільки в книзі «Каббала» написано, що подія сталася «близько 4755 року» (990 рік за загальним літочисленням), що не відповідає періоду халіфа, га-Леві вважав, що в датування Раавада закралася помилка, і тому запропонував виправити «4750» на «4720». Це виправлення датує подію 4720 роком (приблизно 960 роком за загальним літочисленням) і тим самим узгоджується з періодом халіфа Абд ар-Рахмана III. Га-Леві належав до дослідників, схильних приймати оповідь про полонення як «історичну істину», і навів цьому «численні докази у своїй книзі». Він також торкався деталей оповіді, таких як стиль навчання, принесений мудрецями з Італії, і зміни звичаїв.
  4. ^ «Ігрот кодеш» (Адмор шліта), лист 8410
Четверо полонених згадується ще в 1 статті Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1742336200

Повідомити про помилку на цій сторінці