Рабейну Гершом
| Рабейну Гершом Меор га-Гола | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 4760 |
| Місце народження | Мец, герцогство Лотарингія |
| Дата смерті | 4788 |
| Місце смерті | Майнц |
| Країна | Німеччина |
| Місце проживання | Мец, Майнц |
| Рід діяльності | рішон, законовчитель, пайтан; у юності — меламед |
| Учителі | Рабейну Єгуда га-Коген Леонтін (Старший) |
| Учні | Еліезер га-Гадоль, Яаков бен Якар, Іцхак бен Єгуда |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Єгуда |
| Діти | рабі Еліезер (за деякими думками) та інші |
Рабейну Гершом (якого часто називають Рабейну Гершом Меор га-Гола) (4760[1] — 4788[2]) був одним із найвидатніших рішонім, жив у місті Майнц у Німеччині.
Біографія
Рабейну Гершом народився в рабі Єгуди[3] приблизно 4760 року в місті Мец[4].
Рабейну Гершом жив у місті Мец. Відомо небагато подробиць про його життя, проте в юності він був меламедом для дітей.
Він був найвидатнішим із рішонім свого покоління, і рішонім наступних поколінь надавали йому особливого значення.
Рабейну Гершом помер 4788 року в місті Мец.
Дехто пов'язує постанову рабейну Гершома не одружуватися з двома дружинами з випадком, який стався з ним: він одружився з другою дружиною, яка донесла на нього, нібито він зрадив свого царя, і через неї рабейну Гершома ув'язнили у вежі, проте врешті-решт замість нього ув'язнили її[5].
Родина
- Його молодшим братом був рабі Махір бен Єгуда, який уклав книжку «Альфа бета де-р. Махір», що є перекладом слів із Шасу французькою мовою. Книжка, щоправда, втрачена, але вона кілька разів згадується в коментарі Раші до Хумашу і до Гемари. А також у коментарях його онуків Рашбама і Рабейну Тама та в інших рішонім.
- Дехто каже, що в нього був син на ім'я рабі Еліезер, який був головою єшиви, а дехто в цьому сумнівається.
- Інший син, який був у рабейну Гершома, згадується в книжці «Ор заруа» в законах жалоби (розділ 428): «Під час шмаду я чув від мого вчителя рава р. Шимшона[6], праведної пам'яті, що рабі Гершом тримав жалобу за своїм сином, коли той охрестився, чотирнадцять днів» Унаслідок цього опису кілька дослідників написали, що рабейну Гершом тримав за ним жалобу через те, що той охрестився, однак у Магарама із Ротенбурга і в «Мордехаї», які процитували цю історію, написано, що він сидів за ним чотирнадцять днів жалоби лише тоді, коли той помер, а не коли охрестився.
Його вчителі та учні
Його вчителі
Його головним учителем був рабейну Єгуда га-Коген Леонтін, якого рабейну Гершом згадує[7]: «Рабейну Леон, мій учитель, який навчив мене більшої частини мого Талмуду, праведної пам'яті, дивовижний мудрець . . я покладався на слова рабейну Леона . . я бачу слова рабейну Леона, які він передав мені, бо він був дивовижним у своєму поколінні, і після його слів не змінять.»
Магаршаль пише, що рабейну Гершом був також учнем рава Гая Гаона, а автор «Седер га-дорот» згадує ще гаонів, у яких навчався рабейну Гершом.
Учні
Видатними учнями рабейну Гершома були: рабі Єгуда бен Меїр га-Коген, рабі Еліезер га-Гадоль, рабі Яаков бен Якар і рабі Іцхак бен Єгуда[8]. А згідно з листом Магаршаля, серед його учнів був також рабі Еліягу Старший.
Раші написав про рабейну Гершома[9]: «Рабейну Гершом, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна, який просвітив очі вигнання, і всі ми живемо з його уст, і всі сини вигнання Ашкеназу і Кітим (імовірно, Італія) є учнями його учнів». Від часів Раші й далі рабейну Гершом згадується як світоч очей вигнання в багатьох мудреців з-поміж великих Ашкеназу і Франції, і справді, більшість мудреців наступного покоління в Ашкеназі були його учнями. Цих мудреців називали «мудрецями Лотіра» (за назвою Лотарингії).
Товаришем по навчанню рабейну Гершома, який був трохи старший за нього, був рабі Шимон га-Гадоль із Майнца, один із найвидатніших пайтанів Ашкеназу, і дядько, брат матері Раші.
Його праці
- У Віленському Шасі надруковано коментар, який приписують рабейну Гершому, до трактатів Таанит, Бава батра і до всього розділу Кодашим[10].
- У 5716 році (1955/1956) д-р Шломо Ейдельберг видав збірку сімдесяти семи респонсів рабейну Гершома з рукописів і з літератури рішонім.
- Рабейну Гершом також уклав різні сліхот і піюти, частина з них — про біди його громади, громади Майнца.
Його хереми
Рабейну Гершом запровадив постанови, які називаються «херем де-Рабейну Гершом», і найвідоміші з них:
- Не одружуватися більш ніж з однією жінкою[11].
- Не розлучатися з жінкою проти її волі.
- Людині не можна відкривати листи свого товариша[12] без його дозволу.
Ці постанови спочатку були запроваджені лише до кінця п'ятого тисячоліття від створення світу[13]. Проте з роками їх продовжували дотримуватися й після цього.
Ці постанови діють лише в ашкеназів, однак сефарди та єменські євреї, для яких ці постанови не запроваджувалися (оскільки вони не жили в області рабейну Гершома), не зобов'язані їх дотримуватися.
Ставлення Ребе до рабейну Гершома
У сіхі 12 тамуза 5727 (20 липня 1967) Ребе сказав:
Є вислів у книжках [щоправда, не в книжках хасидуту, і я не знаю, наскільки вони достовірні, але оскільки це добрий вислів («дер ворт із а гутер»), його варто промовити] щодо «рабейну Гершома, Світоча вигнання», що всюди, де згадується ім'я рабейну Гершома, одразу додають титул «Світоч вигнання» – подібного до чого ми не знаходимо в гаонів до нього і у великих після нього – що це пов'язано з двома з безлічі його постанов, які не лише наведені в Шулхан аруху (і ними часто користуються), а й відомі навіть тим, хто не знає всіх подробиць Шулхан аруху:
Постанова перша – що людина не може розлучитися зі своєю дружиною проти її волі, і постанова друга – що людина не може взяти другу дружину за наявності першої дружини.
І от, цими двома постановами рабейну Гершом освітив усе вигнання – «Світоч вигнання» – що й тоді, коли сини Ізраїлю перебувають у вигнанні, вигнанні внутрішньому і вигнанні зовнішньому, існує постанова: (1) що Святому, благословенний Він, заборонено вигнати Кнесет Ісраель, не дай Б-г, проти її волі, а оскільки ясно, що єврей не може і не хоче бути відокремленим від Б-жественності (як сказав наш Алтер Ребе), то в Святого, благословенний Він, немає вибору... (2) навіть сказати, що Він візьме другу дружину за наявності Своєї першої дружини, – каже рабейну Гершом: «Цього немає»!...
— «Торат Менахем», частина 50, с. 206
У листі від 4 іяра 5716 (15 квітня 1956) до д-ра Шломо Ейдельберга, який видав книжку з респонсами рабейну Гершома, Ребе написав, серед іншого: «Безсумнівно, він чув те, що розповідають у народі і що вже надруковано в кількох місцях від імені однієї великої людини, — причину того, що саме за рабейну Гершоном закріпився титул Світоч вигнання: бо дві постанови рабейну Гершона світять Ізраїлю у вигнанні, і це Світоч вигнання.»[14]
Зовнішні посилання
- «Тшувот рабейну Гершом Меор га-Гола» — д-р Шломо Ейдельберг, 5716.
| Рішонім | ||
|---|---|---|
| Ашкеназ | Мешулам бен Калонімос • Рабейну Гершом Меор га-Гола • Шимон га-Гадоль • Рабі Іцхак га-Леві • Магарам з Ротенбурга • Рош • Рабейну Єрухам • Раавія • Рабі Іцхак Ор Заруа • «Мордехай» • Магаріль • Рабі Ісраель Ісерлейн | |
| Франція | Рабі Яаков бен Якар • Раші • Баалей Тосафот (серед них Рашбам, Рабейну Там і Рі га-Закен) • Рабейну Перец • Рабі Моше з Кусі • Рабі Єхіель з Парижа | |
| Прованс | Меїрі • Автор «Ешколя» • Раавад • Раза | |
| Іспанія | Четверо полонених • Рав Нісім Гаон • Рабейну Хананель • Рабі Шмуель га-Нагід • Ріф • Рі Мігаш • Рабі Єгуда га-Леві • Рабі Аврагам ібн Езра • Рамбам • Рама • Рамбан • Рабі Йона Геронді • Рабі Яаков Бааль га-Турім • Рашба • Раа • Рітва • Ран • Рібаш • Рашбац • Рабі Йосеф Хавіва • Рі ібн Гіат • Рабі Аврагам ібн Хасдай | |
| Італія | Рабі Натан з Рима («Арух») • Рабі Єшая ді Трані • Ріаз | |
Примітки
- ^ Дехто наводить версію 4710.
- ^ У записі Магаршаля написано 4800; дехто каже, що він написав лише «круглу» дату, а не точну.
- ^ Ім'я його батька відоме з того, що рабейну Гершом часто згадує його у своїх працях; інших подробиць про його батька не відомо.
- ^ Згідно з листом Магаршаля, дехто вважає, що це спотворене «Майнц», де він жив. Інші дослідники вважають, що він народився в інших містах у Франції.
- ^ У версії, наведеній в «Історіях про праведників» видавництва «Маханаїм», розповідається, що замість нього ув'язнили сановника, який доніс на нього, а не його дружину, яка передала сановникові відомості для доносу.
- ^ Ідеться про рабейну Шимшона із Кусі.
- ^ Респонси Магарама із Ротенбурга (празьке видання), розділ 264
- ^ Останні є вчителями Раші.
- ^ «Тшувот хахмей Царфат ве-Лотір», розділ 21.
- ^ Джерела того, що цей коментар належить рабейну Гершому, такі: 1. Так написано на рукописах коментаря. 2. Цей коментар дуже схожий на інші коментарі, що наводяться від імені рабейну Гершома в «Сефер га-Арух». Проте рабі Ельханан Вассерман заперечив це і приписав цей коментар рабі Ельякіму бен Мешуламу. Дехто каже, що коментар належить рабейну Гершому, а розвинули його учні його бейт-мідрашу, і серед них рабі Ельяким.
- ^ Щодо причини постанови ми знаходимо, що Магарам із Падуї пише (респонси Магарама із Падуї, розділ 14), що «вони побоювалися і дбали про дочок Ізраїлю, оскільки ми у вигнанні, щоб людина не взяла багато дружин і не народила багато дітей і не змогла б їх прогодувати, адже навіть за Равою, за яким встановлено галаху, який сказав у розділі „Га-ба аль євімто“, що людина може взяти кілька дружин, він же завершує: і це коли в нього є на що їх утримувати, і цього побоювалися наші предки, оскільки ми у вигнанні, обтяжені і як бідняки, і все наше майно на рогах оленя». А в респонсах Рана (розділ 48) написано, що «можливо, цей херем був запроваджений не лише заради блага жінок, а й заради блага чоловіків, щоб вони не вносили розбрату у свій дім»
- ^ А також інші речі, що стосуються його.
- ^ Респонси Рашби, розділ 157. «Шулхан арух», «Евен га-езер», розділ 1, пункт 10.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 13, лист 4283.
Код особи: № 2558100000