Шева де-нехемта
Шева де-нехемта (з арамейської: сім утіхи) — назва семи гафтарот, які читають із Пророків після читання Тори в сім Шабатів між 9 ава і Рош га-Шана, слідом за Шабатами тлата де-пуранута; вони присвячені пророцтвам утіхи, тшуви та видінню Геули кінця днів[1].
Усі пророцтва взято з книги Єшаягу, починаючи з 40-го розділу.
Гафтарот
- «Утішайте, утішайте народ Мій» (Єшаягу 40, 1-26) — недільна глава «Ваетханан».
- «І сказав Ціон» (Єшаягу 49, 14-51, 3) — недільна глава «Екев».
- «Бідна, бурею гнана» (Єшаягу 54, 11-55, 5) — недільна глава «Ре'е»[2]
- «Я, Я — Той, Хто втішає вас» (Єшаягу 51, 12-52, 12) — недільна глава «Шофтім»
- «Радій, неплідна, що не народжувала» (Єшаягу 54, 1-10) — недільна глава «Кі теце»
- «Устань, світися, бо прийшло світло твоє» (Єшаягу 60, 1-22) — недільна глава «Кі таво»
- «Радістю зрадію» (Єшаягу 61, 10-63, 9) — недільна глава «Ніцавім» (або Ніцавім-Ваєлех)
Згідно з поясненням Абудрагама, зміст віршів на початку гафтарот становить своєрідний діалог між народом Ізраїлю і Святим, благословенним Він: спершу Всевишній велить пророкам сказати народові Ізраїлю «Утішайте, утішайте народ Мій», і на це Кнесет Ісраель відповідає з образою: «І сказав Ціон: покинув мене Г-сподь». Тоді пророки знову звертаються до Святого, благословенний Він: «Бідна, бурею гнана, неутішена», тобто Кнесет Ісраель відмовляється втішитися через посланців, і тоді Всевишній Сам говорить «Я, Я — Той, Хто втішає вас» такими утіхами: «Радій, неплідна, що не народжувала», а також «Устань, світися, бо прийшло світло твоє». На цьому етапі втішена Кнесет Ісраель відповідає і каже: «Радістю зрадію в Г-споді».
Хоча головне у встановленні цих гафтарот визначається часом і подією, Ребе кілька разів пов'язував гафтарот зі змістом недільної глави[3] і навіть навчав навпаки: не лише гафтарот цих Шабатів є «Шева де-нехемта», а й самі недільні глави, оскільки недільна глава подібна до гафтари[4].
Ребе підкреслює особливість цих гафтарот: на відміну від інших гафтарот року, які можуть скасовуватися або відкладатися, якщо, наприклад, Шабат припадає на Рош ходеш, за звичаєм Хабаду ці гафтарот ніколи не скасовуються, адже й тоді, коли Рош ходеш елула припадає на Шабат і публічно читають гафтару «Небо — престол Мій», це надолужують наступного Шабату, додаючи в Шабат після нього також читання гафтари «Бідна, бурею гнана, неутішена»[5].
Шабат Нахаму
Основна стаття – Шабат Нахаму
Перший Шабат після 9 ава називається «Шабат Нахаму» — за початком гафтари, яку в ньому читають. У цей Шабат є особливі звичаї, а також встановлені особливі піюти.
У вченні хасидизму
У вченні хасидуту пояснюється, що поділ Шабатів на 3 де-пуранута і Шева де-нехемта відповідає 3 мохін і 7 мідот, і насправді тлата де-пуранута є джерелом «утіхи», що настає після них, — як відомо, мідот народжуються з мохін, а «пуранута» в доброму сенсі подібна до Паро святості, з якого розкриваються і виявляються всі світла[6]; а утіха Шева де-нехемта, яка притягається через спуск, піднесеніша за світло, що було до руйнування і спуску, — і це виражається також у натяку початку гафтарот: Кнесет Ісраель не втішається утіхою від пророків, а через аспект «Ціон», що в душі, пробуджуються і досягають аспекту «Я — Той, Хто втішає вас», і це саме в аспекті подвоєння і без межі: «Я, Я»[7].
Спираючись на слова Абудрагама, що всі гафтарот є немовби діалогом, який разом утворює одне цілісне ціле, Ребе пояснює, що найбільша утіха міститься в пророцтві останньої гафтари, «Радістю зрадію», адже саме коли утіха приходить у розкритті так, що викликає явну радість у синів Ізраїлю, — це найповніша утіха (і подібним чином «Устань, світися» піднесеніше, ніж «Радій, неплідна», оскільки в «Радій, неплідна», хоча вже є радість, усе ж Кнесет Ісраель називається ім'ям «неплідна» — вираз нестачі)[8].
Примітки
- ^ Тосафот, Мегіла 31б, що починається словами «Рош ходеш»: «Ми чинимо згідно з Псіктою, читаючи 3 де-пуранута перед 9 ава, і ось вони: Діврей Ірмеягу, Шім'у двар Гашем, Хазон Єшаягу, а після 9 ава — шев де-нехемта і тарті де-тьювта, і ось вони: Нахаму нахаму, Ватомер Ціон, Анія соара, Анохі анохі, Роні акара, Кумі орі, Сос асіс, Діршу, Шува; і тому ставлять Анія соара перед Роні акара, бо утіхам властиво йти, дедалі зростаючи, і цей порядок починається з Пінхаса, і твій знак — דש"ח נו"ע אר"ק שד"ש». «Тур і Шулхан арух», «Орах хаїм», 428, 8.
- ^ Коли Рош ходеш елула припадає на цей Шабат, заведено читати «Небо — престол Мій», як і в кожен Шабат Рош ходеш, і тоді заведено читати і «Радій, неплідна», і «Бідна, бурею гнана» (які стоять поруч одна з одною в ТАНАХу) в Шабат «Кі теце». За звичаєм Франкфурта, так чинять і з гафтарою «Махар ходеш», якщо Рош ходеш елула припадає на неділю. В інших громадах (крім ашкеназів) не відкладають цю гафтару заради гафтари Шабату Рош ходеш, а дехто має звичай додавати в її кінці перший і останній вірш гафтари Шабату Рош ходеш.
- ^ Див., наприклад, «Лікутей сіхот», частина 18, сіха 3 на главу Пінхас.
- ^ Сіха недільної глави «Екев» 5716, на її початку. «Лікутей сіхот», частина 2, сторінка 371 і далі.
- ^ Сіха Шабату недільної глави «Ніцавім Ваєлех» 5726, на її початку.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5749, частина 2, с. 614, примітка 45. «Сефер га-сіхот» 5750, с. 568.
- ^ Маамар, що починається словами «Ве-гесір Гашем мімха», недільна глава «Екев» 5721.
- ^ Сіха Шабату недільної глави «Ніцавім-Ваєлех» 5726. І див. «Ор га-Тора», Бемідбар, частина 4, недільна глава «Масей», 1386. «Лікутей сіхот», т. 19, с. 133 і далі (із сіхи Шабату недільної глави «Ре'е» 5726) — зв'язок розкриття покритих хасадім саме в ці Шабати і зв'язок із недільною главою «Ре'е».