Перейти до вмісту

Кінот на 9 ава

Матеріал з Хабадпедії
Ребе промовляє кінот, Тиша бе-Ав 5750

Кінот на Тиша бе-Ав — це плачі, які промовляють уночі Тиша бе-Ав і вдень. Кінот описують лиха, що спіткали народ Ізраїлю під час зруйнування Першого Храму і Другого, а також інші лиха впродовж вигнання.

Кінот промовляють уночі Тиша бе-Ав слідом за читанням сувою «Ейха». Удень Тиша бе-Ав кінот промовляють у молитві Шахаріт після читання Тори.

Укладання та порядок кінот

Слово «кінот» уживається в словах мудреців як назва сувою «Ейха» (який читають у Тиша бе-Ав)[1]. У трактаті «Соферім» згадано звичай читати його в Тиша бе-Ав разом з іншими кінот[2].

Найдавніші кінот, що збереглися в писемному вигляді й автор яких відомий, належать рабі Ельазару га-Каліру, одному з великих танаїв, який жив у Ерец-Ісраель невдовзі після зруйнування. Га-Калір складав піютім у формі «кровот», які промовляють під час повторення молитви кантором, а крім того — кінот, які промовляють поза молитвою. Сьогодні в більшості нусахів кінот, що входять до повторення молитви кантором, не промовляють.

Порядок кінот, прийнятий у Хабаді, відповідає нусаху Ашкеназ. Згідно з цим нусахом, уночі Тиша бе-Ав після читання сувою «Ейха» промовляють кілька кінот, а вдень після читання Тори — безліч кінот. Кінот дня Тиша бе-Ав відкриваються групою кінот рабі Ельазара га-Каліра[3]. Спочатку йдуть п'ятнадцять кінот поспіль, одна за одною, що за темами описують лиха під час зруйнування Храмів. Далі розкидано ще кілька кінот га-Каліра.

Друга частина денних кінот — збірка кінот різних авторів про різні лиха. Частина кінот говорить про лиха, що сталися після зруйнування, наприклад про десятьох страчених владою і хрестові походи. В одній із кінот автор пояснює, що для того, щоб не додавати особливого дня жалоби за вбитими в хрестових походах, і оскільки вбивство праведників рівноцінне зруйнуванню Храму, день Тиша бе-Ав був установлений днем жалоби і за цими подіями[4].

Третя частина — кінот «Ціон», що відкриваються знаменитою кіною рабі Єгуди га-Леві «Ціон, га-ло тішалі лі-шлом асірайїх». Решта кінот, що йдуть після неї, належать різним авторам, які прийшли після нього й писали в його стилі, — звертаються до Ціону в другій особі й говорять із ним і про його зруйнування. У цих кінот підкреслено тугу й надію на Визволення, за якого Ціон повернеться до своєї жаданої величі.

Звичаї

Кінот промовляють, сидячи на землі або на низькому місці. Під час промовляння останньої кіни «Елі Ціон ве-ареа» Ребе має звичай стояти, і її прийнято промовляти на особливу мелодію, кантор і громада.

У єврейських громадах існує звичай, що по закінченні промовляння кінот книжку кінот відкладають у генізу. Щоб підкреслити віру в те, що до наступного року вже будуть у відбудованому Єрусалимі за Визволення[5]. Припускають, що через цей звичай майже не збереглися книжки кінот ранніх видань. У Хабаді цей звичай не прийняли, і Ребе користується однією й тією самою книжкою з року в рік[6].

Ребе згадав хасидське «ворт», що «служіть Всевишньому в радості» означає, що навіть у Тиша бе-Ав — який незабаром обернеться на веселощі й радість — із приходом Мошіаха, нашого праведника, треба постити й промовляти кінот, але й під час цього слід бути в радості від того, що ми удостоїлися великого щастя й можливості виконувати повеління Царя над царями царів, Святого, благословенний Він[7].

Додаткова література

  • «Седер цом га-хаміші» — кінот і молитви Тиша бе-Ав, як прийнято в хабадських громадах, — видавництво «Хазак», 5775.
  • מנחם ברונפמן, בליל זה יבכיון, מסע בעקבות הקינות, שבועון כפר חב"ד גיליון 1869 עמוד 39

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Хагіга 5, б. Таанит 30, а. Бава батра 14, б. Єрусалимський Талмуд, Шабат, розділ 16, галаха 1. Та інші.
  2. ^ Розділ 18, галаха 4 і галаха 7.
  3. ^ Перша кіна, «Шават суру мені», — друга половина піюту-крови, що починається словами «Захор ейха ану сфатейну», промовляння якого було встановлено для повторення молитви кантором. Від початку строфи з літери алеф до нун мали промовляти під час молитви, а строфи з літери самех і далі («Шават суру») — після неї. За нашим звичаєм промовляють лише половину, що йде після молитви (кінот «Лев Аарон», с. 27).
  4. ^ Кіна «Мі йітен роші маїм» рабі Калонімуса бен Єгуди: «Покладіть же на серце свій гіркий плач, щоб зв'язати його, бо загибель їхня рівноцінна тому, щоб скорботи й посипати себе порохом, як спалення дому Б-га нашого, притвору й чертогу, і оскільки не можна додавати час скорботи й пожежі і не можна переносити на раніший строк, а лише на пізніший, — тому сьогодні я пробуджую свій плач . .».
  5. ^ Згадано в сіхі 20 менахем-ава 5739 (13 серпня 1979), «Сіхот кодеш», с. 25 (їдиш).
  6. ^ Видавництво «Мосад га-Рав Кук» (відтоді як вийшло, користувався виданням 5749 року (1988/1989)).
  7. ^ «Ігрот кодеш», т. 12, лист 4117.
  8. ^ Розповідає рав Аврамі Гурвіц: «Коли я був бахуром у "Квуці", я попросив рава Славіна записати мені піют "Елі Ціон"; він категорично відмовлявся й казав, що не годиться записувати таке... доки я не сказав йому, що за Визволення нам треба буде згадати, що ми промовляли у вигнанні; тоді він усміхнувся й записав мені, і так назвав файл: 'ELI TZION KMO SHE'OMRU B'GOLUS B' 770.

Повідомити про помилку на цій сторінці