Перейти до вмісту

Лея Красик

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування.
Запрошуємо вас здійснити мовне редагування, «хабадизацію» та стилістичне редагування вже написаних розділів, а також допомогти розширити й доповнити статтю.
Лея Красик
Основна інформація
Відомий якДружина рава Хаїма-Еліезера Красика
Дата народження2 тевета 5657 (7 грудня 1896)
Дата смерті25 тевета 5734 (19 січня 1974)
Місце смертіНью-Йорк
Місце похованняТверія
Місце проживанняТель-Авів
Посадаголова організації «Наш Хабад — Хабад шелану» в Тель-Авіві
Сім'я
БатькоНатан Гурарі (Кременчук)
ЧоловікХаїм-Еліезер Красік
ДітиДвора Ашкеназі, Шейна-Тема Гурарі, Рівка Хітрик
Брати й сестриЄхіель-Цві Гурарі, Моше Гурарі, Хаїм-Шмар'ягу Гурарі, Шнеур-Залман Гурарі
Родовід

Ребецн Лея Красик (2 тевета 5657 (7 грудня 1896) — 25 тевета 5734 (19 січня 1974)) — дружина рава Хаїма-Еліезера Красика, голови «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі; була однією з помітних жінок Хабаду у Святій Землі.

Біографія

Народилася в батька, рава Натана Гурарі. У юності була однією з небагатьох жінок, які удостоїлися єхідуту в Ребе Рашаба, чого удостоїлася і її двоюрідна сестра Соня Розенблюм. Її хасидське виховання виявилося вже в її дівоцтві: задокументовано її участь у побілці єшиви «Томхей Тмімім» у Кременчуці заради зручності учнів-тмімім[1].

Вийшла заміж 12 тішрея 5682 року (14 жовтня 1921) у Ростові-на-Дону за рава Хаїма-Еліезера Красика. Через тяжке економічне й політичне становище, що панувало в Росії в ті дні, побоювалися, що на весілля прийде мало запрошених, тому Ребе Раяц сказав хасидам, що піти на весілля — це заповідь. Ребе сам був присутній на прийомі, виголосив сіху і провів кідушин.

17 іяра 5695 року (20 травня 1935) разом із чоловіком репатріювалася до Святої Землі, де супроводжувала його на численних посадах — рабина хабадської громади в Тель-Авіві, голови «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі, засновника й директора єшиви «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві. Вона надсилала продуктові посилки анаш у Радянському Союзі. Її дім на бульварі Ротшильда, 82, був у ті дні центром діяльності Хабаду у Святій Землі.

Стояла на чолі організації «Наша Хабад — Хабад шелану», створеної в 5702 році (1941/1942) жінками Хабаду в Тель-Авіві; за допомогою організації вони займалися забезпеченням матеріальних потреб єшиви «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві, як-от приготування їжі, шиття, турбота про учнів, збір пожертв продуктами та інше.

Розповідає її дочка, ребецн Двора Ашкеназі: «Я пам'ятаю, як мама завжди клопоталася заради тмімім. Наприклад, 19 кислева, у Рош га-Шана хасидуту, прийнято, як відомо, їсти на фарбрейнгені „каше“ — кашу. Кожного переддня 19 кислева мама ставила великі каструлі каші на гасові плитки, які диміли, і коли каше була готова, приходив араб із конем і возом і відвозив каструлі до єшиви».

Вона готувала їжу для фарбрейнгенів у синагозі «Нахалат Біньямін» і водночас намагалася слухати фарбрейнгени. Її онук, рав Хаїм Ашкеназі, розповідав[2]:

«Дитиною я чув історію з вуст мами, ребецн Двори (мир праху її), яка може передати атмосферу тих днів. У той період заробляти на життя було вкрай тяжко; бабуся, ребецн Лея Красик, влаштувала вдома щось на зразок кондитерської — вона пекла торти й продавала їх у крамниці. Тато був тим, хто розвозив торти по кондитерських на продаж, і цим вони годувалися. Тато товаришував із хасидами р. Моше Дубінським, р. Нахумом Гольдшмідом і р. Піне Альтгойзом, хоча був молодший за них. Одного разу тато йшов вулицею з тортом, прямуючи до однієї з кондитерських, і дорогою зустрів р. Моше Дубінського і р. Нахума Гольдшміда, які були добрими друзями. „Моше, що це ти несеш?“ Він сказав їм: „Торт“. „О, чудово! У нас є „машке“, а в тебе торт — це привід для фарбрейнгену“, — сказали вони. Зайшли до синагоги і проводили фарбрейнген кілька годин...»

Кілька разів була на єхідуті в Ребе Раяца — ще в Радянському Союзі, а потім в Отвоцьку заходила зі своїми дочками Темою Гурарі і Рівкою Хітрик.

У Ребе вперше побувала в місяці адар 5711 року з нагоди весілля її дочки Рівки з равом Цві-Гіршем Хітриком; тоді вона зайшла на єхідут до Ребе. Одного дня її госпіталізували до лікарні через падіння, пошкодивши ноги. Перед госпіталізацією вона отримала благословення Ребе, який дав їй хасидський маамар, сказавши: «Щоб тобі було що вивчати». Починаючи з тішрея 5722 року (вересень–жовтень 1961) вона щороку їздила до Ребе, зупинялася там в однієї з дочок і постійно брала участь в усіх зібраннях і молитвах з Ребе, протискаючись серед молодих жінок у перший ряд, щоб бачити Ребе. Вона постійно просила в свого онука, рава Йосефа-Іцхака Хітрика, різні ганахот сіхот Ребе. Під час перебування в Краун-Гайтс вона супроводжувала ребецн Хану, матір Ребе, до 770 і назад до її дому. Крім того, щороку вона відвідувала ребецн Хаю-Мушку.

Як відомо, вона була єдиною жінкою, яка удостоїлася передати власними руками підйон нефеш у святі руки Ребе в переддень Рош га-Шана. Крім того, вона відповідала за чергу жінок для благословення над чотирма видами Ребе в Гошана раба.

Постійно вивчала учення хасидуту в хавруті зі своєю двоюрідною сестрою Сонею Розенблюм.

Під час трансляцій фарбрейнгенів Ребе вона вставала посеред ночі і їхала слухати трансляції.

Померла 25 тевета 5734 року (19 січня 1974) у Нью-Йорку і похована на кладовищі в Тверії.

Після її відходу з життя члени родини вагалися, що робити з грошима, які вона залишила в спадок. Її дочка, пані Тема Гурарі, запитала Ребе, що робити з грошима, і Ребе відповів: «Лейке (пестливе ім'я, яким її називали члени родини і близькі) „варилася“ в 5670 [= із запалом займалася вивченням «Сефер га-маамарім 5670»], тому варто надрукувати «Сефер га-маамарім 5670» на її пам'ять. А оскільки твоя дочка, пані Сара Лабковська, — директорка «Махон Хана», хай пожертвують бібліотеці там». За вказівкою Ребе книжку було надруковано в її заслугу, а решту грошей пожертвувано «Махон Хана».

Члени її родини

Додаткова література

Примітки

Лея Красик згадується ще в 12 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5400455400

Повідомити про помилку на цій сторінці