Натан Гурарі (Кременчук)
| Натан Гурарі | |
|---|---|
Хабадский богач, из хасидов Рабі Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон (Ребе Рашаб) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5623 (1862/1863) |
| Місце народження | Кременчук |
| Дата смерті | 26 нісана 5682 (24 квітня 1922) |
| Місце смерті | Ростов-на-Дону |
| Місце поховання | Ростов-на-Дону, рядом с Оэлем Ребе Рашаба |
| Місце проживання | Кременчук, Ростов-на-Дону |
| Рід діяльності | багач, торговець |
| Сім'я | |
| Батько | Шнеур-Залман Гурарі |
| Мати | Шейна-Тема Гурарі |
| Дружина | Естер, дочка Єхіеля-Цві-Гірша і Двори Бройди |
| Діти | Єхіель-Цві Гурарі, Моше Гурарі, Хаїм-Шмар'ягу Гурарі, Шнеур-Залман Гурарі, Фейга-Віте, Лея, Хая-Шпринца Мельцер, Перла Гурвіц |
| Родовід | |
Р. Натан Гурарі (5623 — 26 нісана 5682 (24 квітня 1922)) — хабадський багатій, з хасидів Ребе Рашаба.
Біографія

Народився в 5623 році (1862/1863) у місті Кременчук у родині Шнеура-Залмана і Шейни-Теми[1] Гурарі й був названий на честь свого діда, рава Натана Гурарі (Вєтка).
Одружився з Естер, донькою Єхіеля-Цві-Гірша і Двори Бройди[2].
Після весілля він теж оселився в Кременчуці, увійшов у сімейні торговельні справи і володів часткою капіталу багатої родини Гурарі. Своїми коштами брав участь в утриманні справ дому Ребе, «Томхей Тмімім» та іншого.
Р. Натан був суворим у всьому, що стосувалося виховання його дітей. Повертаючись із ділових поїздок, він екзаменував синів у їхньому навчанні. Іноді він перевіряв дитячі кімнати, щоб переконатися, що туди, не дай Б-г, не потрапили світські книжки — явище, поширене в ті дні через віяння Гаскали, що дули з усією силою.
І під час приходу комуністів до влади, коли його економічне становище погіршилося, він продавав діаманти, що належали його дружині, і на ці гроші платив меламедам. Меламедами були р. Ісраель Левін, р. Хаче Фейгін, р. Ісраель-Ноах Бєліницький і р. Моше Розенблюм.
Узимку 5680 року (1919/1920) родина Гурарі була змушена тікати з Кременчука через страх перед більшовиками, що наближалися до міста, бандами, що бешкетували в околицях, і тяжкі умови життя.
Дороги були небезпечні, і єдиним засобом пересування в тих умовах був прямий товарний поїзд до Ростова-на-Дону, куди за чотири роки до того переселився дім Ребе Рашаба.
Через кілька місяців після їхнього прибуття відійшов Ребе Рашаб. Його син рав Шнеур-Залман розповідав, що в останню суботу життя Ребе вранці кілька хасидів прийшли до дому його батьків, щоб узяти добре ліжко для Ребе.
Помер 26 нісана 5682 року (24 квітня 1922) у Ростові-на-Дону в молодому віці, через кілька років після того, як грабіжники вдерлися до його дому, і відтоді страждав на хворобу серця. Похований поруч з Огелем Ребе Рашаба. Його могила знаходиться сьогодні поза Огелем у Ростові-на-Дону.
Родина
- Його син, Єхіель-Цві Гурарі — Варшава
- Його син, Моше Гурарі — Тель-Авів
- Його син, Хаїм-Шмар'ягу Гурарі — Тель-Авів
- Його син, Шнеур-Залман Гурарі — Краун-Гайтс
- Його донька, Фейга-Віте, дружина свого двоюрідного брата рава Єгошуа-Фаліка Гурарі — Ленінград
- Його донька, Лея, дружина рава Еліезера Красіка — рабина хабадської громади в Тель-Авіві
- Його донька, Хая-Шпринца Мельцер — Галичина
- Його донька, Перла Гурвіц
Примітки
Код особи: № 6393254000