Хаїм-Шмар'ягу Гурарі
| Хаїм-Шмар'ягу Гурарі | |
|---|---|
Багатій і хасидський громадський діяч | |
| Основна інформація | |
| Відомий як | Шмерл |
| Дата народження | 29 адара II 5665 (5 квітня 1905) |
| Місце народження | Кременчук |
| Дата смерті | 10 тішрея 5745 (6 жовтня 1984) |
| Місце поховання | Оливкова гора |
| Місце проживання | Рига, Тель-Авів |
| Рід діяльності | багач, хасидський громадський діяч |
| Посада | один із секретарів Ребе Раяца |
| Учителі | Ісраель Левін, Ісраель-Ноах Беліницький, та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Натан Гурарі (Кременчук) |
| Мати | Естер |
| Дружина | Хая-Шейна-Міхла (уроджена Шнайдер), Рівка, вдова Нафталі Доліцький |
| Діти | Хана, Натан Гурарі (Краун-Гайтс), Мар'яша, Двора Бутман |
| Брати й сестри | Єхіель-Цві Гурарі, Моше Гурарі, Шнеур-Залман Гурарі, Лея Красик |
| Родовід | |
Рав Хаїм-Шмар'ягу (Шмерл) Гурарі (29 адара II 5665 (5 квітня 1905) — 10 тішрея 5745 (6 жовтня 1984)) — багатій і хасидський громадський діяч, один із засновників і почесних членів хабадської громади «Нахалат Біньямін» у Тель-Авіві.
Біографія


Народився в Кременчуці в родині рава Натана Гурарі та Естер.
Виховувався в найкращих меламедів, як-от р. Ісраель Левін і р. Ісраель-Ноах Бєліницький.
Утратив батька у 17 років. Коли йому було двадцять, йому запропонували шідух із дівчиною з Орші. Коли він запитав про це Ребе Раяца, той сказав йому: «Таж ти їдеш до Риги, там знайдеться тобі шідух». Він справді поїхав до Риги, де йому запропонували шідух із пані Хаєю-Шейною-Міхлою, у дівоцтві Шнайдер. Напередодні весілля він удостоївся отримати лист від Ребе Раяца з настановами, як готуватися до шлюбу. Весілля відбулося у Двінську в Рош ходеш адар 5686 року (лютий–березень 1926); хупу проводив Рогачовер.
Після весілля оселився в Ризі.
Коли Ребе Раяц переїхав до Риги, р. Шмерл був одним із його секретарів.
У 5694 році (1933/1934) його заарештувала влада через його діяльність на користь євреїв, що залишилися в Росії, і звільнила під заставу; Ребе Раяц звелів йому переселитися до Землі Ізраїлю. Переселився з родиною до Землі Ізраїлю в Рош ходеш адара II 5695 року (березень–квітень 1935), осів у Тель-Авіві і став одним із перших молільників у синагозі на Нахалат-Біньямін.
Ставши на ноги матеріально, він підтримував хабадські родини і багато робив для єшиви «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві та малої єшиви в Лоді.
У 5722 році (1961/1962) вдруге одружився — з пані Рівкою, вдовою рава Нафталі Доліцького.
Щороку в місяць свят він їздив до Ребе в 770.
Щороку, у Шабат Берешит, він неодмінно купував за великі суми частину «почестей», які продавали габаї бейт-мідрашу 770. Щороку він купував відкриття Ковчега на «Коль нідрей» і на «Неїлу», а також підняття сувою Тори — але не раніше, ніж габай підходив до Ребе і просив від його імені обіцянки, що він удостоїться приїхати до Ребе й наступного року.
Під час кожного візиту до Ребе він заходив на єхідут і давав Ребе «дмей маамад» у значних сумах.
Перед своєю останньою поїздкою до Ребе, у місяці елулі 5744 року (1983/1984), він купив дорогий подарунок — глек для омивання рук водою з чистого срібла. Подарунок він відіслав Ребе. Хоча Ребе майже завжди не погоджувався приймати подарунки, цей подарунок Ребе прийняв і навіть написав у записці, що отримано, велике спасибі, і що він ним користуватиметься.
Відхід з життя
Також у тішреї 5744 року (1983/1984) р. Шмар'ягу купив постійні почесті відкриття Ковчега на «Коль нідрей» і на «Неїлу». Як щороку, габай р. Єгошуа Пінсон підійшов до Ребе і попросив від його імені обіцянки удостоїтися бути з Ребе й наступного року. Але Ребе не відреагував. Лише після того як він наполегливо попросив ще раз, Ребе зробив святою рукою знак згоди.
У 5745 році (1984/1985), як щороку, він купив право відкрити Ковчег на молитві «Коль нідрей» у Йом Кіпур.
Коли він відкрив Ковчег, перед сувоями Тори, у нього стався серцевий напад, і він упав; молитву зупинили, Ребе стежив очима за лікарями, які робили р. Шмерлу масаж серця; через сорок хвилин констатували смерть р. Шмерла. Ребе звелів продовжувати масаж серця, поки тіло переносили через двір у двір колелю, щоб уникнути перенесення покійника [у свято] і осквернення нечистотою мертвого для когенів, що були на місці.
Наступного дня після Йом Кіпуру, 11 тішрея, відбувся його похорон, у якому Ребе брав участь до вулиці Кінгстон; його поховали через дві могили від Огелю за вказівкою Ребе («Він хоче бути поруч із тестем» (їдиш)), хоча за життя він купив ділянку на Оливковій горі.
Родина
- Його дочка, пані Хана, дружина Адмора з Жидачева рабі Натана Ейхенштейна.
- Його син, рав Натан Гурарі (Краун-Гайтс), зять свого дядька р. Еліезера Красика.
- Його дочка, пані Мар'яша, дружина рава Шолома Хаскінда.
- Його дочка, пані Двора Бутман, дружина рава Шалом-Бера Бутмана.
Додаткова література
- «Іш хас(і)д гая» — тшура, що розповідає про його життя, автор — хасидський письменник Менахем Зігельбойм[1].
- Яїр Вайншток, «Померти смертю царів»
Примітки
- ^ Надруковано також у тшурі Гершкович — Кубічек, с. 70 і далі, та в тижневику «Бейт Мошіах», випуск 479, с. 86 і далі.
Код особи: № 4440254001