Перейти до вмісту

Єгуда-Лейб Красик

Матеріал з Хабадпедії
Єгуда-Лейб Красик
Машпіа в громадах Хабаду в Москві та в Невелі
Основна інформація
Дата народження5660
Дата смертіадар 5703
Місце похованнябіля дороги поблизу містечка Кудінкер (місце невідоме)
Місце проживанняНевель, Ленінград
Місце діяльностіМосква, Невель
Рід діяльностімашпіа, хозер, шадар
Освітаєшива «Томхей Тмімім Любавич»
Посадахозер Ребе Раяца, машпіа громади Хабаду в Москві, габай «дмей маамад» для дому Ребе, шадар єшив «Томхей Тмімім», машпіа в Невелі
Сім'я
БатькоМордехай-Шмуель Красик
МатиХая-Сара
ДружинаЕйдл, донька р. Шмар'ягу Абельського
ДітиХаєне, Пеша, Тойбе, Двора, Шмар'ягу (Шмерл)
Брати й сестриМенахем (Нахе) Красик
Родовід

Рав Єгуда-Лейб Красик[1] (5660 – адар 5703) — машпіа в громадах Хабаду в Москві і в Невелі, який помер у розквіті літ у дорозі, у самий розпал Другої світової війни. У юності навчався в єшиві «Томхей Тмімім Любавич» і навіть служив хозером у Ребе Раяца.

Біографія

Народився близько 5660 року (1899/1900) у містечку Лапичі в родині батька р. Мордехая-Шмуеля Красика і матері пані Хаї-Сари. Його родина не належала до хасидів Хабаду, але коли він досяг єшивного віку, його послали слідом за старшими братами навчатися до єшиви «Томхей Тмімім Любавич», де він вирізнявся своїми талантами й характером і вважався одним із найбільших знавців Талмуду в єшиві.

Він користувався любов'ю Ребе Раяца, який на той час був духовним керівником єшиви, і коли Ребе Рашаб був відсутній у Любавичах, Ребе Раяц вручив йому ключі від кімнати Ребе Рашаба, щоб він узяв звідти рукописи хасидуту Ребе Рашаба і переписав їх у двох копіях.

І після того як вибухнула Перша світова війна і багато хто з тмімім у єшиві в Любавичах почали тікати зі страху перед німцями, що наближалися до цього району, він залишився разом із жменькою товаришів у єшиві в Любавичах і був серед тринадцяти останніх тмімім, які в ній навчалися. Лише наприкінці літа 5678 року (1917/1918) він разом із товаришами покинув Любавичі і після короткої зупинки в Рудні, Брянську і Кременчуці продовжив шлях до Ростова-на-Дону, де перебував Ребе Рашаб, і удостоївся займатися підготовкою пшениці для випікання маци для родини дому Ребе.

Після відходу з життя Ребе Рашаба 2 нісана 5680 року (21 березня 1920) увійшов до складу «хозрім» Ребе Раяца, і щотижня вони заходили до його кімнати, щоб провести «повторення» маамару, виголошеного в Шабат.

У той період, коли він перебував у Москві, через кілька місяців після відходу з життя Ребе Рашаба, удостоївся брати участь у перенесенні святого тіла Ребе Рашаба на інше кладовище.

Машпіа в громадах Хабаду

У 5681 році (1920/1921), коли йому було лише 21 рік, Ребе Раяц призначив його машпіа в громаді Хабаду в Москві, габаєм «дмей маамад» для дому Ребе і шадаром для єшив «Томхей Тмімім». Наприкінці того ж року йому зробили дві пропозиції щодо сватання — одну від ребецн Стерни-Сари, іншу від ребецн Нехами-Діни, але коли він зайшов на єхідут, Ребе відкинув обидві пропозиції[2] і звелів йому поїхати до Невеля і одружитися з донькою меламеда р. Шмар'ягу Абельського (батька рава Еліягу-Хаїма Ройтблата).

Після одруження з пані Ейдлою Ребе Раяц призначив його машпіа в Невелі, і, попри молодий вік, він вважався одним зі стовпів громади і вніс у неї дух служіння Всевишньому. Синагога, у якій він служив машпіа, була найбільшою синагогою в містечку, і мешканці називали її «Р. Лейблс шул».

У місяці адар I 5687 року (1926/1927) був заарештований КДБ разом із р. Ельхананом-Довом Морозовим, р. Іцхаком-Яаковом Мінковичем і р. Іцхаком Гольдіним, і їх засудили до заслання в Сибір. Через три роки строк покарання, до якого його засудили, закінчився, і він повернувся до Невеля, де продовжував діяти задля зміцнення єврейства, попри переслідування комуністів. Коли співробітники таємної поліції посилили гніт, він попросив дозволу переселитися до Святої Землі і навіть отримав для цього необхідні дозволи й благословення Ребе Раяца, але врешті-решт, почувши, наскільки його робота в галузі виховання єврейських дітей приносить задоволення Ребе Раяцу, — відмовився від свого бажання переселитися до Ерец-Ісраель і продовжував займатися духовним наставництвом і вихованням єврейських дітей, причому протягом тривалого часу спав у саду поза домом суворої російської зими, щоб, якщо співробітники КДБ прийдуть шукати його посеред ночі, — не знайшли його вдома.

Останні роки його життя

У 5699 році (1938/1939) переселився в одне з передмість міста Ленінграда і опинився в ньому в пастці під час Другої світової війни, коли німці оточили місто і безжально обстрілювали його мешканців. Унаслідок голоду й хвороб, що поширилися в місті, його дружина померла в місяці шват 5702 року (січень–лютий 1942), а приблизно через місяць помер і його син р. Шмерл.

Бачачи, що іншого виходу не залишилося і небезпека залишатися в місті більша за небезпеку бомбардування, яка чатувала на тих, хто намагався втекти з міста, він утік разом із трьома доньками на машині, що пробралася замерзлою річкою, і продовжив із ними шлях до Уральських гір, але коли вони дісталися містечка Кудинкер, ослаб і помер у місяці адар 5703 року у віці лише 43 років.

Його доньки доклали зусиль, щоб віддати його єврейському похованню, і відкладали зі свого хлібного пайка, щоб заплатити селянам-неєвреям, які обмили б його тіло в річці і викопали б для нього єврейську могилу при дорозі. Після поховання позначили дерево, біля якого була викопана могила, але після війни, коли члени родини повернулися і намагалися знайти це дерево, — їм це не вдалося, і місце його поховання невідоме.

Родина

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Хоча в більшості місць він відомий лише на прізвисько «Лейб», в «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 1, с. 132, його згадано під ім'ям «Єгуда-Лейб».
  2. ^ Пропозицію ребецн Нехами-Діни було відкинуто, тому що в сестри дівчини, яку сватали, було піаніно — річ, що символізувала схильність до модернізації).
Єгуда-Лейб Красик згадується ще в 15 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5104455400

Повідомити про помилку на цій сторінці