Єгуда-Лейб Красик
| Єгуда-Лейб Красик | |
|---|---|
Машпіа в громадах Хабаду в Москві та в Невелі | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5660 |
| Дата смерті | адар 5703 |
| Місце поховання | біля дороги поблизу містечка Кудінкер (місце невідоме) |
| Місце проживання | Невель, Ленінград |
| Місце діяльності | Москва, Невель |
| Рід діяльності | машпіа, хозер, шадар |
| Освіта | єшива «Томхей Тмімім Любавич» |
| Посада | хозер Ребе Раяца, машпіа громади Хабаду в Москві, габай «дмей маамад» для дому Ребе, шадар єшив «Томхей Тмімім», машпіа в Невелі |
| Сім'я | |
| Батько | Мордехай-Шмуель Красик |
| Мати | Хая-Сара |
| Дружина | Ейдл, донька р. Шмар'ягу Абельського |
| Діти | Хаєне, Пеша, Тойбе, Двора, Шмар'ягу (Шмерл) |
| Брати й сестри | Менахем (Нахе) Красик |
| Родовід | |
Рав Єгуда-Лейб Красик[1] (5660 – адар 5703) — машпіа в громадах Хабаду в Москві і в Невелі, який помер у розквіті літ у дорозі, у самий розпал Другої світової війни. У юності навчався в єшиві «Томхей Тмімім Любавич» і навіть служив хозером у Ребе Раяца.
Біографія
Народився близько 5660 року (1899/1900) у містечку Лапичі в родині батька р. Мордехая-Шмуеля Красика і матері пані Хаї-Сари. Його родина не належала до хасидів Хабаду, але коли він досяг єшивного віку, його послали слідом за старшими братами навчатися до єшиви «Томхей Тмімім Любавич», де він вирізнявся своїми талантами й характером і вважався одним із найбільших знавців Талмуду в єшиві.
Він користувався любов'ю Ребе Раяца, який на той час був духовним керівником єшиви, і коли Ребе Рашаб був відсутній у Любавичах, Ребе Раяц вручив йому ключі від кімнати Ребе Рашаба, щоб він узяв звідти рукописи хасидуту Ребе Рашаба і переписав їх у двох копіях.
І після того як вибухнула Перша світова війна і багато хто з тмімім у єшиві в Любавичах почали тікати зі страху перед німцями, що наближалися до цього району, він залишився разом із жменькою товаришів у єшиві в Любавичах і був серед тринадцяти останніх тмімім, які в ній навчалися. Лише наприкінці літа 5678 року (1917/1918) він разом із товаришами покинув Любавичі і після короткої зупинки в Рудні, Брянську і Кременчуці продовжив шлях до Ростова-на-Дону, де перебував Ребе Рашаб, і удостоївся займатися підготовкою пшениці для випікання маци для родини дому Ребе.
Після відходу з життя Ребе Рашаба 2 нісана 5680 року (21 березня 1920) увійшов до складу «хозрім» Ребе Раяца, і щотижня вони заходили до його кімнати, щоб провести «повторення» маамару, виголошеного в Шабат.
У той період, коли він перебував у Москві, через кілька місяців після відходу з життя Ребе Рашаба, удостоївся брати участь у перенесенні святого тіла Ребе Рашаба на інше кладовище.
Машпіа в громадах Хабаду
У 5681 році (1920/1921), коли йому було лише 21 рік, Ребе Раяц призначив його машпіа в громаді Хабаду в Москві, габаєм «дмей маамад» для дому Ребе і шадаром для єшив «Томхей Тмімім». Наприкінці того ж року йому зробили дві пропозиції щодо сватання — одну від ребецн Стерни-Сари, іншу від ребецн Нехами-Діни, але коли він зайшов на єхідут, Ребе відкинув обидві пропозиції[2] і звелів йому поїхати до Невеля і одружитися з донькою меламеда р. Шмар'ягу Абельського (батька рава Еліягу-Хаїма Ройтблата).
Після одруження з пані Ейдлою Ребе Раяц призначив його машпіа в Невелі, і, попри молодий вік, він вважався одним зі стовпів громади і вніс у неї дух служіння Всевишньому. Синагога, у якій він служив машпіа, була найбільшою синагогою в містечку, і мешканці називали її «Р. Лейблс шул».
У місяці адар I 5687 року (1926/1927) був заарештований КДБ разом із р. Ельхананом-Довом Морозовим, р. Іцхаком-Яаковом Мінковичем і р. Іцхаком Гольдіним, і їх засудили до заслання в Сибір. Через три роки строк покарання, до якого його засудили, закінчився, і він повернувся до Невеля, де продовжував діяти задля зміцнення єврейства, попри переслідування комуністів. Коли співробітники таємної поліції посилили гніт, він попросив дозволу переселитися до Святої Землі і навіть отримав для цього необхідні дозволи й благословення Ребе Раяца, але врешті-решт, почувши, наскільки його робота в галузі виховання єврейських дітей приносить задоволення Ребе Раяцу, — відмовився від свого бажання переселитися до Ерец-Ісраель і продовжував займатися духовним наставництвом і вихованням єврейських дітей, причому протягом тривалого часу спав у саду поза домом суворої російської зими, щоб, якщо співробітники КДБ прийдуть шукати його посеред ночі, — не знайшли його вдома.
Останні роки його життя
У 5699 році (1938/1939) переселився в одне з передмість міста Ленінграда і опинився в ньому в пастці під час Другої світової війни, коли німці оточили місто і безжально обстрілювали його мешканців. Унаслідок голоду й хвороб, що поширилися в місті, його дружина померла в місяці шват 5702 року (січень–лютий 1942), а приблизно через місяць помер і його син р. Шмерл.
Бачачи, що іншого виходу не залишилося і небезпека залишатися в місті більша за небезпеку бомбардування, яка чатувала на тих, хто намагався втекти з міста, він утік разом із трьома доньками на машині, що пробралася замерзлою річкою, і продовжив із ними шлях до Уральських гір, але коли вони дісталися містечка Кудинкер, ослаб і помер у місяці адар 5703 року у віці лише 43 років.
Його доньки доклали зусиль, щоб віддати його єврейському похованню, і відкладали зі свого хлібного пайка, щоб заплатити селянам-неєвреям, які обмили б його тіло в річці і викопали б для нього єврейську могилу при дорозі. Після поховання позначили дерево, біля якого була викопана могила, але після війни, коли члени родини повернулися і намагалися знайти це дерево, — їм це не вдалося, і місце його поховання невідоме.
Родина
- Його брат, р. Давид Красик
- Його брат, рав Еліезер Красик — рабин громади Хабаду в Тель-Авіві і голова «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі
- Його брат, рав Яаков-Барух Красик — машгіах у єшиві «Томхей Тмімім Любавич»
- Його брат, р. Нахе Красик — останній рабин Щедрина
- Його свояк, р. Йона Коген (Полтавер)
- Його шурин, р. Мордехай-Еліезер Лаптовський
- Його донька, пані Хаєне, дружина р. Меїра Авцона
- Його донька, пані Пеша, дружина р. Шломо Матусова — із шлухім Ребе в Марокко
- Його донька, пані Тойбе, дружина р. Цві-Лейба Левіна — із шлухім Ребе в Марокко, а потім у Парижі
- Його донька Двойра, померла в юності
- Його син Шмар'ягу, помер у юності
- Його онук, рав Гершон-Менахем-Мендл Авцон — із шлухім Ребе і директор єшиви для підлітків, що покинули навчання, в Єрусалимі.
- Його онук, рав Йона Авцон — директор «Ваад сіхос ін інгліш», мешканець Краун-Гайтс.
- Його онук, рав Шалом-Дов-Бер Авцон — письменник і дослідник хасидизму, мешканець Краун-Гайтс (у минулому меламед в єшиві «Томхей Тмімім Любавич» на Оушен-Парквей).
- Його онук, рав Йосеф-Іцхак Матусов — шаліах у місті Тулуза у Франції.
- Його онук, рав Єгуда-Лейб Матусов — шаліах у місті Канни у Франції.
- Його онук, рав Еліягу Матусов — член редакції «Оцар га-хасидім», Краун-Гайтс.
- Його онук, рав Реувен Матусов — шаліах «Європейського бюро Любавич».
- Його онук, рав Шмар'ягу Матусов — головний машпіа «Томхей Тмімім» Поконос.
- Його онук, рав Менахем-Мендл Матусов — шаліах в Альберті, Канада.
- Його онук, рав Файтл Левін — Краун-Гайтс (у минулому меламед в єшиві «Огалей Тора» ).
- Його правнук, р. Шмуель Авцон — машпіа в 770 і директор «Ваад сіхот ба-англіт».
- Його правнук, рав Гершон Авцон — рош-єшива «Томхей Тмімім» Цинциннаті, Огайо, член «комітету Всесвітнього з'їзду шлухім» при «Мерказ ле-іньоней хінух», автор щотижневої рубрики в тижневику «Бейт Мошіах».
Додаткова література
- Шнеур Бергер, «У дорозі, на певній відстані», життєпис р. Лейба Красика, тижневик «Бейт Мошіах», 10 тевета 5774 (13 грудня 2013), випуск 906, с. 40 і далі
- Шнеур Бергер, «Евед Аврагам анохі»
Примітки
Код особи: № 5104455400
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Випускники «Томхей Тмімім» у Любавичах
- Персоналії Невеля
- Особистості в Петербурзі
- Родина Красик
- Машпіїм у хабадських громадах
- Хасиди, заарештовані в Радянському Союзі
- Особистості в Москві
- Особистості, що померли в 5703 році (1942/1943)
- Особистості, що народилися в 5660 році (1899/1900)
- Особистості, що загинули в блокаду Ленінграда
- Особи, місце поховання яких невідоме