Менахем (Нахе) Красик
| Менахем (Нахе) Красик | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Нахе |
| Дата народження | 5654 |
| Дата смерті | 25 адара II 5696 (19 березня 1936) |
| Країна | Росія |
| Місце проживання | Одеса, Щедрин |
| Місце діяльності | Хеврон, Щедрин |
| Рід діяльності | рабин, бухгалтер |
| Освіта | «Томхей Тмімім» |
| Посада | рабин Щедрина, хозер Ребе Рашаба, бухгалтер колгоспу |
| Учителі | Рабі Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон (Ребе Рашаб) |
| Сім'я | |
| Батько | Мордехай-Шмуель Красик |
| Мати | Хая-Сара, уроджена Марголіна |
| Дружина | Ханя, дочка Менахем-Мендл Діскін (Лядер) |
| Діти | Мордехай (Мотл) Красик, Шалом-Бер Красик, Райзл Красик |
| Брати й сестри | Єгуда-Лейб Красик |
| Родовід | |
Рав Менахем-Нахман-Бен-Ціон (Нахе) Красик (5654 — 25 адара II 5696 (19 березня 1936)) був одним з учнів, посланих Ребе Рашабом заснувати єшиву «Торат емет» у святому місті Хевроні, і останнім рабином хабадського містечка Щедрин.
Біографія
Народився в 5654 році (1893/1894) у містечку Лапичі в рава Мордехая-Шмуеля Красика і Хаї-Сари, уродженої Марголіної. По лінії батька походив від хасида р. Біньяміна Клецкера, а по лінії матері — від Віленського Гаона.
Замолоду вступив навчатися до молодшого відділення єшиви «Томхей Тмімім» і удостоївся ввійти до групи хозрім Ребе Рашаба. А в 5671 році (1910/1911) був у числі групи тмімім, яких Ребе Рашаб послав заснувати єшиву «Торат емет» у Хевроні під наглядом і керівництвом рава Шломо-Залмана Гавліна.
Через три роки, з початком Першої світової війни, усіх іноземних підданих було вислано з меж Країни, і рав Красик повернувся до Росії, де створив сім'ю з дружиною Генею, дочкою хасида Менахема-Мендла Діскіна («Лядера») з Любавичів, і оселився в Одесі.
У 5687 році (1926/1927) він переїхав до хабадського містечка Щедрин до свого брата рава Хаїма-Еліезера Красика, який служив у ті роки рабином містечка. Через рік до нього приєдналися й інші члени його родини, включно з тестем.
У перші роки життя в Щедрині він запропонував себе як бухгалтера колгоспу, створеного поруч із містечком, і скупо заробляв на життя цією роботою.
Унаслідок переслідувань із боку влади рав Еліезер Красик був змушений у 5692 році (1931/1932) залишити містечко, і його місце на посаді рабина посів рав Менахем Нахе Красик, який став останнім хабадським рабином, що фактично служив там, оскільки після його відходу з життя почався проклятий Голокост, що знищив усіх мешканців містечка.
У зовсім молодому віці він захворів на тяжку невиліковну хворобу, і його велика родина об'єдналася, щоб зібрати кошти на лікування і полегшення його страждань. Під час візиту його племінника р. Лейба Красика до хабадської громади Ленінграда той зустрів хасида р. Шмуеля-Абу Доліцького, який розповів, що тієї ночі йому наснилося, що Ребе Рашаб супроводжує душу рава Красика в Небесному суді і каже: «Передайте його мені, адже він з моїх учнів».
Пізніше стало відомо, що тієї самої ночі, коли був цей сон, помер рав Красик, 25 адара II 5696 року (19 березня 1936). Після його відходу з життя родина переїхала до Ростова-на-Дону.
Родина
- Його мати, Хая-Сара. Народилася в 5630 році (1869/1870). Загинула під час Голокосту в місті Лапичі
- Його сестра, Блума. Вийшла заміж за Яакова Фарбера. Жили в Могильові й загинули під час Голокосту
- Його брат, рав Хаїм-Еліезер Красик — рабин хабадської громади в Тель-Авіві і голова «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі
- Його брат, рав Яаков-Барух Красик — машгіах єшиви «Томхей Тмімім» у Щедрині
- Його брат, Даніель. Народився в 5668 році (1907/1908). Одружився з Леєю. Жив у Москві. Загинув під час Голокосту на військовій службі
- Його син, Мордехай (Мотл) Красик — народився в 5681 році (1920/1921). Пережив війну і в пізні роки оселився в Беер-Шеві
- Його син, Шалом-Бер Красик, народився в 5688 році (1927/1928)[1]
- Його дочка, Райзл Красик[2]
Додаткова література
- Шнеур Бергер, «Про образ рава Нахе Красика», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 922, с. 49 і далі.
Примітки
Код особи: № 6068455400