Хаїм Гальберштам
| Рабі Хаїм Гальберштам із Цанза | |
|---|---|
Рабі Хаїм Гальберштам із Цанза — «Діврей хаїм» | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5557 |
| Дата смерті | 25 нісана 5636 (19 квітня 1876) |
| Місце діяльності | Цанз |
| Рід діяльності | рабин, адмор |
| Посада | рабин міста Цанз, засновник цанзького хасидизму |
| Учителі | Рабі Нафталі-Цві з Ропшиць |
| Праці | «Діврей хаїм» |
| Сім'я | |
| Батько | Рабі Ар'є-Лейбуш Гальберштам |
| Мати | Мір'ям |
| Дружина | Рахель-Фейга, дочка р. Баруха Френкеля-Теоміма, її сестра, Рахель, дочка рава Єхіеля-Цві-Гірша Унгара, дочка рава Елімелеха Таріма |
| Діти | Єхезкель-Шрага Гальберштам, Давид Гальберштам, Меїр-Натан Гальберштам, Агарон Гальберштам, Барух Гальберштам, Ар'є-Лейбіш, Шалом-Еліезер Гальберштам, Іцхак-Єшая Гальберштам, та інші |
| Родовід | |
Рабі Хаїм Гальберштам із Цанза (5557 — 25 нісана 5636 (19 квітня 1876)), прозваний «Діврей хаїм» — за назвою його книги, був рабином міста Цанз і засновником цанзького хасидизму, а також одним із великих людей і провідників східноєвропейського єврейства свого покоління.
Біографія
Народився в 5557 році (1796/1797) у місті Тарногруд у Галичині в родині Мір'ям, доньки р. Мешулама-Залмана Ашкеназі, і рабі Ар'є-Лейбуша. Ще замолоду прославився як ілуй, і в 13 років його взяли за нареченого для Рахелі-Фейги, доньки р. Баруха Френкеля-Теоміма, автора «Барух таам». Згодом одружувався ще тричі: вдруге — із сестрою своєї першої дружини, втретє — з донькою рава Єхіеля-Цві-Гірша Унгара з Тарнова (сина рабі Мордехая-Давида Унгара з Домброви), а вчетверте — з донькою рава Елімелеха Таріма (сина рабі Натана-Лейба, сина рабі Менахема-Мендла з Риманова). Від першої і третьої дружини (яку теж звали Рахель) у нього народилися вісім синів і сім доньок.
Його вчителями в хасидизмі були рабі Нафталі-Цві з Ропшиць і рабі Цві-Гірш із Жидачова. Отримав сміху на ухвалення галахічних рішень від рава Ефраїма-Залмана Маргаліота з Бродів. Рабі Хаїм був відомий у своєму поколінні як один із великих людей покоління, гаон у відкритій і в таємній частині Тори та як людина праведна і високо свята, про що можна дізнатися з листування, яке він вів із великими рабинами свого покоління. Його молитва була з натхненням і двейкутом, у відстороненні від матеріальності, і він мав звичай роздавати бідним буквально всі свої гроші, і так прославився як велетень у всіх трьох стовпах, на яких стоїть світ, — Торі, служінні та добродійстві. Ще за його часу цанзький хасидизм налічував тисячі хасидів.
Більшість його синів і зятів служили адморами, і найвідоміший із них — його старший син, святий рав рабі Єхезкель-Шрага Гальберштам із Сеняви. Одного з його синів, рабі Агарона, він призначив обійняти рабинську посаду в Цанзі. Його нащадки очолили безліч хасидських дворів. Двори, які продовжують цанзьку династію сьогодні, це: Цанз-Клаузенбург, Цанз-Жмигруд, Бобов, Стропків, цанз-грибівський хасидизм і Горлиці.
Помер 25 нісана 5636 року (19 квітня 1876).
Зв'язки з Хабадом
Рабі Хаїм пише про Алтер Ребе з благоговінням: «Хто в нас серед ахаронім більший за нього.»[1]
Рабі Хаїм згадує Ребе Цемах Цедека у «Шут „Діврей хаїм“»[2]: «мій сват, гаон-хасид, наш учитель рав Мендл, хай світить його свіча, з Любавичів».
Розповідають, що одного разу, коли «Діврей хаїм» переглядав листи, які надійшли до нього, він узяв один із листів і відклав його вбік. І попросив свого сина рабі Єхезкеля нагадати йому відповісти на лист після обіду. Після обіду він узяв лист і тоді почав ходити туди-сюди у вищому двейкуті, з палаючим обличчям; через короткий час сів складати відповідь у дхілу у-рхіму. Коли син запитав його про причину цього, він пояснив йому, що лист надіслав йому Ребе Цемах Цедек щодо дозволу агуні, і оскільки йому відомо, що той — хахам га-разім, тому він доклав великих зусиль, щоб відповісти йому листом, який буде вивірений також за таємним ученням[3].
У «Шут „Цемах Цедек“»[4] є респонс про агуну, якій дозволили, і вона вийшла заміж, а потім прийшов хтось, хто стверджував, що він її чоловік, і навів явні прикмети. І сказано в ньому, що лист прийшов разом із думкою «рава гаона хасида з Цанза» — дозволити, і після пілпуля Цемах Цедек відкидає думку рабі Шломо Клугера, який заборонив, і ухвалив рішення згідно зі словами Ребе з Цанза — на користь дозволу[5].
Родина
Його сини
- Його син, рабі Єхезкель-Шрага Гальберштам із сенявського хасидизму. З його династії вийшов стропківський хасидизм.
- Його син, рабі Давид Гальберштам, засновник хшанувського хасидизму.
- Його син, рабі Меїр-Натан Гальберштам, батько рабі Шломо Гальберштама, засновника бобовського хасидизму.
- Його син, рабі Агарон Гальберштам, його наступник на рабинській посаді в Цанзі. З його династії вийшов грибівський хасидизм.
- Його син,, рабі Барух Гальберштам із Рудника, засновник горлицького хасидизму; з його династії відгалузилися, серед іншого: цанз-жмигрудський хасидизм, чаковський хасидизм і цанз-клаузенбурзький хасидизм.
- Його син, Ар'є-Лейбіш, помер у віці 7 років.
- Його син, рабі Шалом-Еліезер Гальберштам, засновник рацфертського хасидизму, убитий нацистами під час Голокосту.
- Його син, рабі Іцхак-Єшая Гальберштам із Чхува, убитий нацистами під час Голокосту.
Його зяті
- Рабі Моше Унгар із Домброви, чоловік Мір'ям (шостої його доньки).
- Рабі Еліезер-Єрухам Барон із Кракова. Син рабі Ісраеля-Іцхака з Радошиць. Чоловік Юти (сьомої його доньки).
- Рабі Мордехай-Дов із Горностайполя, засновник горностайпільського хасидизму. Чоловік Рейци (восьмої його доньки).
- Рав Іцхак-Тувія Рубін із Цанза. Чоловік Нехами (дев'ятої його доньки).
- Рабі Агарон Горовіц із Дзикова-Бейча. Чоловік Тили (десятої його доньки).
- Рабі Ельазар Розенфельд з Ушпіцина, син рабі Єгошуа з кам'янківського хасидизму. Чоловік Фрадл (чотирнадцятої його доньки).
- Рабі Бецалель-Єгошуа Мошкович із глинянського хасидизму. Чоловік Гітші (п'ятнадцятої його доньки).
Також він виростив свою падчерку, Гінду-Рахму (доньку його дружини Рівки і рава Нафталі-Цві Парнаса), яка вийшла заміж за рабі Меїра з лінського хасидизму. Рабі Меїр жив у нього після свого весілля і служив даяном у його рабинському суді.
З його книг
Книги рабі Хаїма мали назву «Діврей хаїм», теми, на які він писав:
- Респонси
- Книги з хасидуту на Тору і свята
- Думки про свята
- Мікви
- Коментар до «Бава мециа»
- Роз'яснення щодо імен у гетах.
Примітки
- ^ Респонси «Діврей хаїм», «Йоре деа», кінець розділу 3. («Ор якрот», частина 1, с. 416)
- ^ «Евен га-езер», ч. 2, сіман 80
- ^ Його нащадок, рав Синай Гальберштам, розповідає про це у відео «Урок холь га-моеда Песаху 5782 Кфар-Хабад у синагозі „Бейт Менахем“, івритом, рав Синай Гальберштам», на ютуб-каналі «Кегілат Діврей хаїм Шикун Гімел Бней-Брак» (на початку ролика).
- ^ Частина 1, «Евен га-езер», розділ 86
- ^ «Рабейну га-кадош мі-Цанз» (Єрусалим, 5736), с. 168
Код особи: № 4440322201