Перейти до вмісту

Хазака

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.

Хазака — правило Тори, чинне за будь-якого сумніву, чи то в «Йоре деа» (між людиною і Всюдисущим), чи то в «Хошен мішпат», згідно з яким, коли виникає будь-який сумнів, у сумніві слід чинити відповідно до того стану, який був до виникнення сумніву. Проте в «Хошен мішпат» є особлива хазака, що називається хазакою майна, яка бере гору над усіма хазаками в силу правила «з того, хто вимагає від ближнього, — доказ».

Джерело цього закону — у тому, як Тора приписує чинити з домом, у якому виявилися язви: тоді до дому слід ставитися як до ураженого язвами лише з того моменту, коли язви в ньому були напевно[1].

Хазака де-меікара

Коли виникає сумнів, існує суперечка рішонім: чи перевіряємо ми хазаку в джерелі сумніву, чи в місці, про яке йдеться.

Наприклад, у трактаті «Євамот» є суперечка рішонім у випадку, коли є сумнів, чи є певна жінка розлученою, і, отже, є сумнів також щодо її суперниці, чи є вона суперницею ерви, і якщо так, то як ерва звільнена від заповіді йібуму, так звільнена і друга. Одні вважають[2], що якщо чоловік розлучився зі своєю першою дружиною — забороненою через заборону ерви, і лише після цього одружився з її суперницею, то в сумніві кажуть, що її суперниця не ерва — як вона не була ервою до того, як він на ній одружився, а інші вважають[3], що оскільки ерва була заміжня, кажуть, що вона була заміжня і після цього — як у попередньому стані, який і є хазакою, і тому в сумніві її суперниця — сумнівна ерва[4].

Презумпція кошерності і презумпція достовірності

На 15-му аркуші трактату «Ктубот» є суперечка між раббаном Гамліелем і рештою танаїв про те, чи заслуговує жінка на довіру, кажучи «з кошерним я була близька», і на думку рабі Гамліеля вона заслуговує на довіру. Коментатори розмірковували про причину такої довіри: одні кажуть, що вона через те, що твердження «я впевнена» — сильне твердження проти «можливо»[5], а інші кажуть, що вона в силу правила «один свідок заслуговує на довіру в питаннях заборон»[6].

Ребе Цемах Цедек[7] пояснює, що хоча в справі, яка мала презумпцію заборони, один свідок не заслуговує на довіру, хіба що це в його владі, і «більшість і презумпція — більшість переважає», і якщо так, то, на перший погляд, не було б причини вірити жінці там, де є більшість непридатних, яка суперечить її твердженню «з кошерним я була близька», проте щодо довіри жінці, щоб не заборонити її чоловікові, вона заслуговує на довіру навіть проти більшості, оскільки в такій справі, коли вона вже була з кимось близька, це вважається як постфактум.

Цемах Цедек вагається: можливо, ця довіра — саме щодо дружини ізраїльтянина, яка має дві презумпції: 1) презумпцію кошерності, 2) презумпцію власної достовірності, і разом є дві презумпції на полегшення, але щодо дружини когена презумпція кошерності не вирішує сумніву, адже навіть якщо це було насильство і вона зовсім не згрішила — вона стає забороненою своєму чоловікові. Однак він наводить, що з хідушів Рашби і Рітви випливає, що навіть дружина когена заслуговує на довіру, що не було навіть насильства[8] і на перший погляд це важко, адже вона заслуговує на довіру лише за сумніву в забороні, наприклад коли жінка сама відлічує сім чистих днів, і це тому, що дні відліку настають самі собою, і це подібно до шматка, щодо якого сумніваються, чи це заборонений лій, чи дозволений жир, або в справі, яка в її владі, наприклад якщо вона була встановлена як ніда, вона заслуговує на довіру, кажучи «я занурилася»[9] але якщо встановлено заборону і це не в її владі, жінка не заслуговує на довіру, і «більшість і презумпція — більшість переважає».

Цемах Цедек відповідає, що на думку тих рішонім більшість, яка залежить від волі, і більшість непридатних узагалі не вважаються більшістю, оскільки така більшість залежить від дії (тобто це не постійна реальність у світі, а реальність, що виникає через вибір), і тому в такому випадку взагалі немає більшості, яка суперечила б хазаці достовірності жінки.

Хазака трьох років

Основна стаття – Хазака трьох років

Хазака трьох років — це один із законів хазаки, який говорить, що коли людина проживає на земельній ділянці або користується нею протягом трьох років поспіль, це користування дає їй хазаку володіння, тобто початкове й певне припущення таке, що щодо кожної людини, яка проживає на певній ділянці як власник і проти якої ніхто не протестував, слід припускати «за першим осягненням», що ділянка її, доки не з'ясується інше.

Примітки

  1. ^ Трактат Хулін, 6а.
  2. ^ Рамбан.
  3. ^ Тосафот.
  4. ^ «Цемах Цедек» с. 171
  5. ^ Рош там, на аркуш 9.
  6. ^ Наводиться в Гітин, 2б.
  7. ^ Шут, «Евен га-езер», розділ 30, 1.
  8. ^ І як написав «Магід мішне», і навели його «Хелкат мехокек» і «Бейт Шмуель»., і не як «Пней Єгошуа»; і вже заперечив йому «При мегадім» у своїй передмові до «Йоре деа» в «Правилах більшості й хазаки». І написав про це: і так само за законом, що кожна жінка достовірна, кажучи «я дозволена», якщо немає того, хто спростовує.
  9. ^ Як написали Тосафот і Рашба на початку першого розділу трактату Гітин.

Повідомити про помилку на цій сторінці