Перейти до вмісту

Аврагам Софер

Матеріал з Хабадпедії
Аврагам Софер
Рабин
Основна інформація
Дата народження13 тішрея 5658 (9 жовтня 1897)
Дата смерті17 нісана 5742 (10 квітня 1982)
Місце похованняЄврейське кладовище на Оливковій горі[В]
КраїнаАвстрія, Італія, Ізраїль
Місце проживанняВідень, Єрусалим
Рід діяльностірабин[В]
Освітаєшива в Пресбурзі
Посадарабин Корфу (5685—5688), рабин Гориції (5688—5697), рабин Ф'юме (5697—5700), учитель у Рабинській семінарії в Нью-Йорку
Учителірав Шимон Софер (батько)
Сім'я
Батькорав Шимон Софер, рабин Егера
Нагороди
Премія Ізраїлю[В]
Премія ребе Кука в галузі рабинської літератури[В]

Рав Аврагам Софер Шрайбер (13 тішрея 5658 (9 жовтня 1897) – 17 нісана 5742 (10 квітня 1982)) був рабином і видавцем літератури з Тори, який видавав переважно з учення рішонім. Підтримував зв'язок із Ребе, зокрема на тему книговидання.

Біографія

Народився 5658 року (1897/1898) у місті Егер (Ерлау) в Угорщині в родині рава Шимона Софера, з нащадків Хатам Софера.

У юності навчався в свого батька, рабина Егера, а потім перейшов навчатися до єшиви в Пресбурзі, де отримав сміху на рабинство. 5681 року (1920/1921) одружився і переїхав жити до Відня, Австрія.

До своєї алії до Землі Ізраїлю був рабином, спочатку на Корфу (5685 — 5688), а потім у Гориції в Італії (5688 — 5697) і у Фіуме (5697 — 5700). 5700 року (1939/1940) здійснив алію до Країни й оселився в Єрусалимі.

За часів свого рабинства в Італії почав займатися давніми рукописами рабинської літератури та зберігати їх. Багато років займався новим виданням книги «Бейт га-бхіра» Меїрі та відновленням видання творів свого діда. Ці книги він прокоментував. Час від часу був також викладачем у Рабинській семінарії в Сполучених Штатах, у Нью-Йорку.

5741 року (1980/1981) був удостоєний Премії Ізраїлю за літературу з Тори. 5742 року (1981/1982) помер.

Зв'язок із Ребе

Зв'язок рава Софера з Ребе почався в іярі 5718, коли він (імовірно, уперше) увійшов на єхідут до Ребе. На цьому єхідуті він подарував Ребе книги Меїрі, які видав. Через кілька місяців, в адарі II 5719, Ребе відповів йому листом, у якому були зауваження до книг Меїрі, які він видав, а також загальні вказівки щодо способу видання книг[1]. Рав Софер був дуже вражений зауваженнями Ребе й опублікував їх у листку «Га-Огель» — збірнику з Тори єшиви Ерлау в Єрусалимі, хай буде він відбудований і утверджений[2]. Відтоді він схилявся перед Ребе, удостоївся отримувати від нього зауваження до інших книг і зустрічався з ним ще не раз, коли вони розмовляли про навчання. Також здійснив чимало дій у різних країнах для поширення юдаїзму за дорученням Ребе[3].

Одного разу в нього була шакла ве-тарья з Ребе щодо певного питання в словах його діда, Хатам Софера. Ребе відповів йому, що формулювання Хатам Софера трохи відрізняється від того, як він процитував, і при точному прочитанні формулювання питання розв'язується. Вийшовши з єхідуту, він розповів учням єшиви, що сперечався з Ребе про формулювання Хатам Софера, доки Ребе не встав, не дістав книгу з книжкової шафи й не показав йому, що правда на його боці. Рав Софер не стримався і спитав Ребе прямо: «Звідки в Ребе час знати всі формулювання Хатам Софера напам'ять?!»...

Одного разу він увійшов на єхідут одразу після того, як із кімнати Ребе вийшов Менахем Бегін. Після цього розповів рав Софер:

«Як завжди, і цього разу Ребе вразив мене своїм дивовижним володінням Торою, а також творами мого діда „Хатам Софера“. Але найбільше я був вражений тим фактом, що після того як Ребе довгі години сидів із моїм попередником, а ти можеш зрозуміти, що він не говорив із ним про навчання... от, коли я ввійшов у ті самі двері, що відчинилися для виходу Бегіна, Ребе змінив тему вмить і заглибився зі мною в глибини сугій і у твори „Хатам Софера“. Здавалося, ніби я перша людина, з якою він говорить цієї ночі. На ньому не було помітно жодного напруження і втоми від попередньої розмови, і йому зовсім не потрібна була якась пауза й відпочинок, щоб дати проміжок між розмовою і розмовою»[4][5].

Напередодні «Ерев Хабад», проведеного в Біньяней га-Ума в Єрусалимі 7 нісана 5730 (13 квітня 1970), рав Ходаков звелів р. Ефраїму Вольфу надіслати йому почесні квитки — для нього і для його родини[6].

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш», частина 18, лист 6761.
  2. ^ Випуск кислев-адар 5720 — у рубриці «Шаар га-галаха» (с. 14-15), під заголовком «Від його святості рава гаона, нашого вчителя рава Менахема-Мендла Шнеєрсона, шліта, Любавицького Адмора» зауваження до книг Меїрі.
    У примітці там сказано: «Кілька місяців тому я удостоївся зустріти гаона, праведника, що приносить заслуги багатьом і підносить тягар Тори та трепету серед мас наших братів, синів Ізраїлю, хай Всевишній береже їх і зміцнить їх, Любавицького Адмора, шліта, і приніс йому в подарунок кілька з книг Меїрі, які я удостоївся видати. Гаон, шліта, у своїй великій скромності виявив до мене особливу прихильність і велику повагу, написавши мені довгого листа із загальних питань, що стосуються друку Меїрі, а також інших книг наших учителів-рішонім, праведної пам'яті. На додаток до цього листа згаданий гаон, шліта, написав мені кілька зауважень до Меїрі на трактати Бава-Батра і трактат Мікваот, зауваження до початку книги та до її кінця за своїм святим звичаєм.
    І з дозволу гаона, праведника, Адмора, шліта, я публікую тут його дуже стислі зауваження, а читачеві слід зазирнути до книги Меїрі, і тоді стануть зрозумілими ці зауваження, що є бальзамом для очей.
    Єрусалим, святе місто, хай буде воно відбудоване і утверджене незабаром, у наші дні, амінь, елул 5719 (вересень–жовтень 1959) Аврагам Софер».
  3. ^ Рав Мордехай-Менаше Лауфер, Учення Меїрі в Торі Ребе.
  4. ^ Р. Аврагам-Мендл Вехтер, який чув від машпіа рава Моше Вебера з Єрусалима від імені рава Софера.
  5. ^ «Торат Хабад лі-вней га-єшивот».
  6. ^ «Ємей тмімім», частина 4
  7. ^ Дні Сліхот 5728 — тижневик «Гіткашрут», елул 5782 (серпень–вересень 2022), «Ніцоцей Ребе», сторінка 9. «Ігрот кодеш», частина 27, сторінка 138 і сторінка 140 (зима 5731).
Аврагам Софер згадується ще в 8 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1457691700

Повідомити про помилку на цій сторінці