Аврагам Софер
| Аврагам Софер | |
|---|---|
![]() Рабин | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 13 тішрея 5658 (9 жовтня 1897) |
| Дата смерті | 17 нісана 5742 (10 квітня 1982) |
| Місце поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі[В] |
| Країна | Австрія, Італія, Ізраїль |
| Місце проживання | Відень, Єрусалим |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | єшива в Пресбурзі |
| Посада | рабин Корфу (5685—5688), рабин Гориції (5688—5697), рабин Ф'юме (5697—5700), учитель у Рабинській семінарії в Нью-Йорку |
| Учителі | рав Шимон Софер (батько) |
| Сім'я | |
| Батько | рав Шимон Софер, рабин Егера |
| Нагороди | |
| Премія Ізраїлю[В] Премія ребе Кука в галузі рабинської літератури[В] | |
Рав Аврагам Софер Шрайбер (13 тішрея 5658 (9 жовтня 1897) – 17 нісана 5742 (10 квітня 1982)) був рабином і видавцем літератури з Тори, який видавав переважно з учення рішонім. Підтримував зв'язок із Ребе, зокрема на тему книговидання.
Біографія
Народився 5658 року (1897/1898) у місті Егер (Ерлау) в Угорщині в родині рава Шимона Софера, з нащадків Хатам Софера.
У юності навчався в свого батька, рабина Егера, а потім перейшов навчатися до єшиви в Пресбурзі, де отримав сміху на рабинство. 5681 року (1920/1921) одружився і переїхав жити до Відня, Австрія.
До своєї алії до Землі Ізраїлю був рабином, спочатку на Корфу (5685 — 5688), а потім у Гориції в Італії (5688 — 5697) і у Фіуме (5697 — 5700). 5700 року (1939/1940) здійснив алію до Країни й оселився в Єрусалимі.
За часів свого рабинства в Італії почав займатися давніми рукописами рабинської літератури та зберігати їх. Багато років займався новим виданням книги «Бейт га-бхіра» Меїрі та відновленням видання творів свого діда. Ці книги він прокоментував. Час від часу був також викладачем у Рабинській семінарії в Сполучених Штатах, у Нью-Йорку.
5741 року (1980/1981) був удостоєний Премії Ізраїлю за літературу з Тори. 5742 року (1981/1982) помер.
Зв'язок із Ребе
Зв'язок рава Софера з Ребе почався в іярі 5718, коли він (імовірно, уперше) увійшов на єхідут до Ребе. На цьому єхідуті він подарував Ребе книги Меїрі, які видав. Через кілька місяців, в адарі II 5719, Ребе відповів йому листом, у якому були зауваження до книг Меїрі, які він видав, а також загальні вказівки щодо способу видання книг[1]. Рав Софер був дуже вражений зауваженнями Ребе й опублікував їх у листку «Га-Огель» — збірнику з Тори єшиви Ерлау в Єрусалимі, хай буде він відбудований і утверджений[2]. Відтоді він схилявся перед Ребе, удостоївся отримувати від нього зауваження до інших книг і зустрічався з ним ще не раз, коли вони розмовляли про навчання. Також здійснив чимало дій у різних країнах для поширення юдаїзму за дорученням Ребе[3].
Одного разу в нього була шакла ве-тарья з Ребе щодо певного питання в словах його діда, Хатам Софера. Ребе відповів йому, що формулювання Хатам Софера трохи відрізняється від того, як він процитував, і при точному прочитанні формулювання питання розв'язується. Вийшовши з єхідуту, він розповів учням єшиви, що сперечався з Ребе про формулювання Хатам Софера, доки Ребе не встав, не дістав книгу з книжкової шафи й не показав йому, що правда на його боці. Рав Софер не стримався і спитав Ребе прямо: «Звідки в Ребе час знати всі формулювання Хатам Софера напам'ять?!»...
Одного разу він увійшов на єхідут одразу після того, як із кімнати Ребе вийшов Менахем Бегін. Після цього розповів рав Софер:
«Як завжди, і цього разу Ребе вразив мене своїм дивовижним володінням Торою, а також творами мого діда „Хатам Софера“. Але найбільше я був вражений тим фактом, що після того як Ребе довгі години сидів із моїм попередником, а ти можеш зрозуміти, що він не говорив із ним про навчання... от, коли я ввійшов у ті самі двері, що відчинилися для виходу Бегіна, Ребе змінив тему вмить і заглибився зі мною в глибини сугій і у твори „Хатам Софера“. Здавалося, ніби я перша людина, з якою він говорить цієї ночі. На ньому не було помітно жодного напруження і втоми від попередньої розмови, і йому зовсім не потрібна була якась пауза й відпочинок, щоб дати проміжок між розмовою і розмовою»[4][5].
Напередодні «Ерев Хабад», проведеного в Біньяней га-Ума в Єрусалимі 7 нісана 5730 (13 квітня 1970), рав Ходаков звелів р. Ефраїму Вольфу надіслати йому почесні квитки — для нього і для його родини[6].
Додаткова література
- Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, Ерудований гаон рабі Аврагам Софер-Шрайбер, праведної пам'яті, огляд зв'язків Ребе з ним у «Шемен сасон ме-хаверейха»
Зовнішні посилання
- Рав Аврагам Софер — редактор і видавець, Два коментарі до трактату Шкалім з Єрусалимського Талмуду наших учителів із найраніших рішонім, на сайті HebrewBooks
- Рав Калман Кахана, Стаття в його пам'ять і список книг, які він видав і редагував, у: «Га-Маайан», Єрусалим, тамуз 5742 (червень–липень 1982)
- Йона Іммануель, Стаття в його пам'ять, у: «Га-Маайан», Єрусалим, тамуз 5742 (червень–липень 1982)
- З листів Ребе до нього: 5-та свічка Ханукі 5728 (27 грудня 1967), 15 тевета 5728 (16 січня 1968)[7]
Примітки
- ^ «Ігрот кодеш», частина 18, лист 6761.
- ^ Випуск кислев-адар 5720 — у рубриці «Шаар га-галаха» (с. 14-15), під заголовком «Від його святості рава гаона, нашого вчителя рава Менахема-Мендла Шнеєрсона, шліта, Любавицького Адмора» зауваження до книг Меїрі.
У примітці там сказано: «Кілька місяців тому я удостоївся зустріти гаона, праведника, що приносить заслуги багатьом і підносить тягар Тори та трепету серед мас наших братів, синів Ізраїлю, хай Всевишній береже їх і зміцнить їх, Любавицького Адмора, шліта, і приніс йому в подарунок кілька з книг Меїрі, які я удостоївся видати. Гаон, шліта, у своїй великій скромності виявив до мене особливу прихильність і велику повагу, написавши мені довгого листа із загальних питань, що стосуються друку Меїрі, а також інших книг наших учителів-рішонім, праведної пам'яті. На додаток до цього листа згаданий гаон, шліта, написав мені кілька зауважень до Меїрі на трактати Бава-Батра і трактат Мікваот, зауваження до початку книги та до її кінця за своїм святим звичаєм.
І з дозволу гаона, праведника, Адмора, шліта, я публікую тут його дуже стислі зауваження, а читачеві слід зазирнути до книги Меїрі, і тоді стануть зрозумілими ці зауваження, що є бальзамом для очей.
Єрусалим, святе місто, хай буде воно відбудоване і утверджене незабаром, у наші дні, амінь, елул 5719 (вересень–жовтень 1959) Аврагам Софер». - ^ Рав Мордехай-Менаше Лауфер, Учення Меїрі в Торі Ребе.
- ^ Р. Аврагам-Мендл Вехтер, який чув від машпіа рава Моше Вебера з Єрусалима від імені рава Софера.
- ^ «Торат Хабад лі-вней га-єшивот».
- ^ «Ємей тмімім», частина 4
- ^ Дні Сліхот 5728 — тижневик «Гіткашрут», елул 5782 (серпень–вересень 2022), «Ніцоцей Ребе», сторінка 9. «Ігрот кодеш», частина 27, сторінка 138 і сторінка 140 (зима 5731).
Код особи: № 1457691700
