Кавана потрясань (лулавом)
Кавана потрясань лулавом пояснюється у вченні хасидуту[1] на основі вислову «Мішнат хасидім»[2]: «що це — щоб притягнути Даат до Нукви Зеїр Анпіна, що стоїть у грудях Зеїр Анпіна».
Три поняття
Щоб зрозуміти вислів «Мішнат хасидім» «притягнути Даат до Нукви Зеїр Анпіна, що стоїть у грудях Зеїр Анпіна», треба зрозуміти три поняття, що містяться в ньому:
Даат — це відчуття життєвості розуму, не розуміння розуму, а відчуття життєвості, що міститься в ньому. У розумінні умоосяжного предмета є дві речі: саме розуміння розумом і піднесення від нього. Тобто від самого лише розуміння розумом жодного піднесення не виникає. Людина підноситься глибиною думки, її красою, тільки коли вона занурює в думку свій даат. Приклад цьому наведено від праотця Аврагама: перш ніж він пізнав свого Творця, він служив сонцю, як Терах, його батько, однак між ними була велика різниця: Терах не занурював свого даат в ідолопоклонство і тому не підносився цим, а в години, коли не служив, був зайнятий своїми приватними справами. Тоді як праотець Аврагам міцно занурив у це свій даат і весь день не відволікався думками від сонця, і тому служив йому з великим піднесенням (і тому ж, щойно воно зайшло, відчув у своєму даат, що воно не справжній Творець і т. д., — поки не пізнав свого Творця). Тобто щодо розуміння ідеї того ідолопоклонства розуміння Аврагама було тотожне розумінню Тераха, але Аврагам занурив у це свій даат — і тому підносився.
Груди Зеїр Анпіна — маються на увазі шість мідот[3], які є джерелом сили мовлення[4], що передає «пару серця» в Малхут[5].
Нуква Зеїр Анпіна — це сфіра Малхут, і називається так із двох причин: 1. бо отримує від Зеїр Анпіна[6], 2. бо пара, що виходить із серця (і стає джерелом мовлення), — це лише мала частина зовнішньої сторони серця (почуття), і тому називається, що вона виходить через отвір[7].
Кавана потрясань
Притягнення Даат у Малхут
Сфіра Малхут стає джерелом для творінь завдяки тому, що вона приховує Б-жественність[8], і тому називається «якістю ночі». А оскільки вона сама — приховання і «ніч» (темрява), то щоб вона могла передавати розкриття Б-жественності творінням (які теж називаються «ніччю», бо вони відокремлені й не відчувають Б-жественності), треба спочатку притягнути це розкриття в неї саму[9] (однак притягнення даат у Б-жественності здійснюється саме собою: оскільки Малхут «стоїть у грудях Зеїр Анпіна», то в той момент, коли даат притягується в мідот (у Зеїр Анпін), він сам собою притягується і в Малхут).
Мовлення і дії людини завжди походять із мідот[10], але зазвичай у її мовленні й діях не відчувається особливої життєвості. І тільки коли вона міцно занурює свій даат у справу, якою зайнята, тоді в мовлення і дії притягується внутрішня життєвість, і чим сильніше й твердіше вона занурить свій даат, тим більшою буде в них життєвість і тим більше вона відчуватиметься навіть для того, хто спостерігає збоку.
І як це в матеріальному, так це і у святості: тільки коли вона міцно, твердо й постійно занурить свій даат у споглядання Б-жественності, тоді і тільки тоді буде притягнута справжня внутрішня життєвість і почуття у виконання нею заповідей у мовленні та в дії[11].
Кавана потрясань
Згідно з усім сказаним вище стає зрозумілою кавана потрясань. Лулав, гадас і арава вказують на ідею єдності, що випливає із сили даат[12]; намір при потрясанні даат[13] у шість сторін[14] — притягнути його в шість мідот[15], а коли в мідот притягується відчуття Б-жественної життєвості, то все мовлення і дії людини (які є аспектом «Малхут» у ній і на які вказує етрог) виявляються пройнятими великою життєвістю та справжнім внутрішнім почуттям.
Виходить, що потрясання лулавом — це і є надання людині сили для того, щоб виконання нею всієї Тори й заповідей протягом усього року було пройняте внутрішньою життєвістю даат — усвідомлення і відчуття Б-жественності.
Примітки
- ^ Головним чином у «Порядку молитов на весь рік», Шаар га-лулав, с. 385 і далі (у новому виданні).
- ^ Трактат «Ємей міцва ве-сука», розд. 5, мішна 3. Наведено в писаннях Арі в «Шаар га-каванот», тема Сукот, друш 5, «При ец хаїм», Шаар га-лулав, розд. 2 і розд. 3, у сідурі Арізаля, «Кавана потрясань». Наведено й роз'яснено в хасидуті в «Маамарей Алтер Ребе — Еталех Ліозна», с. 3; 5562, т. 1, с. 27; 5572, с. 52; «Сідур ім ДАХ», с. 357б (у новому виданні), с. 383г. У «Маамарей Мітлер Ребе» на Дварім, т. 4, с. 1309 і далі. У маамарах Цемах Цедека в «Ор га-Тора», Балак, с. 1027 і далі. У Ребе Рашаба — «Сефер га-маамарім 5652», с. 1 і далі, «Гемшех 5666», кінець с. 45, і «Гемшех 5672», т. 2, с. 1116, та ін.
- ^ Хесед, Гвура, Тіферет, Нецах, Год і Єсод.
- ^ Бо мовлення виражає почуття людини: коли людина хоче виразити свої думки й почуття іншому, це відбувається за допомогою мовлення.
- ^ Це сила Б-жественного мовлення, як написано: «Малхут — вуста, Усною Торою називаємо її.
- ^ І всюди аспекти того, хто дає, і того, хто отримує, називаються чоловічим і жіночим. І як «Біна» — аспект жіночого, що отримує від «Хохми», так і «Малхут» — аспект жіночого, що отримує від Зеїр Анпіна.
- ^ Тобто, за другою причиною назва «некева» — це злиття слів «отвір» і «гей», і її зміст у тому, що аспект Малхут, на який вказує остання літера «гей» Імені Гаває, отримує від Зеїр Анпіна лише від аспекту зворотного боку (бо отвір вказує на крайнє зменшення світла, як у прикладі з темним будинком, у який світло проникає не через вікно, а лише через малий отвір у стіні).
- ^ Як це в прикладі, у мовленні людини: хоча спосіб виразити почуття — це мовлення, усе ж мовлення приховує саме почуття. Інший, з яким говорять, не може відчути саме почуття того, хто говорить, а отримує від того, хто говорить, лише літери його мовлення.
- ^ І це — «Ніч ночі відкриває знання». Тобто притягнення даат (усвідомлення і відчуття Б-жественності) у творіння, що називаються «ніччю», відбувається від якості Малхут, яка теж називається «ніччю».
- ^ Людина говорить про справи, які її підносять, і займається ними. Коли в неї радість, вона говорить слова радості, як той, хто любить, говорить слова любові й чинить діла милосердя, і так усе подібне до цього.
- ^ І див. про це у «Танії», кінець розділу 3
- ^ Бо даат міститься на середній лінії і з'єднує праве й ліве, верх і низ.
- ^ Даат — це усвідомлення і відчуття Б-жественності, і це лулав і його види
- ^ Південь, північ, схід, верх, низ і захід.
- ^ Див. у статті Сторони світу, як шість мідот Ацилуту стають коренем шести сторін матеріального світу.