Перейти до вмісту

Хабадпедія:Чи знаєте ви?/Іяр

Матеріал з Хабадпедії
Чи знаєте ви?
Тішрей Хешван Кислев Тевет Шват Адар Адар I Адар II Нісан Іяр Сіван Тамуз Менахем-Ав Елул
Іяр
1 іяра У ніч на Рош ходеш іяра 5716 року (квітень–травень 1956) група арабських терористів проникла на територію ремісничої школи в Кфар-Хабаді і відкрила вогонь по учнях і вихователях, які стояли на вечірній молитві. У теракті було вбито чотирьох учнів і вихователя Сімху Зільберштрома, і поранено десятки учнів. Після цієї події багато громадських діячів приїхали підтримати мешканців Кфар-Хабаду, а Ребе направив особливу групу шлухім, щоб підбадьорити їх. На пам'ять про п'ятьох убитих у теракті було створено школу книгодрукування «Яд га-Хаміша». редагувати — шаблон — обговорення
2 іяра У дитинстві Ребе Магараша його екзаменував його меламед. Його дивовижні знання викликали в того велике захоплення, і батько хлопчика, Цемах Цедек, сказав йому: «Про Тіферет ше-бе-Тіферет нема чого дивуватися» (він народився 2 іяра, і в відліку омера цей день відповідає сфірі Тіферет ше-бе-Тіферет; сфіра Тіферет відповідає вивченню Тори у внутрішній і зовнішній повноті). редагувати — шаблон — обговорення
3 іяра Мітлер Ребе запитав свого батька — Алтер Ребе: «Чому, коли ти проголошуєш маамар хасидуту, ти стаєш блідим?» Алтер Ребе відповів йому: «Тому що, коли Магід з Межиріча проголошував маамар, він ставав блідим».

І тоді Алтер Ребе запитав свого сина: «А чому, коли ти проголошуєш маамар, ти стаєш червоним?» І той відповів йому: «Тому що, коли Бааль-Шем-Тов проголошував маамар, він ставав червоним».

редагувати — шаблон — обговорення
4 іяра Бааль-Шем-Тов послав свого шуряка, рабі Гершона з Кут, до Землі Ізраїлю, щоб він зустрівся з рабі Хаїмом бен Атаром («Ор га-Хаїм»). Під час їхньої зустрічі рабі Гершон запитав рабі Хаїма: «Чому ти вчишся з людьми, що мають такі низькі душі? «Ор га-Хаїм» відповів йому: «Такий мій шлях — добувати дорогоцінне з нікчемного». редагувати — шаблон — обговорення
5 іяра Бааль-Шем-Тов послав свого шуряка, рабі Гершона з Кут, до Землі Ізраїлю, щоб він зустрівся з рабі Хаїмом бен Атаром («Ор га-Хаїм»). Під час їхньої зустрічі рабі Гершон запитав рабі Хаїма: «Чому ти вчишся з людьми, що мають такі низькі душі? «Ор га-Хаїм» відповів йому: «Такий мій шлях — добувати дорогоцінне з нікчемного». редагувати — шаблон — обговорення
6 іяра Після вказівки Ребе 6 іяра 5751 (20 квітня 1991) додати у вивченні тем Геули і Мошіаха «Ваад ле-гафацат сіхот» випустив особливе видання «Лікутей сіхот бе-іньяней Геула у-Мошіах» під заголовком «Кунтрес Двар малхут 12», яке роздавав Ребе. Одразу після цього підготували другу брошуру сіхот на теми Геули і Мошіаха, але, на їхній подив, після того як передали Ребе брошуру — щоб він додав дату виходу в «Птах давар» (і тим самим затвердив брошуру, як заведено), — Ребе затримав брошуру і не випустив її. Лише приблизно через вісім місяців, 3 швата 5752 (8 січня 1992), Ребе видав «термінову» відповідь: «Якщо ще не видано — додати ще з усього вищезгаданого цього року». Тільки після того як додали останні сіхот, проголошені на теми Геули і Мошіаха, Ваад випустив другу брошуру. редагувати — шаблон — обговорення
7 іяра Після вказівки Ребе 6 іяра 5751 (20 квітня 1991) додати у вивченні тем Геули і Мошіаха «Ваад ле-гафацат сіхот» випустив особливе видання «Лікутей сіхот бе-іньяней Геула у-Мошіах» під заголовком «Кунтрес Двар малхут 12», яке роздавав Ребе. Одразу після цього підготували другу брошуру сіхот на теми Геули і Мошіаха, але, на їхній подив, після того як передали Ребе брошуру — щоб він додав дату виходу в «Птах давар» (і тим самим затвердив брошуру, як заведено), — Ребе затримав брошуру і не випустив її. Лише приблизно через вісім місяців, 3 швата 5752 (8 січня 1992), Ребе видав «термінову» відповідь: «Якщо ще не видано — додати ще з усього вищезгаданого цього року». Тільки після того як додали останні сіхот, проголошені на теми Геули і Мошіаха, Ваад випустив другу брошуру. редагувати — шаблон — обговорення
8 іяра У 5603 році (1842/1843) до Любавичів приїхали рави-гаони рабі Давид Лурія з Бихова, рабі Нехемія з Дубровно, рабі Іцхак-Айзик Епштейн, рабі Перец з Бешенковичів та інші, щоб порадитися щодо справ громадської діяльності. Рав Давид Лурія вів пілпул з Ребе Магарашем у навчанні, і Магараш здобув над ним верх. Коли рав Перец був у Цемах Цедека, він розповів йому про цю суперечку і перемогу, і Цемах Цедек сказав йому: його обрізання було в Тіферет, що в Нецах. редагувати — шаблон — обговорення
9 іяра У 5603 році (1842/1843) до Любавичів приїхали рави-гаони рабі Давид Лурія з Бихова, рабі Нехемія з Дубровно, рабі Іцхак-Айзик Епштейн, рабі Перец Хен та інші, щоб порадитися щодо справ громадської діяльності. Рав Давид Лурія вів пілпул з Ребе Магарашем у навчанні, і Магараш здобув над ним верх. Коли рав Перец був у Цемах Цедека, він розповів йому про цю суперечку і перемогу, і Цемах Цедек сказав йому: його обрізання було в Тіферет, що в Нецах. редагувати — шаблон — обговорення
10 іяра На першому фарбрейнгені Ребе Раяца після того, як Ребе прибув до Америки, Ребе Раяц попросив заспівати «Нігун пробудження великого милосердя» рабі Єхіеля-Міхла із Золочева. Публіка не знала цього нігуну, і Ребе почав нігун і навчив йому публіку. редагувати — шаблон — обговорення
11 іяра На одному з єхідуйот рава Мордехая-Шмуеля Ашкеназі, мара де-атра Кфар-Хабаду, у Ребе він попросив благословення для хлопця з Кфар-Хабаду, який не вчився в єшиві, щоб йому вдалося звільнитися від вимоги служити в армії. У відповідь Ребе підвів очі від записки і запитав його: «На якій підставі за законом той, хто не вивчає Тору, не служить в армії „Маі хазіт де-дама дідах сумак тфей [що ти бачив, що твоя кров червоніша]?!»... редагувати — шаблон — обговорення
12 іяра На одному з єхідуйот рава Мордехая-Шмуеля Ашкеназі, мара де-атра Кфар-Хабаду, у Ребе він попросив благословення для хлопця з Кфар-Хабаду, який не вчився в єшиві, щоб йому вдалося звільнитися від вимоги служити в армії. У відповідь Ребе підвів очі від записки і запитав його: «На якій підставі за законом той, хто не вивчає Тору, не служить в армії „Маі хазіт де-дама дідах сумак тфей [що ти бачив, що твоя кров червоніша]?!»... редагувати — шаблон — обговорення
13 іяра У 5712 році (1951/1952) відійшов зі світу брат Ребе шліта — р. Ісраель-Ар'є-Лейб, який жив в Англії. Ребе подбав про те, щоб це не стало відомо його матері — ребецн Хані, — яка перебувала в Нью-Йорку, побоюючись, що ця звістка погано позначиться на її здоров'ї. Протягом багатьох років Ребе шліта додавав кілька рядків до старих листів р. Ісраеля-Ар'є-Лейба, які той мав звичку надсилати матері, ніби це новий лист від р. Ісраеля-Ар'є-Лейба. редагувати — шаблон — обговорення
14 іяра Коли сини Ізраїлю йшли пустелею, перепели почали спускатися в годину «Раава де-раавін» у святий Шабат 14 іяра, і у вченні хасидуту роз'яснюється, що внутрішня причина цього в тому, що перепел указує на внутрішню частину Тори, що стосується особливо часу «Раава де-раавін». редагувати — шаблон — обговорення
15 іяра
Ребе по закінченні роздачі кунтресу «Двар малхут»
Ребе по закінченні роздачі кунтресу «Двар малхут»

15 іяра 5751 (29 квітня 1991) Ребе роздавав кунтрес «Двар малхут» в особливому виданні, і в ньому — його сіхот на теми Геули і Мошіаха. Ребе вказав, «щоб надрукували як є», тобто — використати для роздачі саме титульний аркуш і верстку брошури «Двар малхут», як вона вийшла тоді в Ізраїлі, а не видання брошури «Лікутей сіхот бе-іньяней Геула у-Мошіах», як вона вийшла в «Ваад ле-гафацат сіхот». У зв'язку з цим брошуру було надруковано з титулом «Двар малхут» і навіть без виправлення помилок, що вкралися в попереднє видання... Це був єдиний раз, коли Ребе роздавав кунтрес у звичайний будній день, без зв'язку з якоюсь особливою подією.

редагувати — шаблон — обговорення
16 іяра
Ребе по закінченні роздачі кунтресу «Двар малхут»
Ребе по закінченні роздачі кунтресу «Двар малхут»

15 іяра 5751 (29 квітня 1991) Ребе роздавав кунтрес «Двар малхут» в особливому виданні, і в ньому — його сіхот на теми Геули і Мошіаха. Ребе вказав, «щоб надрукували як є», тобто — використати для роздачі саме титульний аркуш і верстку брошури «Двар малхут», як вона вийшла тоді в Ізраїлі, а не видання брошури «Лікутей сіхот бе-іньяней Геула у-Мошіах», як вона вийшла в «Ваад ле-гафацат сіхот». У зв'язку з цим брошуру було надруковано з титулом «Двар малхут» і навіть без виправлення помилок, що вкралися в попереднє видання... Це був єдиний раз, коли Ребе роздавав кунтрес у звичайний будній день, без зв'язку з якоюсь особливою подією.

редагувати — шаблон — обговорення
17 іяра Рабі Єхезкель Ланда («Нода бі-Єгуда») противився шляху Бааль-Шем-Това, але його донька дуже шанувала Бааль-Шем-Това і навіть прислуговувала в його домі. Коли в Землі Ізраїлю помер рабі Хаїм бен Атар («Ор га-Хаїм»), Бааль-Шем-Тов — який був у Меджибожі — зробив по ньому кріа. Коли донька р. Єхезкеля Ланди розповіла про це батькові, він сказав, що за галахою тому, хто не присутній у місці виходу душі, заборонено робити кріа. Коли Бешт почув про це, він сказав: «А що мені робити, якщо я був присутній там у годину його відходу з життя». редагувати — шаблон — обговорення
18 іяра По завершенні «Параду» в Лаг ба-Омер 5747 року (17 травня 1987) рав Яаков-Єгуда Гехт підійшов до Ребе і сказав, що сподівається, що Ребе отримав нахес від цього заходу. Ребе відповів йому: «Зейер» [= дуже]. І тоді Ребе запитав його: «Ун вос із міт ді мора-шхойре»? [= а що з твоєю «меланхолією»?].

Рав Гехт був стурбований великими грошовими витратами, і це на додачу до турботи про успіх заходу з організаційного боку. Рав Гехт відповів: «Дер Ребе от мір аройсгешлепт»! [=Ребе «витягнув» мене з цього]. І тоді Ребе відповів йому, з широкою усмішкою на його святому обличчі: «Аройсгешлепт?! — Ойфгегойбн!» [=витягнув?! – підніс!], підіймаючи при цьому свою святу руку вгору. І повторив удруге: «Паркерт ойфгегойбн»!.

редагувати — шаблон — обговорення
19 іяра Рабі Єхезкель Ланда («Нода бі-Єгуда») противився шляху Бааль-Шем-Това, але його донька дуже шанувала Бааль-Шем-Това і навіть прислуговувала в його домі. Коли в Землі Ізраїлю помер рабі Хаїм бен Атар («Ор га-Хаїм»), Бааль-Шем-Тов — який був у Меджибожі — зробив по ньому кріа. Коли донька р. Єхезкеля Ланди розповіла про це батькові, він сказав, що за галахою тому, хто не присутній у місці виходу душі, заборонено робити кріа. Коли Бешт почув про це, він сказав: «А що мені робити, якщо я був присутній там у годину його відходу з життя». редагувати — шаблон — обговорення
20 іяра Коли Алтер Ребе доправили до ув'язнення в Петропавлівську фортецю, це було перед світанком. Алтер Ребе дістав свій талит і перевірив його цицит для ранкової молитви, і негайно на всіх чиновників, які були там присутні, напав страх. редагувати — шаблон — обговорення
21 іяра Коли Алтер Ребе доправили до ув'язнення в Петропавлівську фортецю, це було перед світанком. Алтер Ребе дістав свій талит і перевірив його цицит для ранкової молитви, і негайно на всіх чиновників, які були там присутні, напав страх.


редагувати — шаблон — обговорення
22 іяра У Ребе Магараша були постійні нігуни для кожної із суботніх трапез. Також у нього був особливий нігун на час одягання одягу Шабату і особливий нігун на час його знімання на виході Шабату. редагувати — шаблон — обговорення
23 іяра 23 іяра 5723 року (17 травня 1963) помер р. Шнеур-Залман Віленкін — меламед Ребе. На його похороні Ребе, що було рідкісним кроком, допомагав нести труну і доїхав до кладовища; коли прибули на кладовище, Ребе не ввійшов усередину, а стояв поза кладовищем — біля огорожі — і весь час дивився на те, що відбувалося. На зворотному шляху Ребе пояснив р. Шмуелю Левітіну, чому не ввійшов на кладовище: «Тому що якби я ввійшов, я мусив би зайти до тестя, а для цього мені потрібні приготування».

Ребе також оплатив усі витрати на його поховання і надгробок, окрім одного долара, щоб діти мали символічну участь у похованні свого батька. На його надгробку було написано той факт, що він удостоївся того, що «його святість Адмор Рамам шліта вчився в нього».

редагувати — шаблон — обговорення
24 іяра 25 іяра — день офіційного закінчення Другої світової війни і Голокосту, що спіткав євреїв по всьому світу впродовж війни. Тоді як в інших колах намагалися представити Голокост як покарання від Творця за небажану поведінку, Ребе рішуче відкидав такі підходи і сказав, що не слід бачити в Голокості покарання або виправлення, і його причина справді незбагненна. Також на твердження, що не слід бачити в загиблих тих, хто освятив Ім'я Небес, оскільки вбивці вбивали також асимільованих і вихрестів, — Ребе відреагував і вказав, що за межами Німеччини були ті, хто змінив віру і врятувався. Тож кожен, хто був убитий у Голокості, освятив цим Ім'я Небес. редагувати — шаблон — обговорення
25 іяра 25 іяра — день офіційного закінчення Другої світової війни і Голокосту, що спіткав євреїв по всьому світу впродовж війни. Тоді як в інших колах намагалися представити Голокост як покарання від Творця за небажану поведінку, Ребе рішуче відкидав такі підходи і сказав, що не слід бачити в Голокості покарання або виправлення, і його причина справді незбагненна. Також на твердження, що не слід бачити в загиблих тих, хто освятив Ім'я Небес, оскільки вбивці вбивали також асимільованих і вихрестів, — Ребе відреагував і вказав, що за межами Німеччини були ті, хто змінив віру і врятувався. Тож кожен, хто був убитий у Голокості, освятив цим Ім'я Небес. редагувати — шаблон — обговорення
26 іяра Хасид рав Айзик з Гомеля помер 26 іяра 5617 (20 травня 1857). У 5657 році (1896/1897), через сорок років після його відходу з життя, його знадобилося перенести з місця поховання, і коли його учні розкрили могилу після посту і занурення в мікву, вони знайшли його тіло цілим. редагувати — шаблон — обговорення
27 іяра Хасид рав Айзик з Гомеля помер 26 іяра 5617 (20 травня 1857). У 5657 році (1896/1897), через сорок років після його відходу з життя, його знадобилося перенести з місця поховання, і коли його учні розкрили могилу після посту і занурення в мікву, вони знайшли його тіло цілим. редагувати — шаблон — обговорення
28 іяра Коли було засновано квартал Нахалат-Гар-Хабад для хвилі репатріантів з Радянського Союзу, Ребе енергійно спонукав громадських діячів Хабаду дбати про розвиток і зміцнення нового кварталу і навіть запропонував назвати його Кфар-Хабад Гімел. редагувати — шаблон — обговорення
29 іяра У переддень Рош ходеш сівана 5550 року (травень–червень 1790) Ребе Цемах Цедеку виповнилося вісім місяців. Його дід, Алтер Ребе, попросив свою доньку, пані Двойру-Лею, принести до нього її сина, щоб благословити його. Відтоді це стало звичаєм, і щоразу в переддень Рош ходеш сівана Цемах Цедек отримував благословення від свого діда, Алтер Ребе. редагувати — шаблон — обговорення

Повідомити про помилку на цій сторінці