Єхезкель Гімельштейн
| Єхезкель Гімельштейн | |
|---|---|
Машгіах в єшиві «Томхей Тмімім Любавич» | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5640 |
| Дата смерті | 5701 або 5702 |
| Країна | Росія, Латвія |
| Місце проживання | Любавичі, Латвія |
| Місце діяльності | Любавичі, Кременчук, Полоцьк, Гомель, Херсон, Гостини |
| Рід діяльності | машгіах |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Любавичах |
| Посада | загальний машгіах «хедерів» і «шіурім» «Томхей Тмімім» у Любавичах, помічник рабина в Рудні, машгіах у «Томхей Тмімім» у Кременчуці, Полоцьку, Гомелі, Херсоні, голова «Томхей Тмімім» у Гостинах |
| Сім'я | |
| Дружина | Блюма, дочка р. Дова Фейгіна |
Рав Єхезкель Гімельштейн (5640 — 5701 або 5702) — машгіах у єшиві «Томхей Тмімім Любавич», а також у єшивах «Томхей Тмімім» у Кременчуці, Полоцьку, Гомелі, Херсоні, Харкові і Гостинах. Убитий нацистами в Латвії. Його паспорт із фотографією (а також паспорт його дружини) зберігається на сайті «Яд Вашем».
Біографія
Р. Єхезкель Гімельштейн народився приблизно в 5640 році (1879/1880) у хасидському містечку Щедрин. Його мати походила з родини Зелігман. Про його дитинство відомо небагато, і документів про його життя не існує. Р. Єхезкель навчався в перші роки єшиви «Томхей Тмімім» у містечку Любавичі. Був відомий як великий масмід і старанний учень, що привело до його широких знань у Торі. Як і багато його товаришів-тмімім, отримав «сміху» на рабинство і був призначений помічником рабина в містечку Рудня поблизу Любавичів, однак через деякий час перестав служити помічником рабина і повернувся до Любавичів, де його прийняли загальним машгіахом у «хедерах» і «шіурім».
Одружився з Блюмою, дочкою р. Дова Фейгіна, сестрою батька р. Єхезкеля Фейгіна, секретаря Ребе Раяца.
У Любавичах
Р. Єхезкель удостоївся довіри наших Ребе, провідників поколінь, і присвятив своє життя «Томхей Тмімім». Особливо з огляду на сумний факт, що р. Єхезкель і його дружина не мали дітей, завдяки чому в нього було більше вільного часу, ніж у будь-якого іншого рабина чи машпіа в єшиві.
Спочатку Ребе Рашаб заснував єшиву у форматі «залу», в якому учні навчаються без потреби в допомозі уроків. Однак з роками виник великий попит на те, щоб і молодші учні навчалися в Любавичах, і в 5664 році (1903/1904) було створено перший клас для молодших, у якому було вісім учнів. Вік коливався від десяти до п'ятнадцяти років.
У 5666 році (1905/1906) кількість юних учнів уже незрівнянно зросла, і «хедери» та «шіурім» налічували вже п'ять класів. На початку 5670 року (1909/1910) у «хедерах» і «шіурім» було близько двохсот учнів, і над усіма ними загальним машгіахом було поставлено р. Єхезкеля.
У межах своєї посади р. Єхезкель стежив за порядком навчання, екзаменував учнів, а також дбав про розміщення молодших і старших учнів на квартирах[1]. Деяких юнаків р. Єхезкель поселив у домі старої ребецн, пані Рівки, і навіть у домі Ребе Рашаба. Також і в деяких працівників єшиви жили юнаки — наприклад, у домі машпіа р. Гронема і в домі самого р. Єхезкеля. Крім того, р. Єхезкель розподіляв тмімім по домівках родин анаш у містечку Любавичі для харчування «по днях», а тим, хто цього потребував, видавав «допомогу» — щомісячну грошову підтримку на прожиток з однієї з кас, що перебували в його віданні.
В інших єшивах
Після відходу з життя Ребе Рашаба, коли Ребе Раяц перейняв провід Хабаду і почав відкривати підпільні єшиви «Томхей Тмімім» за комуністичної влади, р. Єхезкель служив машгіахом у кількох відділеннях «Томхей Тмімім», відкритих у підпіллі: до 5687 року (1926/1927) був машгіахом у «Томхей Тмімім» у Кременчуці, того ж року перейшов до Полоцька, у 5689 році (1928/1929) — до Гомеля, а звідти — до Херсона[2].
У 5693 році (1932/1933) виїхав із Росії і оселився в Латвії. З відкриттям відділення «Томхей Тмімім» у Гостинах (Данкра) у 5700 році (1939/1940) перейшов туди, щоб його очолити.
Відхід з життя
У 5701 році (1940/1941) нацисти, хай зітреться їхнє ім'я, вторглися до Латвії, і її євреї загинули під час Голокосту, серед них і р. Єхезкель.
Тоді Ребе Раяцу ще не повідомили про вбивство хасидів, і він написав р. Мордехаю Дубіну листа, в якому розпитував про становище хасидів у Ризі та про «Хачена Данкре» — р. Єхезкеля Гімельштейна[3].
Додаткова література
- У «Томхей Тмімім» на всіх етапах життя, рав Ісраель-Іцхак Залманов, книжка «Дмуто шель хасид», с. 71–76
- «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», розділи 56, 69, 76
Примітки
- ^ У Любавичах було вісімнадцять квартир, у яких ночували учні.
- ^ Див. у книжці «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», за покажчиком імен, у статті про нього.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 14, с. 380.
Код особи: № 5167325100