Перейти до вмісту

Йошвім

Матеріал з Хабадпедії
Йошвім
Характеристика Єшива і колель для аврехів
Місцезнаходження Любавичі
Рош-єшива Магарін з Ніжина та інші

Йошвім («зіцерс» їдишем) — так називали хасидів, які сиділи при дворі наших Ребе, провідників поколінь, у Любавичах і займалися вивченням нігле, хазарою та вивченням маамарів наших Ребе, провідників поколінь.

У певні періоди учні збиралися без жодної офіційної єшивної структури, але під духовним керівництвом Адморів. Були періоди, коли при дворі в Любавичах існувала єшива, і навіть була основа для розширення філій єшиви в багатьох інших містах по всій Росії[1]; але й тоді поряд з учнями єшиви перебували старші учні — наречені або аврехи — як «йошвім». У деяких місцях існував звичай, що аврехи після одруження їхали до Ребе, щоб бути «йошвім» близько пів року або року[2].

Ці навчальні структури, які не завжди були достатньо усталеними, стали підґрунтям для заснування єшиви «Томхей Тмімім» Ребе Рашабом у 5657 році (1896/1897).

«Хедери» за часів Алтер Ребе

Основна стаття – Хедери

У 5538 році (1777/1778)[3] Алтер Ребе заснував навчальний клас під назвою «хедер 1», у якому навчалися п'ятнадцять учнів[4]; умовою їхнього прийому було те, що вони мали знатися на Шасі й мідрашах, на книзі «Ікарім», «Кузарі» та на Зогарі, причому цикл навчання в цьому «хедері» тривав близько п'яти років. У 5540 році (1779/1780) Алтер Ребе заснував другий хедер, а в 5542 році (1781/1782) — третій хедер, у яких цикл навчання тривав лише три роки, причому починаючи з 5550 року (1789/1790)[потрібне джерело] машгіахом у «хедерах» є Мітлер Ребе[5]. Коли учні хедерів завершували навчання, Алтер Ребе посилав їх жити в різні місця, щоб поширювати вчення хасидуту, що значно збільшило кількість хасидів.

За часів Ребе Цемах Цедека

Основна стаття – Любавицька єшива

У період Цемах Цедека в Любавичах існували два відділення — учні єшиви та «йошвім»:

  • Єшива: у 5601 році (1840/1841) (або в 5602[6]; а в іншому місці розповідається про існування єшиви в Любавичах з 5594 року (1833/1834)[7]) Ребе Цемах Цедек заснував постійну єшиву в Любавичах і призначив свого сина рабі Ісраеля-Ноаха головою єшиви та магідом шіуру, а свого зятя рабі Леві-Іцхака — директором[8]. Метою єшиви була боротьба з тенденціями Гаскали, які захоплювали єврейську молодь у Росії[9].
Єшива поділялася на один клас для віку від 14 до 17 років і другий клас для віку від 17 до 20 років. Учні єшиви навчалися нігле, і лише зрідка вивчали хасидут, а на слухання маамарів Ребе їм не дозволялося заходити[6].
У 5604–5605 роках (1843–1845), паралельно з поширенням руху Гаскали в Росії, Ребе Цемах Цедек зміцнив установи єшиви і поширив її на інші міста Росії, серед них: Ліозно, Каліськ, Россасна, Дубровно, Рудня, Яновичі і Добромисль, і опублікував лист, у якому вказував рабинам хасидських міст заснувати єшиву у своєму містечку, а якщо в їхньому містечку недостатньо учнів для заснування єшиви — посилати їх до наявної єшиви[1].
  • «Йошвім»: наречені до весілля або аврехи після весілля, які жили коштом своїх тестів і сиділи при дворі Ребе в Любавичах. Головним заняттям «йошвім» було вивчення хасидуту і прислуговування старійшим хасидам, щоб отримувати настанови в служінні Всевишньому[6].

Крім того, у кількох хасидських містах існували колелі для аврехів[1].

За часів Ребе Рашаба

Після відходу Ребе Магараша 13 тішрея 5643 (26 вересня 1882) — протягом років, які називають «руйнуванням Любавичів», коли не було офіційного Ребе через небажання Ребе Рашаба взяти на себе провід, — у групі настав занепад, тоді як паралельно єшиви перейшли під самостійне управління громади, у якій вони діяли, внаслідок ухилення Ребе Магараша від управління і керівництва ними.

У 5654 році (1893/1894), коли маскілім і сіоністи посилили свою діяльність, Ребе Рашаб зібрав юнаків у групу йошвім, говорив їм хасидут і бачив у них щит проти руху Гаскали і сіонізму, що поширилися в ті дні. Група налічувала близько 15–17 юнаків, синів хасидських господарів, які мали знання Гемари і поским. Перебуваючи в Любавичах, вони продовжували навчання і водночас регулярно слухали маамари від Ребе Рашаба. Машпіа групи був р. Ханох-Гендл Когель (який сам був «йошев» у Ребе Магараша), що щодня вчив з ними Танію[10].

У 5654 (1893/1894) і 5655 роках (1894/1895) результати не були задовільними, і члени групи з різних причин не відповідали меті Ребе Рашаба. Але в 5656 році (1895/1896) єшива досягла успіху, і її учні стали первісним ядром, з якого була заснована єшива «Томхей Тмімім» Любавич, у 5657 році (1896/1897)[9].

Ще одна єшива існувала в Любавичах до заснування єшиви «Томхей Тмімім», на чолі з равом Яаковом-Еліезером Скобло (з учнів єшиви в Любавичах за часів Цемах Цедека). Ця єшива налічувала близько сорока-п'ятдесяти юнаків, серед них кілька із сусідніх містечок, які харчувалися в постійних родинах містечка — їжа «ямім», як це тоді називалося. Ребе Раяц описує те сильне враження, яке він отримав у дитинстві від великої пошани, яку в його родині виявляли до учнів єшиви, що їли «ямім»[7].

Йошвім (неповний список)

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Йошвім «хедерів» у період Алтер Ребе

У період Ребе Цемах Цедека

У період Ребе Магараша

У період Ребе Рашаба

Додаткова література

Зовнішні посилання

  • Ісраель-Бер Берг, Велика єшива Ребе Цемах Цедека, у випуску «Га-Тамім» («Бейт Мошіах»); перша частина: випуск 46, с. 111  •  друга частина: випуск 47, с. 56


Примітки

  1. ^ 1 2 3 «Кунтрес Ребе Цемах Цедек і рух Гаскали», сторінка 33 і далі.
  2. ^ 1 2 Сіха Шабату тижневої глави «Ваєра» 5740 («Лікутей сіхот» частина 20, сторінка 391). І докладно — сіха Шабату тижневих глав «Ніцавім-Ваєлех» 5746 («Гітваадуйот» частина 4, с. 438 і далі).
  3. ^ «Лікутей дібурім» частина 1, сторінка 43.
  4. ^ «Лікутей дібурім» там само.
  5. ^ «Сефер га-сіхот» 5700-5701 святою мовою, Швії шель Песах на нічній трапезі, пункт 19.
  6. ^ 1 2 3 «Лікутей дібурім» частина 4, с. 1374.
  7. ^ 1 2 «Ігрот кодеш» Адмора Магаріяца, частина 2, с. 427.
  8. ^ І в «Лікутей дібурім» там само, що й рабі Леві-Іцхак давав уроки в єшиві.
  9. ^ 1 2 «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, с. 107.
  10. ^ «Га-Тамім» 1 [41] 79.
  11. ^ Дід рава Моше Аксельрода, рабина в Жлобині, у Суражі та в Рамат-Гані. Батько його матері, пані Нехами-Фейги.
  12. ^ «Р. Мендл», с. 100
  13. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 3, с. 385.
  14. ^ «Авней хен», сторінка 135.
  15. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 13, лист 4878.
  16. ^ «Оцар сіпурей Хабад» — частина 9, с. 31

Повідомити про помилку на цій сторінці