Шалом Харитонов (Миколаїв)
| Шалом Харитонов | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 швата 5646 (8 січня 1886) |
| Місце народження | Миколаїв |
| Дата смерті | 25 тевета 5694 (12 січня 1934) |
| Місце смерті | Москва |
| Країна | Російська імперія[В] |
| Місце проживання | Миколаїв, Ленінград, Москва, Малаховка |
| Рід діяльності | композитор[В] |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Зембині, «Томхей Тмімім» у Любавичах (1903–1907) |
| Посада | шохет-бодек у Миколаєві |
| Учителі | Шмуель-Гронем Естерман та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Аврагам Харитонов |
| Діти | Шимшон Харитонов |
| Брати й сестри | Агарон Харитонов, Гдалья Корф Харитонов, Моше Харитонов |
| Родовід | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Шалом Харитонов (2 швата 5646 (8 січня 1886) — 25 тевета 5694 (12 січня 1934)) був знавцем нігунів із родини Харитонових, який склав безліч хабадських нігунів. Служив шойхетом-бодеком у місті Миколаєві.
Біографія
Народився 2 швата 5646 (8 січня 1886) у рава Аврагама Харитонова, який служив шойхетом у місті Миколаєві в Україні, у родині, багато членів якої були відомі як знавці нігунів.
Навчався в єшиві «Томхей Тмімім», у Зембині в рава Шмуеля-Гронема Естермана, а потім у Любавичах при дворі Ребе Рашаба, де навчався між 5663 (1902/1903) і 5667 роками (1903–1907)[1].
Після цього оселився в місті Миколаєві, де посів місце свого батька як шойхет-бодек. Повторював там маамари хасидуту і отримав дозвіл від Ребе Рашаба додавати під час виголошення маамару пояснення на тему з інших джерел.
В останні свої роки потерпав від великих труднощів із заробітком, після того як влада Радянського Союзу заборонила забій худоби. Він почав мандрувати в пошуках заробітку і переїжджав між Ленінградом, Москвою і Малахівкою.
25 тевета 5694 (1934) помер у домі свого шурина в Москві, у віці 48 років.
Його нігуни
Р. Шалом склав безліч нігунів у глибокому стилі. 5733 (1973) його син Шимшон випустив платівку з його мелодіями.
Серед нігунів, які він склав:
- Нігун «Кі гіне ка-хомер» — нігун двейкут без слів. Заведено співати його разом зі словами піюту «Кі гіне ка-хомер», який промовляють у молитві ночі Йом Кіпуру (і звідси його назва).
- Нігун «Га-бен якір лі» — на слова вірша "הבן יקיר לי אפרים אם ילד שעשועים, כי מדי דברי בו זכור אזכרנו עוד, על כן המו מעי לו רחם ארחמנו נאם ה'" / «Га-бен якір лі Ефраїм, ім єлед шаашуїм, кі мідей дабрі бо закор езкеренну од, аль кен гаму меай ло, рахем арахаменну, неум Гашем» / «Хіба Ефраїм — не дорогий Мені син, не улюблене дитя? Адже щоразу, як заговорю про нього, Я знову й знову згадую його; тому стогне нутро Моє за ним, змилуюся над ним, — сказав Г-сподь».
- «Шошанат Яаков» — нігун-марш на слова піюту до Пуриму «Шошанат Яаков».
- Нігун «Ве-карев пзуренну» — нігун у стилі валах без слів.
- Нігун «А машинке» — нігун він склав після того, як програв дін-Тору щодо швейної машинки, яка була йому необхідна, щоб заробляти без порушення Шабату. Від розбитого серця він склав цей нігун.
- Нігун «Панке»
- Нігун двейкут
- Нігун фарбрейнгену[2].
- Нігун «Яале тахануну»
- «Панке рікуді» (нігун 174 у проєкті «Традиція нігунів») — Прослухати нігун у виконанні знавця нігунів р. Давида Гурвіца

- Нігун радості[3].
- Нігун туги — нігун двейкут р. Шалома Харитонова, з яким він молився молитву «Неїла»[4].
- Тнуа («Ес бенкт зих») — нігун туги, записаний його сином р. Шимшоном, уперше опублікований 5783[5].
- «Ата івдальта» з молитви «Неїла», який він склав за хазанським уривком хазана Давида Ройтмана
Родина
- Його син, р. Шимшон Харитонов
Див. також
Додаткова література
- Давид З. Ротенберг, «Я удостоївся отримати комплімент від Ребе шліта за точність нігунів», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 507, с. 52 і далі.
Примітки
- ^ «Любавич ве-хаялея», с. 295.
- ^ Прослухати нігун у виконанні р. Давида Гурвіца. У виконанні хору «Капелье» (на хвилині 05:05)
- ^ Прослухати нігун у виконанні р. Шимшона Харитонова. Прослухати нігун у виконанні р. Давида Гурвіца
- ^ Прослухати нігун у виконанні р. Давида Гурвіца
- ^ https://anash.org/unknown-niggun-by-renowned-composer-discovered-by-suprise/
Код особи: № 8432454900