Перейти до вмісту

Шмуель Гурвіц (Мазинкер)

Матеріал з Хабадпедії
Шмуель Гурвіц
Основна інформація
Дата народження5596 (1835/1836)
Місце проживанняМазинка поблизу Бабиновичів, Любавичі
Рід діяльностілісові справи, утримувач заїжджого двору
Освітахасидське виховання в меламеда рабі Пінхаса в Динабурзі, єшива при дворі Ребе Цемах Цедека в Любавичах
Учителірабі Пінхас (меламед), Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек), Рабі Шмуель Шнеєрсон (Ребе Магараш), Рабі Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон (Ребе Рашаб)

Р. Шмуель га-Леві Гурвіц (Гуревич, прозваний «р. Шмуель Мазінкер» за місцем проживання — Мазінкес) був хасидом Ребе Цемах Цедека, Ребе Магараша і Ребе Рашаба, багато років провів при дворі в Любавичах і був надійним «хранителем переказів»; Ребе Рашаб і Ребе Раяц надавали великого авторитету історіям, які він записав у своїх записках.

Біографія

Р. Шмуель народився близько 5596 року (1835/1836) у Латвії, у місті Грива, що сусідить з Динабургом (Двінськом). У юності п'ять років здобував хасидське виховання в Динабурзі в меламеда рабі Пінхаса, який прищепив йому повагу й любов до хасидських історій. У цих містечках — Гриві й Динабурзі — було багато хабадських хасидів, серед них багато старих хасидів Алтер Ребе і Мітлер Ребе, як-от р. Аба-Давид з Полоцька і р. Шломо Башес, і з любові до хасидських історій він багато від них почув і сприйняв[1].

У юні роки був одним з учнів єшиви та з «йошвім» при дворі Ребе Цемах Цедека в Любавичах упродовж кількох років, приблизно в 5608-5618 роках (1847–1858)[2]. У ці роки він прислуговував старим хасидам і записав безліч подій того періоду, який був надзвичайно плідним у проводі хасидами Ребе Цемах Цедеком.

Під час перебування в Любавичах його взяв за зятя сільський житель, знавець Тори, який кілька років утримував його за своїм столом; а потім він залишився жити в селі й зайнявся лісовими справами. Відкрив заїжджий двір у селі Мазінка[3] поблизу Бабиновичів, з якого годувався і де жив багато років. Усі ці роки він часто бував у Любавичах і був свідком відходу з життя ребецн Хаї-Мушки, дружини Ребе Цемах Цедека, у 5621 році (1860/1861), і молитов синів Цемах Цедека в рік жалоби, відходу з життя Ребе Цемах Цедека, відходу з життя Ребе Магараша та багатьох інших подій. З роками він зібрав п'ять томів, написаних його рукою, у яких записав спогади й історії, побачені й почуті в Любавичах за ці роки.

У 5647 або 5648 році (1887/1888) р. Шмуель прибув працювати в Любавичі на миловарну фабрику Рази. У той період Ребе Раяц, будучи дитиною у віці від восьми до дванадцяти років, проводив багато годин у товаристві р. Шмуеля, слухаючи його історії. У 5651 році (1890/1891) рабі Шмуель дав Ребе Раяцу переписувати з книг записок, написаних його рукою.

Улітку 5651 року (1890/1891) Ребе Рашаб тричі їздив на відпочинок до готелю р. Шмуеля в селі Мазінка, а втретє взяв із собою і свого єдиного сина, Ребе Раяца.

У 5652 році (1891/1892), після того як фабрика згоріла, р. Шмуель залишив роботу в Любавичах, але все ще часто приїздив туди з візитами. Під час цих візитів він давав Ребе Раяцу переписувати ще зі своїх записок.

Про нього

У «Решимат га-маасар»[4] Ребе Раяц описав особистість р. Шмуеля: «Його сутність: знає книгу, добре її розуміючи, вивчає Гемару і поскім поглиблено, знає три розділи Мішни напам'ять, як йому було звелено нашим Ребе на „єхідуті“, і обізнаний у „Тора ор“ і „Лікутей Тора“, і має прямі якості».

Ребе Рашаб і Ребе Раяц дуже хвалили точність р. Шмуеля як авторитетного «хранителя переказів». Ребе Раяц розповідає, що однієї зимової ночі 5652 року (1891/1892), коли він переписував із записок р. Шмуеля (як згадано вище), його помітив його батько, Ребе Рашаб, і говорив на похвалу р. Шмуеля та його записок: «Р. Шмуель Мазінкер — людина вірна й точна у висловах, і того, щодо чого в нього був якийсь сумнів, він не записував»[5].

Кілька разів його згадано в переліку старих хасидів у Любавичах того покоління, хасидські перекази яких Ребе Рашаб і Ребе Раяц дуже цінували, і Ребе Раяц бачив у них важливу частину свого хасидського виховання[6].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Запис Ребе Раяца від 11–13 нісана 5653 року (30 березня 1893) («Шмуот ве-сіпурім», видання 5750 року (1989/1990), т. 3, с. 85 і далі, а також окремою брошурою у видавництві «Кегот», 5771). Див. також запис від 20 іяра 5656 року (3 травня 1896) («Лікутей дібурім», т. 3 (лашон га-кодеш), с. 734).
  2. ^ У «Решимат га-маасар» («Лікутей дібурім», т. 4 (лашон га-кодеш), с. 926) — що він був з «йошвім» (а не з учнів єшиви, як там далі роз'яснюється різниця) з 5608–5611 року (1847–1851). А в «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 3, с. 385 і далі — що він був учнем єшиви п'ять років, у 5613–5618 роках (1852–1858), а після весілля був з «йошвім» ще кілька років.
  3. ^ Так названо в «Ігрот кодеш» там само. А в «Решимат га-маасар» там само (с. 905): Мазінкес.
  4. ^ Там само.
  5. ^ «Ігрот кодеш» там само, с. 387.
  6. ^ Див. сіху 12 тамуза 5708 року (19 липня 1948) («Сефер га-сіхот» 5706–5710, с. 239. с. 241. с. 247).
Шмуель Гурвіц згадується ще в 9 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8451334201

Повідомити про помилку на цій сторінці