Рудня

Містечко Рудня (англійською: Rudnia, російською: Рудня) розташоване в Смоленській області Росії, поблизу містечок Невель і Любавичі.
Історія містечка
Містечко було засноване в 5123 році на берегах річки Березини, яка на його околицях впадає в річку Дніпро і зливається з нею.
Рабином міста протягом кількох років служив рабі Моше Барухович, брат Алтер Ребе.
Після відходу Ребе Цемах Цедека більшість хасидів містечка пов'язали себе з Адмором Шломо-Шнеуром-Залманом Шнеєрсоном і стали кописькими хасидами.
Незважаючи на комуністичну революцію, що сталася після Першої світової війни, у місті й далі вирувало єврейське життя, і громада утримувала навчальні заклади в чистоті святості.
Містечко з роками розвивалося і зростало, і в 5686 році (1925/1926) було офіційно оголошене містом.
І після Голокосту євреї продовжували жити в місті, і коли р. Давид-Аба Гуревич заново відновив і відремонтував надгробки наших Ребе, провідників поколінь у Любавичах у 5728 році (1967/1968), йому допомагали євреї — жителі містечка, родичі хабадської родини Скобло.
Станом на 5773 рік населення міста налічує понад 10 000 жителів.
Залізнична станція Рудні

Містечко розташоване приблизно за двадцять кілометрів від Любавичів, і в ньому знаходиться найближча до містечка залізнична станція, через яку хасиди добиралися до Любавичів за часів Ребе Магараша.
Серед хасидів розповідають, що, коли уряд захотів прокласти залізничні колії, за первісним планом дорога мала пройти через Любавичі, але після рішучої протидії Цемах Цедека і зусиль хасидських громадських діячів удалося домогтися зміни траси, і станцію розмістили в Рудні.
У книзі «Решимот дварім» рава Єгуди Хітрика розповідається[1], що до побудови залізничної станції в Рудні жителі Любавичів жили в достатку і заробляли на життя на численних ярмарках, що відбувалися в містечку, але після побудови залізничних станцій у Красному і в Рудні, близьких до Любавичів, багато ярмарків перемістилися ближче до залізничних станцій, щоб заощадити на перевезенні, і це вдарило по заробітках жителів Любавичів.
Особистості в містечку

- Рабі Моше Барухович, брат Алтер Ребе, рабин містечка[2].
- Рав Аврагам Ашкеназі, рабин містечка в період завершення проводу Ребе Цемах Цедека і початку проводу Ребе Магараша.
- Рав Хаїм-Бер Хаїмсон, машбак при Ребе Цемах Цедекові, уродженець містечка.
- Рав Ісраель-Іцхак, машбак при Ребе Цемах Цедекові, житель містечка.
- Рав Хаїм-Бен-Ціон Раскін, житель містечка.
- Рав Шауль Раскін, уродженець містечка.
- Рав Рафаель-Нахман Каган, уродженець містечка.
- Рав Аврагам Скобло, уродженець містечка.
- Ребецн Сара Каценеленбоген («Муме Сара»), уродженка містечка.
- Рав Шимон Гофман, рабин у містечку.
- Рав Єгошуа Лейн, рабин у містечку.
- Рав Песах-візник.
Примітки
- ^ Нове видання, с. 387.
- ^ Помер ще за життя Алтер Ребе і був похований на кладовищі містечка. Див. у «Сефер га-толдот» Алтер Ребе, частина 2, розділ 11, сторінка 309.