Перейти до вмісту

Мешулам-Єдідья Куратін

Матеріал з Хабадпедії
Мешулам-Єдідья Куратін
Основна інформація
Дата народження5645 (приблизно)
Дата смерті25 нісана 5679 (25 квітня 1919)
Місце проживанняЛюбавичі, Кременчук
Рід діяльностімашпіа, хозер, машгіах
Освітагімназія, відділення єшиви в Городищі, «Томхей Тмімім» у Любавичах
Посадаголовний хозер у Рабі Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон (Ребе Рашаб), головний машгіах і машпіа єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах (з 5672)
УчителіШломо-Залман Гавлін, Рабі Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон (Ребе Рашаб), та інші
УчніОлександр-Сендер Юдасін, Ісраель-Ноах Беліницький, Шломо-Хаїм Кесельман, Нісан Неменов, Аврагам Дрізін (Майор), Нахум-Шмар'я Сасонкін, Залман-Шимон Дворкін, Єгуда Хітрик, Перец Мочкін, Рафаель-Нахман Каган, Єгуда Ебер, Ісраель Джейкобсон, та інші
Сім'я
БатькоЄгошуа
ДружинаГута-Бейла, дочка рава Менахем-Мендл Гільбіц
ДітиАврагам-Єгошуа Куратін, Шнеур-Залман Куратін, Фрума-Трейна, Мешулам-Єдідья
Родовід

Рав машпіа хасид Мешулам-Єдідья Готліб Куратін (якого хасиди називають р. Шилем, або Шилем Дісенер за назвою містечка свого походження; 5645 (приблизно) – 25 нісана 5679 (25 квітня 1919)) був головним «хозером» у Ребе Рашаба й одним із великих машпіїм в єшиві «Томхей Тмімім» у Любавичах і виховав покоління хасидів, що служать Всевишньому.

Біографія

Народився близько 5645 року (1884/1885) у містечку Дісна, що у Вітебській губернії, у свого батька р. Єгошуа.

Р. Шилем виховувався в дитинстві в дуже простому домі, його батьки не були суворими в гідурі виконання заповідей, його батько р. Єгошуа заробляв головним чином рознощицтвом і меламедством.

Перш ніж Шилем досяг віку заповідей, помер його батько, і він із матір'ю перейшли жити до дому одного з його братів, який був багатим. Невдовзі після цього померла й мати[1]. У домі брата його віддали навчатися до гімназії. Будучи обдарованим отроком, він вирізнявся в навчанні й перевершив синів свого брата, які були його ровесниками.

Згодом сестра запросила його до себе додому, і коли він був у неї, вона разом зі своїм чоловіком р. Ісраелем Топазом, який належав до хасидів Хабаду, умовила його поїхати до Любавичів, до єшиви «Томхей Тмімім Любавич». Коли він прибув навчатися до «Томхей Тмімім», що в Любавичах, влітку 5661 року (1900/1901), він був одягнений як студент, що вийшов із середньої школи, з блискучим кашкетом і гербом гімназії на кашкеті. І попросив, щоб його прийняли до єшиви; спочатку машпіа в єшиві рав Шмуель-Гронем Естерман відмовився його прийняти. Р. Шилем вибухнув плачем, висловлюючи своє бажання вступити до єшиви, і зрештою був прийнятий навчатися у відділенні єшиви в місті Городище, поблизу Любавичів, під керівництвом машпіа рава Шломо-Залмана Гавліна.

У нього була дуже добра голова, і він також був старанним у навчанні. Через кілька років він став «хозером» у Ребе Рашаба, він пам'ятав кожне слово дослівно. Ребе Рашаб висловився про нього, що «заради таких заснована «Томхей Тмімім»», а також: «У Давиді (Городокері) і в Шилемі я повернув «керен» з «Томхей Тмімім», а решта юнаків — чистий прибуток».

Сильним було його бажання цілковито викорінити світські науки, які він вивчав у юності; коли він хотів написати листа, він просив когось іншого написати йому адресу російською мовою — хоча знав російську добре, — лише щоб цілковито викорінити світські науки, які увібрав у дитинстві.

У 5663 році (1902/1903) р. Шилем поїхав до Любавичів. У 5665 році (1904/1905) був призначений членом «комітету учнів єшиви» та головним хозером.

Його робота в єшиві

Після свята Шавуот 5668 (5 червня 1908) одружився з ребецн Гуте-Бейле[2], донькою рава Менахема-Мендла Гільбіца, рабина Зембина.

Після його весілля питання, що виникали в домі Ребе, ставили р. Шилему, і це попри те, що море цедеком у Любавичах був р. Давид Якобсон.

Взимку 5672 року (1911/1912) р. Шилема було призначено головним машгіахом і машпіа, і він мав вирішальний і основний вплив на юнаків. Він проводив фарбрейнгени з учнями головним чином про важливість «молитовного служіння» розлого, і можна сказати, що він був значущою постаттю в єшиві[3]. Упродовж років машпіа р. Шмуель-Гронем Естерман натякав, що р. Шилем «наздогнав його» в служінні Всевишньому.

У 5678 році (1917/1918) під час Першої світової війни р. Шилем вирушив як шадар для єшиви.

У 5679 році (1918/1919) єшива — і р. Шилем із родиною разом із нею — переїхала до Кременчука.

Р. Шилем був «оведом». Він вивчав хасидут у достатку, а в святий Шабат молився весь день безперервно. На виході Шабату він сідав вивчати нігле і навчався всю ніч. Аспект «шов», що після «рацо».

Одного разу р. Шмуель-Гронем Естерман (який служив тоді машпіа в єшиві) поскаржився Ребе Рашабу, що «не розуміють в Єдності Всевишнього». Ребе Рашаб здивувався й виправив його, сказавши: «не розуміють повною мірою», і при цьому вказав на р. Шилема (який служив тоді машгіахом), захоплюючись його добрим розумінням хасидуту: «він теж розуміє»[4].

Відхід з життя

Р. Шилем помер у молодому віці від гострої хвороби легенів, у Шабат тижневої глави «Шофтім», 5 елула 5679 (31 серпня 1919), маючи всього 34 роки.

Коли він помер, Ребе Рашаб сказав про нього, що його відхід з життя — це «удар для світу», і «немає такого, як Шилем», а також «такого машпіа не знайдеться скоро». Ребе Раяц висловився про нього: я заздрю р. Шилему — він уже перебуває в «Ган Едені» і слухає хасидут від Ребе Рашаба.

Серед хасидів прийнято, що з відходом Ребе Рашаба він узяв разом із собою «міньян» обраних хасидів, що померли в «році» його відходу з життя, і р. Шилем теж зараховується до тих десяти чудових хасидів, що померли передчасно впродовж цього року[5].

Його дружина прожила довгі роки після нього, у 5726 році (1965/1966) здійснила алію до Святої Землі й оселилася в Кфар-Хабаді, і навіть встигла поїхати до Ребе й удостоїлася ввійти на тривалий єхідут, а через кілька років померла 25 нісана 5733 (27 квітня 1973), у віці 83 років.

Родина

Деякі з його учнів

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Кфар-Хабад», випуск 586.
  2. ^ Померла 25 нісана 5733 (27 квітня 1973).
  3. ^ Від імені машпіа р. Шломо-Хаїма Кесельмана, зі слів рава Хаїма-Шалома Дейча, а також у книжці «Га-машпіа р. Шломо-Хаїм» за редакцією рава Ісраеля Ельфенбейна
  4. ^ Від імені машпіа р. Шломо-Хаїма Кесельмана, зі слів рава Хаїма-Шалома Дейча.
  5. ^ Менахем-Мендл Кастель, «Ашкавта де-Рабі» — «Вони служили мені за життя, вони служитимуть мені й після смерті», «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», випуск 40, с. 347.
  6. ^ Народилася приблизно через півтора року після р. Шнеура-Залмана.
  7. ^ Зі слів його сина, р. Шнеура-Залмана. «Р. Шилем», с. 45, примітка 64.
Мешулам-Єдідья Куратін згадується ще в 34 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6171454900

Повідомити про помилку на цій сторінці