Давид Гельман
| Давид Гельман | |
|---|---|
Хасид Хабаду, який спеціалізувався у фармацевтиці | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 тамуза 5653 (1893) |
| Дата смерті | 1 тамуза 5722 (1962) |
| Місце поховання | Рамат-Ган |
| Місце діяльності | Берн, Тель-Авів |
| Рід діяльності | фармацевт |
| Освіта | фармацевтика, Берн |
| Посада | фармацевтичний інспектор Білорусі, головний фармацевт міської лікарні Тель-Авіва, габай хабадської синагоги в Тель-Авіві |
| Сім'я | |
| Батько | Реувен Гельман (Дісна) |
| Мати | Йохе-Перле |
| Діти | Реувен |
| Родовід | |
Р. Давид Гельман (27 тамуза 5653, 1893 — 1 тамуза 5722, 1962) — хасид Хабаду, що спеціалізувався у фармацевтиці, діяв за дорученням Ребе Раяца в Берні у Швейцарії, а в пізніші роки був габаєм хабадської синагоги в Тель-Авіві поряд зі своєю посадою головного фармацевта в міській лікарні.
Біографія
Народився в хабадському містечку Дісна в Білорусі 27 тамуза 5653 (11 липня 1893) у родині батька, хасида р. Реувена Гельмана (сина хасида р. Дов-Бера), і матері, пані Йохе-Перле.
Коли р. Давид подорослішав, він висловив перед батьком своє бажання вивчати фармацевтику, попри різкий спротив батька, який поставив синові ультиматум: «Або ти залишаєшся вдома служити Всевишньому, або йдеш з дому». Давид обрав другий варіант і пішов з дому.
У пошуках відповідної школи він знайшов свого дядька — близького друга хасида р. Рафаеля Когена. Почувши новини, дядько постановив: «Ти пишеш Ребе, і що він скаже, те й зробиш». Ребе Рашаб у листі схвалив навчання, і Давид почав навчатися. Через деякий час вибухнула Перша світова війна. Р. Давид встиг отримати призначення на посаду фармацевтичного інспектора Білої Русі і приєднався до поїздок з перевезення ліків у потягах. Одного разу він звелів машиністові зупинитися в Ростові-на-Дону, зайшов до Ребе Рашаба і відтоді був пов'язаний з ним. У своїх спогадах р. Давид описує почуття туги за містечком Любавичі та свої поїздки до Ребе Рашаба.
Шліхут у Швейцарії
Професія фармацевта годувала р. Давида та його родину і в Землі Ізраїлю. Його було призначено першим фармацевтом у лікарні «Гадаса», однак документи про його кваліфікацію зникли під час революцій, які пережила Росія. Тому р. Давидові довелося, з благословення Ребе Раяца, завершити навчання в Берні у Швейцарії. Перебуваючи там, він енергійно діяв для наближення єврейських студентів за дорученням Ребе Раяца, який навіть засвідчив про р. Давида, що «в нього є належне чуття до добрих справ». Обширне листування між Ребе Раяцем і р. Давидом у зв'язку з його діяльністю у Швейцарії було надруковано в «Тшурі» до весілля його онуків.
Він енергійно діяв там, заснував кошерну кухню, наблизив багатьох студентів до Тори та хасидуту. Орав і зібрав багато плодів. Коли після закінчення навчання він повернувся до Країни, то знайшов своє місце в Тель-Авіві й там приєднався до громади хасидів і багато діяв заради єшиви «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві.
Гіткашрут із Ребе
Учні єшиви в Тель-Авіві приходили до нього в аптеку, сиділи з ним годинами і проводили фарбрейнгени. Один із юнаків, які регулярно приходили на фарбрейнгени з р. Давидом, згодом розповідав: «Ми, юнаки, любили його, особливо за те, що він був справжньою людиною. Ми любили слухати про його богобоязливість і про його зв'язок із Ребе. У нього було чуття до наближення євреїв до Ребе, і все це було тихо. Він був дорогою людиною. У нього була вогняна душа. Він був також „бааль тфіла“, у нього не було канторського голосу, але він ставав перед амудом. І нам приносило „гешмак“ слухати, як він молиться, це була молитва від серця».
Його друзі-юнаки продовжували підтримувати з ним зв'язок і після того, як поїхали до 770. Він зі свого боку завжди наполегливо просив їх надсилати йому кунтресім, нігуни, маамари, фотографії і все, що пов'язано з Ребе. У цих листах він висловлював своє сильне бажання побачитися з Ребе, чого йому не вдалося. Він дав їм урок гіткашрут: як слід пов'язуватися з Ребе, і знати, що якщо Ребе вимагає від нас, «напевно це в нас є». Його листи, сповнені виразів «гіткашрут», проникливі й незвичайні, було надруковано з різних нагод.
Наближення євреїв
Окрім особливого шліхуту у Швейцарії, р. Давид діяв і у Святій Землі для наближення євреїв до нашого Небесного Отця. Він налагоджував зв'язки з людьми всіх типів, суддями чи простими людьми, і наближав їх до хасидуту та до Ребе. Він багато писав статей про «хасидут» і «медицину з погляду Тори» в газетах і журналах, і про все це повідомляв Ребе.
Р. Давид займався і справами анаш і в силу своєї посади габая хабадської синагоги в Тель-Авіві впроваджував поняття гіткашрут і прищеплював тим, хто молиться, відданість Ребе, нігуни та вчення хасидуту.
У Рош ходеш тамуз 5722 (липень 1962) відійшов у вічний світ і похований у Рамат-Гані.
Родина
- Його син — р. Реувен Гельман — Кфар-Хабад
Зовнішні посилання
- Менахем-Мендл Ойрехман, «Швейцарський консул Хабаду — діяльність рава Давида Гельмана з наближення єврейських студентів», тевет 5765 (грудень 2004 – січень 2005)
Код особи: № 2600323200