Перейти до вмісту

Тижнева глава «Бемідбар»

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.

Тижнева глава «Бемідбар» — перша тижнева глава книги Бемідбар (від глави 1, вірша 1 до глави 4, вірша 20).

Ребе вказав, щоб щороку в Шабат глави «Бемідбар», який є Шабатом мевархім місяця сівана, проводили хасидський фарбрейнген у дусі єдності Ізраїлю як підготовку до отримання Тори[1].

Глава коротко

  • Шені — Тора підбиває підсумок підрахунку синів Ізраїлю за поділом на коліна. Водночас Всевишній повелів Моше не перелічувати коліно Леві. Загальне число народу Ізраїлю становило трохи більше шестисот тисяч, крім левітів. Тут на левітів було покладено відповідальність за розбирання, встановлення і перенесення Мішкану під час переходів пустелею, і також левіти розташовуються табором навколо Мішкану.
  • Шліші — Святий, благословенний Він, встановлює порядок розташування колін навколо Мішкану і дає повеління про прапори колін: у кожного коліна свій прапор особливого кольору, що збігається з кольором каменя, відведеного цьому коліну на нагруднику суду, який носив первосвященник. Крім того, пояснює Раші, порядок розташування табором у пустелі відповідає порядку, в якому сини Яакова несли свого батька за його повелінням на шляху до поховання в Печері Махпела. Тора також встановлює порядок переходів колін Синайською пустелею: як ми вже вчили в Торі, сини Ізраїлю вирушали в путь за словом Всевишнього — коли хмара піднімалася над Мішканом, а до цього знаку народ Ізраїлю стояв табором на одному місці.
  • Реві — Починається словами «Ось родовід Агарона і Моше», і далі Тора перелічує нащадків Агарона. Раші пояснює, що вони називаються також синами Моше, оскільки він навчав їх Тори. Тут коліну Леві наказується відповідати за Мішкан. Раші пояснює, що оскільки левіти виконують своє служіння заради всього народу Ізраїлю, тому вони отримують десятину від решти народу. Тора зазначає, що спочатку ця честь призначалася первісткам, і Раші пояснює, що цю місію в них було відібрано, оскільки вони брали участь у гріху золотого тельця.
  • Хаміші — Святий, благословенний Він, повеліває Моше перелічити левітів. Ідеться про кожного сина коліна Леві від місячного віку і старше. Вірш описує підрахунок, проведений Моше, «за словом Г-спода», і Раші пояснює, що Моше не входив до кожного намету, щоб перелічити дітей і немовлят, а стояв назовні намету, і голос Шхіни казав, скільки дітей перебуває в наметі.
  • Шіші — Святий, благословенний Він, повеліває Моше перелічити первістків народу Ізраїлю, і тут теж підрахунок ведеться від місячного віку і старше. Під час цього перепису було налічено близько двадцяти двох тисяч первістків, і тоді Святий, благословенний Він, повелів Моше замінити первістків левітами в їхньому служінні.
  • Швії — Особливі повеління синам родини Кегата з левітів. Обов'язок кегатитів — нести Ковчег Завіту і Мішкан під час переходів. Ідеться про завдання величезної ваги і великої відповідальності, оскільки в ковчезі перебувають Скрижалі Завіту, а разом із ним вони несуть Менору, чистий стіл та інше священне начиння. Служіння кегатитів починається лише після того, як Аарон і його сини покрили Мішкан та інше священне начиння.

Звичаї

Звичай Ізраїлю — у Шабат глави «Бемідбар» після полудня, під час «Раава де-раавін», проводити хасидський фарбрейнген і виголошувати «лехаїм» під знаком «Шевет ахім гам яхад».

Джерело звичаю — на фарбрейнгені Шабату тижневої глави «Бехукотай» 5746 року (1985/1986), коли Ребе запропонував:

Далі наводиться така пропозиція і прохання, сердечне прохання:

У прийдешній до нас на добро день Шабату, святий Шабат тижневої глави «Бемідбар», благословення місяця і переддень Рош ходеш сівана, до часу мінхи (коли вже починається тема єдності Рош ходеш сівана (як сказано вище, § 5) — хай зберуться в кожному місці багато хто з Ізраїлю, чоловіки, жінки й діти, «з юнаками нашими і зі старцями нашими... із синами нашими і з дочками нашими», «як добре і як приємно сидіти братам разом», на дружній фарбрейнген, аж до трапези в прямому сенсі («велике ковтання, що зближує»), — чоловіки окремо і жінки окремо (зрозуміло, і це просто),

На якому говоритимуть слова Тори загалом, і особливо — про теми агават Ісраель та єдності Ізраїлю.. І ще й головне — щоб «допомагали один одному», підбадьорювали один одного (і жінка — подругу) додавати з ще більшим піднесенням і ще більшою силою в усіх темах агават Ісраель та єдності Ізраїлю.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Сіха Шабату глави Бе-гар-Бехукотай 5746 року (1985/1986).

Повідомити про помилку на цій сторінці