Іцхак Раскін
| Іцхак Раскін | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Іче Раскін |
| Дата народження | 11 кислева 5644 (10 грудня 1883) |
| Дата смерті | 7 нісана 5698 (8 квітня 1938) |
| Місце поховання | кладовище поблизу Ленінграда |
| Країна | Радянський Союз |
| Місце проживання | Ленінград |
| Рід діяльності | шойхет, моель, громадський діяч |
| Освіта | єшива «Томхей Тмімім» у Любавичах |
| Сім'я | |
| Батько | Хаїм-Бен-Ціон Раскін |
| Дружина | Цвія |
| Діти | Міна, Сіма-Хася, Рахель Пінсон, Сара Раскін |
| Брати й сестри | Сара Каценеленбоген, Шломо Раскін (Рудня), Яаков-Йосеф Раскін |
| Родовід | |
Р. Іцхак Раскін (відомий як Іче Раскін; 11 кислева 5644 (10 грудня 1883) — 7 нісана 5698 (8 квітня 1938)) був одним із хасидів Ребе Раяца, що займався поширенням юдаїзму в Радянському Союзі і самовіддано віддав за це життя.
Біографія
Народився в 5644 році (1883/1884) в родині р. Хаїма-Бен-Ціона Раскіна. У вісім років був відправлений навчатися до Любавичів, щоб увібрати там хасидську атмосферу єшиви. Чотирнадцять років навчався в єшиві і наповнив себе нігле і хасидутом.
Одружився зі своєю дружиною, пані Цвією, і після весілля переїхав жити до Ленінграда. Зі своєю великою енергією він узяв на себе керівництво справами юдаїзму в місті, реально ризикуючи життям. У його домі постійно бували гості; так, наприклад, хасида р. Хоне Морозова він приймав у своєму домі протягом семи років.
Р. Іціє Раскін був енергійним активістом у підтримці справ юдаїзму в Ленінграді. Він відповідав за «хедер», дбав про меламедів і навіть збирав кошти на їхню платню. Він дбав про те, щоб міква, що була в таємному місці в приватній квартирі, продовжувала діяти, попри стеження з боку переслідувачів. У вільний час займався також кошерною шхітою для тих, хто цього бажав.
Ще одна діяльність, якою він займався, була пов'язана з родинами заарештованих хасидів. У разі арешту він приходив до цих родин і приносив із собою гроші на утримання дому та їжу для дітей, попри пов'язану з цим небезпеку. При всій цій діяльності більшу частину свого часу він присвячував святій роботі — проведенню брит міли.
Був відомий як великий «овед».
Відхід з життя
У ніч на 2 адара 5698 року (3 лютого або 5 березня 1938) був заарештований разом із хасидом р. Хоне Морозовим і ще групою тмімім і хасидів, яких забрали з їхніх домівок. Перед арештом він попросив своїх дочок, щоб вони не відкладали через його арешт весілля його дочки Міни і щоб пам'ятали, що треба продовжувати жити тим шляхом, через який його заарештовано[1]. Після його арешту члени родини намагалися з'ясувати, що з ним сталося. Лише через три місяці їм повідомили, що його засуджено до 10 років каторжних робіт у Сибіру без права листування з родиною, і відтоді нічого не було видно й нічого не було відомо про його місцеперебування. Однак через довгі роки його дочка, пані Сара Раскін, з'ясувала, що з ним сталося, і тоді стало відомо, що його зовсім не відправили в ув'язнення, а засудили в прискореному порядку і присудили до страти. 7 нісана 5698 року (8 квітня 1938) його було розстріляно в темних підвалах НКВС і поховано на кладовищі поблизу Ленінграда.
Ця ніч відома як хабадські «Десять страчених владою».
Згодом його зять, рав Менахем-Мендл Раскін, розповідав, що незадовго до арешту р. Іцхака (який був також його дядьком), коли він був юнаком в одному з підпільних відділень «Томхей Тмімім» у Росії, він натрапив на співробітників НКВС, які запитали його, чи пов'язаний він з Іцхаком Раскіним, сказавши: «Щойно ми його вбили!». Фактично він приховав це і ніколи не розповідав про це своїй дружині[2].[3]
Родина
У р. Іцхака Раскіна не було синів, а лише чотири дочки. Він намагався попросити благословення в Ребе Раяца, але отримав відповідь: «Хай у тебе будуть добрі зяті». З цього він зрозумів, що синів у нього не буде, а лише зяті.
Одного разу в домі р. Іцхака відбувався хасидський фарбрейнген; після того як усі сказали «лехаїм», р. Іцхак розповів про те, що його засмучує, що в нього немає синів, але не розкрив відповіді Ребе. Р. Хоне Морозов узяв склянку «лехаїм» і благословив Іцхака, щоб у нього та його дружини народилися сини, які будуть знавцями Тори і будуть великими праведниками» — і всі відповіли «амен». Приблизно через рік благословення справдилося, і в них народився син, однак він прожив недовго і помер через кілька днів.
- Його дочка — Міна, дружина рава Аврагама-Агарона Хена з Нахалат-Гар-Хабада, померла 22 хешвана 5738 року (3 листопада 1977) і була перевезена з діаспори 28 іяра 5740 року (14 травня 1980)
- Його дочка — Сима-Хася, дружина рава Меїра Іткіна, Краун-Гайтс — померла 21 сівана 5768 року (24 червня 2008)
- Його дочка — Рахель Пінсон, дружина рава Нісана Пінсона з Тунісу — померла 17 швата 5786 року (4 лютого 2026)
- Його дочка — Сара Раскін, дружина рава Менахем-Мендла Раскіна з Кфар-Хабада — померла 14 тішрея 5784 року (29 вересня 2023)
Додаткова література
- Адвокат Кобі Сегаль, «Обвинувачення: націоналістична контрреволюційна діяльність», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2055, с. 64 (5784)

Зовнішні посилання
- «Гаругей малхут», с. 8 — 9
- Пробирає до дрожу: правнук, шаліах Ребе, розповідає, як прадід прощався перед тим, як був убитий — на сайті
25 тамуза 5782 (24 липня 2022)
Примітки
- ^ Шнеур-Залман Бергер, «Толдот Хабад бе-Петербург», видавництво «Кегот» Кфар-Хабад, 2010, с. 191.
- ^ Зі слів його онука, рава Шмуеля Раскіна, який чув цю історію від нього.
- ^ І слід зазначити з галахи (Рамбам ? ?), що якщо влада каже, що вбила такого-то єврея, — не можна на цій підставі дозволити його дружину, бо вона прагне вселити страх.
Код особи: № 5328808800