Неот деше

Вислів «Неот деше» — це мова наших Ребе, провідників поколінь, у цілій низці сіхот щодо поїздки в літні місяці на «дачу»[1] — до містечок відпочинку й лікування, за словами вірша в Тегілім: «На трав'янистих пасовиськах кладе мене, до вод тихих веде мене»[2].
У наших Ребе
Наші Ребе, провідники поколінь, час від часу виїжджали в літні місяці в Неот деше, щоб змінити обстановку, набратися сил і зміцнити здоров'я.
Ребе Рашаб
Перший раз, коли Ребе Рашаб виїхав у Неот деше поблизу Любавичів, був у 5655 році (1894/1895). Явною причиною поїздки була слабкість його здоров'я. Однак справжня причина — розповідав Ребе Раяц — полягала в тому, що він хотів бути разом із ним і присвятити себе його особистому вихованню[3]. На двогодинній прогулянці в Неот деше він відкрив йому своє святе рішення, що він сам присвятить себе його наставлянню. Розпорядку прогулянок дотримувалися з найбільшою точністю. Навіть дощові й негожі дні не змінювали розпорядку. На цих прогулянках Ребе Рашаб присвячував себе вихованню сина, наставляв його й відкривав йому піднесені речі.
Ребе Рашаб приїжджав до Любавичів із Неот деше щопонеділка. У четвер, 12 тамуза, у день народження його сина Ребе Раяца, вони встали рано, занурилися в річці й поїхали до Огелю наших Ребе, провідників поколінь, у Любавичах, де перед відчиненим ковчегом він узяв із сина клятву й передав йому роботу в громадських справах у матеріальних і духовних питаннях[4].
Ребе Рашаб під час поїздки в Неот деше читає — вдруге — «Тікун лейл Шавуот», а коли проїжджають близько чотирьох парсаот, велить зупинитися, обмиває руки й промовляє молитву подорожнього[5].
Коли він їздив у Неот деше влітку, він пакував святі рукописи і брав їх із собою. Місця, куди Ребе їздив улітку в Неот деше (на дачу), були різними. В останні роки він їздив до Заолші, приблизно за тридцять кілометрів від Любавичів. Поїздка з Любавичів до Заолші була возом. Коли він їхав, то брав із собою, крім інших речей, рукописи, які були в нього у двох скринях, і коли візник вантажив їх на віз, Ребе весь час стояв на подвір'ї й наглядав[6].
Ребе Раяц
У 5697-5698 роках (1936–1938) Ребе Раяц був слабкий здоров'ям і за вказівкою лікарів кілька разів їздив відпочивати в Неот деше в містечку Перхтольдсдорф в Австрії. Під час його перебування там Ребе часто відвідував його; вони розмовляли про Тору і хасидут, і він отримував від нього вказівки щодо громадських справ.
Лікарі заборонили Ребе Раяцу напружуватися й звеліли йому відпочивати від розумового заглиблення у вивчення Тори, і тому Ребе Раяц скористався одним із випадків, коли його відвідав зять, і сів грати з ним у шахи. На фарбрейнгені 11 нісана 5707 року (1 квітня 1947), під час візиту Ребе до Парижа, Ребе розповів, що після першої партії Ребе Раяц подумав, що Ребе веде гру так, щоб Ребе Раяц виграв. І тому Ребе Раяц попросив зіграти ще одну партію, у якій виграв Ребе[7].
Ребе Раяц у 5701 році (1940/1941) у Неот деше поблизу Нью-Йорка розповів[8]: порядок поїздки в Неот деше в Любавичах був такий, що виїжджали ввечері, зупинялися дорогою, влаштовували фарбрейнген у полі на траві й зі світанком прибували на місце Неот деше. Коли мій батько прибував у Неот деше, він знімав верхній одяг і залишався в таліт катані, сідав, розправляв таліт катан і казав: «Ось це оздоровлення».
З цієї нагоди він роз'яснив суть Неот деше в духовному сенсі: Неот деше — це дім із трави, і мається на увазі, що він подібний до трав, кожна з яких росте сама по собі[9]. У «домі» навчаються й моляться, але ж зайняті з людьми. У Неот деше, тим паче, він сам із собою — те, у що він занурений, суть «І піднеслося серце його на шляхах Всевишнього»[10] — служіння в радості.
У 5701 — 5704 роках (1940–1944) Ребе Раяц виїжджав у Неот деше до будинку відпочинку в Морристауні, Нью-Джерсі, приблизно на місяць. І тоді Ребе час від часу їздив на кілька годин відвідати його.
Ребе

Ребе Мелех га-Мошіах протягом усіх років свого проводу жодного разу не йшов у відпустку й не їздив у Неот деше. Винятковими випадками були три відвідини Ребе літніх таборів «Ган Ісраель» і кемпу «Емуна» в горах Катскілл у 5716 (1955/1956), 5717 (1956/1957) та 5720 роках (1959/1960). Під час своїх відвідин кемпу Ребе обходив територію кемпу, а потім обмивав руки для святкової трапези-заповіді й особливого фарбрейнгену. Сіхот Ребе, виголошені під час цих відвідин, надруковано в книжці «Бі-неот деше» у видавництві «Кегот».
Розповідають, що один із найстаріших хасидів якось спитав Ребе про те, що він не йде у відпустку час від часу, як адмори до нього в династії Хабаду час від часу виїжджали в Неот деше, щоб змінити обстановку й набратися сил. Ребе усміхнувся й відповів, що в попередніх поколіннях хасиди старанно трудилися в навчанні й молитві, тож адмор міг дозволити собі піти у відпустку, а в нашому поколінні хасиди йдуть у відпустку, тож принаймні адмор має залишатися на своєму посту..[11].
Якось секретар рав Еліягу Квінт спитав Ребе, чому Ребе не йде у відпустку? Ребе відповів йому з усмішкою: якщо знайдеш мені «заступника» на час моєї відпустки, я зможу піти..[12].
Якось ребецн вийшла на балкон і сіла в шезлонг. Ребе теж вийшов на балкон, розповів про звичаї Ребе на «дачі» в літні дні, а потім сказав: «Фар дем йор об іх шойн йойце гевен даче» (=цього року я вже виконав обов'язок дачі)[13].
Вказівки та звичаї
Основна стаття – Канікули
- Використовувати час у курортному місті, щоб діяти й впливати на все оточення у справах юдаїзму, Тори й заповідей, і намагатися наблизити серця євреїв, які там перебувають, до їхнього Отця Небесного.
- Само собою зрозуміло, не за принципом «хай піде туди, де його не знають тощо, і зробить, що його серце забажає»[14].
- Велика заповідь — оповіщати в «кантрі», що «закони скромності» в «Шулхан арусі» — не лише для зимових днів, а й для літніх, і не лише в місті, а й у «кантрі», і не лише для малих, а й для дорослих[15].
- Уже є порядок, запроваджений у низці єшив: виїжджають у «кантрі», на свіже повітря, разом з учнями, меламедами й головами єшив і продовжують там розпорядок єшиви, тож виконують обов'язок і «для Всевишнього», і «для вас». Отже: їдьте в «кантрі» разом з єшивами, з меламедами й учнями (і так само ученицями), аби лише не бракувало вивчення Тори й виконання її заповідей, а навпаки — щоб іще більше додалося[16].
Зовнішні посилання
- «Мі-шульхан га-бадац» Краун-Гайтс (випуск 13) — уривки із сіхот, листів і закони, що стосуються літніх днів і поїздки на «дачу»
Примітки
- ^ Кантрі англійською.
- ^ Тегілім 23:2.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5705, 18 елула. С. 123.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5705, 12 тамуза. С. 111. Див. також сіху 12 тамуза 5720 року (7 липня 1960).
- ^ «Кунтрес у-маайан», с. 34.
- ^ Рав Рафаель-Нахман Каган, «Любавич ве-хаялея», с. 59.
- ^ «Сіхот кодеш 5689–5700», с. 99.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5701, 13 менахем-ава, с. 149.
- ^ За словами Гмари, Хулін 60а.
- ^ Діврей га-ямім II, 17:6.
- ^ Рав Менахем Рейцес, Чому Ребе ніколи не йшов у відпустку? на сайті «Бейт Хабад».
- ^ Секретар Ребе розповідає секрети з кімнати на сайті Хабад Інфо.
- ^ Усе про праведну жінку, що стояла поруч із Ребе на сайті «Ор Хая».
- ^ Сіха Шабату тижневих глав «Матот-Масей» 5712 року (1951/1952).
- ^ Сіха 12 тамуза 5717 року (11 липня 1957).
- ^ Сіха 12 тамуза 5724 року (22 червня 1964).