Савораї
| Савораї | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | А в рабинській літературі рабанан савораї — це прізвисько мудреців єшив Бавеля від кінця епохи амораїв і… |
Савораї (володарі свари) — а в рабинській літературі рабанан савораї — це прізвисько мудреців єшив Бавеля від кінця епохи амораїв і стамаїв до епохи гаонім. Це прізвисько ґрунтується на слові «савора», яке трапляється в Єрусалимському Талмуді, трактат Кідушин, і значення його — володар свари, що розуміє суть.
Найдавніше джерело, яке згадує савораїв, визначає їх як групу-епоху і називає їх цим ім'ям, — «Ігерет рав Шріра Гаон».
На відміну від амораїв, які створили Талмуд, савораї займалися не новою творчістю, а головно його роз'ясненням, засвоєнням і завершенням. Савораї не залишили по собі написаного тексту, на відміну від усіх інших епох Ізраїлю, тому відомості про них украй мізерні.
Їхня епоха
Існує суперечка про тривалість цієї епохи. Рав Шріра Гаон у своєму посланні, автор «Седер танаїм ве-амораїм» та інші писали, що епоха савораїв завершилася 4300 року (540 за загальним літочисленням) зі смертю рава Ейни — голови єшиви Сури і рава Сімони — голови єшиви Пумбедіти.
На відміну від них, рабі Аврагам ібн Дауд у «Сефер га-каббала» вважає, що ця епоха тривала до середини сьомого століття християнського літочислення, до відходу з життя рава Шешни — голови єшиви Сури.
Ребе зазначив, що в епоху савораїв почалися основна темрява й приховання вигнання[1].
Учення савораїв
Про діяльність рабанан савораї в Торі рав Шріра Гаон пише у своєму посланні (у перекладі івритом): «Хоча постанов не було, були тлумачення і свари, близькі до постанови, і звалися ці наші вчителі „рабанан савораї“. І все, що залишалося нерозв'язаним, вони витлумачили».
Справді, савораї не залишили нам творів, як залишили амораї та гаонім, а займалися роз'ясненням слів амораїв та їх тлумаченням (і, мабуть, звідси назва «савораї»). У деяких місцях їхні слова навіть увійшли до самого Талмуду (див. нижче). Тим самим савораї завершили процес збирання й редагування Талмуду.
За свідченнями деяких рішонім, до наявного в нас Талмуду увійшло кілька савораїчних сугій, більшість із них — на початках трактатів або на початку нових тем. Тлумачний розгляд у цих сугіях зазвичай ведеться через мовний аналіз, і нерідко в ньому є зіставлення між частинами трактату й розширення обговорення, але немає в ньому галахічних і принципових додатків. Відомі приклади савораїчних сугій: початок трактату Кідушин, початок розділу Незікін і сугія про богохульника в трактаті Сангедрін.
Існує думка, що в частині місць Талмуду, де розходяться амораї і наприкінці їхньої суперечки сказано «і галаха — як рав такий-то» або «і галаха така-то», це рішення є додатком савораїв[2].
Імена відомих савораїв
- Раба Йосі.
- Рав Ахай із Бей-Хатім.
- Раба (не мається на увазі амора Раба).
- Рав Рехумі Третій.
- Рав Шмуель, син рава Абагу.
- Рав Сімона.
- Рав Ейна.
- Рав Аха бар Нахла.
- Рабана Сама бар Рабана Єгуда.
- Равіна бар Амуція.
- Рав Ахадвой бар Батіна.
- Рав Равай із Рова.
Додаткова література
- Рав д-р Яаков-Еліягу Ефраті, «Епоха савораїв та її література», товариство «Бней Ашер» Петах-Тіква, 5733.
- Яаков-Шмуель Шпігель, «Пізні савораїчні додатки у Вавилонському Талмуді: праця на здобуття ступеня „доктор філософії“», Тель-Авівський університет, 5736.
- Рав д-р Еліягу-Рахамім Зейні, «Рабанан савораї і правила галахи — том 1», Хайфа, 5752.
Зовнішні посилання
- Рав д-р Біньямін-Менаше Левін, «Рабанан савораї та їхній Талмуд», Єрусалим, 5697, видавництво «Ахіезер» Тель-Авів, на сайті «Оцар га-хохма»
- Менахем Бронфман, «Савораї: про невідому епоху в історії народу Ізраїлю», на сайті «Бейт Хабад»
| Епохи в юдаїзмі | |
|---|---|
|
|
Примітки
- ^ Сіха ночі на понеділок холь га-моеду Сукот, 18 тішрея, Сімхат бейт га-шоева, 5723 на сайті «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш»
- ^ Б. М. Левін, «Рабанан савораї та їхній Талмуд», Єрусалим, 5697, розділ 10: «Тлумачення» у формі «ве-ілхета», с. 46–53.
Код особи: № 6657100000