Перейти до вмісту

Шнеур-Залман-Еліезер Гурвіц

Матеріал з Хабадпедії
Шнеур-Залман-Еліезер Гурвіц
Машгіах і магід шіур в єшивах «Томхей Тмімім» у Радянському Союзі та в Землі Ізраїлю
Основна інформація
Дата народження24 тевета 5669 (17 січня 1909)
Дата смерті5 адара I 5744 (8 лютого 1984)
КраїнаРадянський Союз, Земля Ізраїлю
Місце проживанняквартал Хабаду в Лоді
Місце діяльностіВітебськ, Катеринослав, Тель-Авів, Лод, Кфар-Хабад
Рід діяльностімашгіах, магід шіур, громадський діяч
Освітаєшива в Невелі
Посадарам і машгіах єшив «Томхей Тмімім» у Вітебську та Катеринославі, головний машгіах єшиви «Ахей Тмімім» у Лоді, магід шіур з хасидуту в єшиві «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад
УчителіЛеві-Іцхак Шнеєрсон
Сім'я
БатькоІцхак Гурвіц
ДітиЄгуда Горовіц, Шломо Горовіц
Брати й сестриЦемах Гуревич, Гілель Гурвіц, Шмуель Гуревич (Лод)
Родовід

Рав Шнеур-Залман-Еліезер га-Леві Гурвіц (відомий як Лейзер Ічес[1], 24 тевета 5669 (17 січня 1909) — 5 адара I 5744 (8 лютого 1984)) — машгіах і магід шіур в єшивах «Томхей Тмімім» у Радянському Союзі та в Землі Ізраїлю, хасидський громадський діяч.

Біографія

Р. Еліезер народився 24 тевета 5669 (17 січня 1909) у свого батька р. Іцхака («Іче дер Масмід»). Був названий на честь Алтер Ребе і на честь діда своєї матері, р. Еліезера Літучі.

Після бар-міцви поїхав навчатися до єшиви в Невелі, де прославився своєю величезною старанністю. Його старанність разом із рідкісними здібностями та чудовою пам'яттю зробили його дивовижним знавцем. Уже в той період він листувався з гаоном Рогачовером — р. Йосефом Розіним на теми Тори. Певний час він був партнером із вивчення хасидуту з р. Мендлом Футерфасом[2].

Любив відвідувати великих знавців Тори й набувати з їхніх уст різних знань. У 5690-5691 роках (1929–1931) перебував у Катеринославі і дуже зблизився з гаоном рабі Леві-Іцхаком Шнеєрсоном, батьком Ребе, який дав йому «сміху» на рабинство.

У 5693 році (1932/1933) його батько з двома його братами виїхав із Росії, а за вказівкою Ребе Раяца він і його брат Цемах залишилися за залізною завісою.

У 5696 році (1935/1936) був засватаний із донькою одного з багатіїв міста Києва р. Моше Вінерського, де й відбулося його весілля.

Помер 5 адара I 5744 (8 лютого 1984) у віці 74 років.

В ухваленні галахічних рішень

Невдовзі після весілля був призначений рамом і машгіахом в єшивах «Томхей Тмімім» у Вітебську і Катеринославі до 5709 року (1948/1949), коли переселився до Святої Землі.

У Святій Землі увійшов до штату єшиви «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві як машгіах, а з переведенням єшиви до Лода служив там головним машгіахом.

Пізніше був призначений духовним керівником малої єшиви. Водночас особливо присвятив себе прийому учнів зі східних громад та їхній повній інтеграції в єшиві.

Кілька років служив магід шіуром з хасидуту в єшиві гдола в Кфар-Хабаді. Крім того, давав щоденний урок Тори за місцем проживання в кварталі Хабаду в Лоді.

Його громадська діяльність

У 5722 році (1961/1962) отримав вказівку від Ребе збирати кошти для ремісничого училища. Зібрані кошти він передавав секретарю Хаїму-Мордехаю-Айзику Ходакову.

У 5723 році (1962/1963), перебуваючи на єхідуті в Ребе, отримав вказівку відкрити вищий колель для аврехів у Кфар-Хабаді. У 5724 році (1963/1964) колель було засновано[3].

У місяці тевет 5723 року (грудень 1962 – січень 1963) єшива в Кфар-Хабаді опинилася у величезних боргах через будівництво нової будівлі. Р. Еліезер і р. Шлоймке Майданчик розпочали кампанію «Маген га-елеф» зі збирання коштів у хабадських хасидів у Країні. Кампанія отримала назву «Маген га-елеф», і р. Еліезер і Шлоймке організували регіональні зібрання для збирання коштів. Зібрання відбулися в Кфар-Хабаді, Тель-Авіві, Рамат-Гані і в Бней-Браку. Під час кампанії просили кожного хасида пожертвувати суму в 1000 ерец-ісраельських лір. Кампанія мала величезний успіх, і, крім покритих боргів, залишилося багато грошей на розвиток єшиви.

Родина

Додаткова література

Зовнішні посилання

Гурвіц, Ш. Залман-Еліезер — картки «Сефер га-хасидім»

Примітки

  1. ^ За іменем його батька Іче дер Масміда. Зі слів рава Йосефа-Іцхака Гопіна.
  2. ^ Одного разу, коли вони навчалися разом, р. Іче покликав р. Мендла і спитав його, чи вивчає він хасидут заради «гаскали» чи заради «аводи», і р. Мендл ухилився й відповів: «Заради гаскали я вже точно не вчуся». Після цього він попросив його покликати свого сина р. Лейзера й поставив йому те саме запитання, і обоє разом розридалися.
  3. ^ Керівництво колелю висунуло пропозицію назвати колель іменем Ребе, але Ребе категорично це відкинув
Шнеур-Залман-Еліезер Гурвіц згадується ще в 9 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8477334200

Повідомити про помилку на цій сторінці