Шломо Гальперін
| Шломо Гальперін | |
|---|---|
![]() Один із перших поселенців Кфар-Хабада | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | менахем-ав 5693 (липень–серпень 1933) |
| Місце народження | Вітебськ |
| Дата смерті | 6 адара 5761 (1 березня 2001) |
| Місце проживання | Ташкент, Кфар-Хабад, Лод |
| Рід діяльності | рам, рабин |
| Освіта | підпільний хедер у Ташкенті, хасидська єшива в таборі переміщених осіб у Покінгу |
| Посада | рам в єшиві «Томхей Тмімім» Лод, рабин синагоги «Махзікей га-дат» у Лоді, цивільний службовець ЦАХАЛу (кашрут на базі в Цріфіні) |
| Учителі | Ісраель Левін, Цві-Гірш Рабінович, Шломо-Хаїм Кесельман, Нісан Неменов |
| Сім'я | |
| Батько | Ханох-Гендель (Еніх) Гальперін |
| Мати | Хая-Перла |
| Дружина | Една з родини Коген |
Рав Шломо Гальперін (менахем-ав 5693 (липень–серпень 1933) — 6 адара 5761 (1 березня 2001)) — один із перших поселенців Кфар-Хабада, рам в єшиві «Томхей Тмімім» Лод, рабин синагоги «Махзікей га-дат» у цьому місті й знавець Тори, що багато займався мівцоїм Ребе скромно і непомітно.
Біографія
Народився в місяці аві 5693 (липень–серпень 1933) у Вітебську в р. Ханоха-Генделя (Геніха) Гальперіна[1] і Хаї-Перли.
У 5698 році (1937/1938), коли він був п'ятирічною дитиною, його батька було заарештовано після того, як той попався на тому, що служив шойхетом, а коли вийшов з ув'язнення, був дуже слабкий, і його ледве можна було впізнати.
Його сестри померли, захворівши на тяжку хворобу.
З початком Другої світової війни його батька було призвано до армії та відправлено на фронт, звідки він не повернувся, і він став сиротою, втративши батька, ще до того, як устиг відсвяткувати вік заповідей. Коли німецька армія вдерлася до Росії, мати втекла разом із ним углиб Радянського Союзу, і вони дісталися до Ташкента в Узбекистані; із часом там зібралася хабадська громада, і так минули його дитячі роки. Навчався в підпільному хедері в Ташкенті, що діяв у його домі, і серед іншого навчався в р. Ісраеля Левіна і р. Цві-Гірша Рабиновича; згодом навчався в машпіа рава Шломо-Хаїма Кесельмана, який дуже його полюбив, а також навчався в р. Нісана Неменова.
Серед його товаришів із навчання були машпіа рав Шломо Фельдман, рав Айзік Шві і рав Гершон-Мендл Гарелік.
Був наділений рідкісними здібностями і на святкуванні своєї бар-міцви повторював напам'ять маамарим із «Сефер га-маамарим 5666» близько трьох годин без перерви.
Після закінчення війни разом із матір'ю приєднався до операції втечі з Росії тисяч хасидів, відомої згодом як «виїзд із Росії 5706», і вступив учнем до хасидської єшиви, заснованої в таборі переміщених осіб у Покінгу, а потім вони переїхали до Франції, а звідти — до Святої Землі.
У Святій Землі
Із переїздом до Святої Землі увійшов до числа перших жителів Кфар-Хабада і почав заробляти на життя родини сільським господарством.
Через кілька років переїхав із Кфар-Хабада й оселився в Лоді, почав викладати в єшиві «Томхей Тмімім» у Пардесі в Лоді, попри свій молодий вік, і прославився своїм талантом пояснювати, так що багато учнів просили прийняти їх саме до його класу.
У 5718 році (1957/1958) одружився зі своєю дружиною, пані Едною з родини Коген, і оскільки на той час він уже був круглим сиротою, р. Шломо-Хаїм Кесельман був дружбою на його весіллі, а р. Аврагам Майор довго проводив фарбрейнген на його шева брахот.
Протягом багатьох років кожного Шабату і свята повторював хасидут у центральній синагозі місцевої громади Хабаду, синагозі «Бейт Ар'є», причому нерідко повторював особливо довгі маамарим.
Після двадцяти років викладання в єшиві залишив роботу в єшиві та став цивільним службовцем ЦАХАЛу, займаючись кашрутом на базі ЦАХАЛу в Цріфіні, а свій вільний час використовував для того, щоб давати солдатам можливість виконати заповідь у межах мівцо «Тфілін».
Займався мівцоїм Ребе, заснував клас для післяобіднього вивчення святих предметів у межах своєї діяльності в мівцо «Хінух» при «Хадрей Тора ор», а також регулярно ставив суку поруч із будівлею мерії, де давав євреям можливість виконати заповідь узяття лулава.
Служив рабином синагоги «Махзікей га-дат» у Лоді.
Був пов'язаний із Ребе серцем і душею, і в його домі завжди звучав голос Ребе з магнітофона, що стояв на столі[2].
За часів Кемп-Девідських угод виступив ініціатором видання брошури «Ло таамод аль дам реаха» (проти Кемп-Девідських угод і повернення територій), яку він редагував, і через свою скромність не вказав на брошурі імені автора.
В останні два роки життя втратив зір, і коли навчався в хевруті з р. Ефраїмом Гальперіним, щоразу, коли його партнер із навчання помилявся під час читання, рав Гальперін його виправляв.
Відійшов із життя 6 адара 5761 (1 березня 2001).
Його спогади було опубліковано як додаток до його книжки «Беер маїм хаїм».
Його книжка
- «Беер маїм хаїм» — теми галахи, драшу і хасидуту в порядку тижневих глав, 5766 (книжка доступна також в «Оцар га-хохма»).
- Нотатка, написана ним у збірнику «Гаарот га-тмімім ве-анаш» — Лод, із відповіддю Ребе на його запитання щодо сіхи 19 кислева 5742 (15 грудня 1981) (відповідь надруковано також у «Гейхал Менахем», т. 1, с. 71) — «Гаарот га-тмімім ве-анаш» — Лод, випуск 27, 11 нісана 5742 (4 квітня 1982), с. 13–15.
Додаткова література
- На трапезі з нагоди своєї бар-міцви повторював маамар напам'ять три години, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 336, сторінка 32 (6 елула 5761 (25 серпня 2001))

Написані ним спогади надруковано на початку книжки «Беер маїм хаїм», а також у випусках «Бейт Мошіах» (подробиці див. у примітці)[3].
Родина
Його дружина, пані Една Гальперін, відійшла з життя 17 нісана 5769 (11 квітня 2009).
- Його син, рав Ханох-Гендель Гальперін — Іст-Лондон, Південна Африка
- Його син, рав Залман-Яаков Гальперін — Монреаль
- Його син, рав Йосеф-Іцхак Гальперін — Кфар-Хабад
- Його дочка, пані Хая-Перла, дружина рава Зеева Рітермана — Єрусалим
- Його дочка, пані Хана, дружина рава Шмуеля Шнеєрсона — Кфар-Хабад
Примітки
- ^ Р. Ханох-Гендель (син р. Шломо з містечка Плещениці) був одним з учнів єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах («Любавич ве-хаялея», с. 218). Р. Міхаель-Єгуда-Ар'є-Лейб га-Коген розповідає у своїх спогадах, що коли він приїхав до Любавичів і йому не було де спати, р. Ханох-Гендель виявив йому шану і поступився йому своїм місцем для ночівлі на столі (учні спали на столах і лавах), а сам, вочевидь, усю ніч читав «Шма» перед сном замість того, щоб спати («Шмуот ве-сіпурім», частина 2, с. 122).
- ^ Крім записів, які йому вдавалося дістати, він мав звичай приходити на трансляції фарбрейнгенів Ребе з домашнім радіоприймачем у кошику, записував слова Ребе з трансляції, а потім слухав слова Ребе знову і знову.
- ^ «Бейт Мошіах», випуск 336, с. 36 і далі. Випуск 337, с. 38. Випуск 338, с. 24. Випуск 339, с. 72. Випуск 340, с. 64. Випуск 341, с. 62. Випуск 342, с. 46. Випуск 343, с. 48. Випуск 344, с. 40. Випуск 345, с. 48. Історії та вислови, які він чув від старих хасидів і записав: «Бейт Мошіах», випуск 452, с. 42 і далі. Висловлювання, які він чув від рава-хасида р. Ісраеля Невелера: «Бейт Мошіах», випуск 453, с. 52 і далі.
Код особи: № 8432243500
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Хасиди, які залишили Росію під час Великої втечі
- Особи Кфар-Хабада
- Персоналії Лода
- Особистості, що народилися в 5693 році (1932/1933)
- Персонал «Томхей Тмімім» Лода
- Родина Гальперін
- Хасиди Хабаду, що служили в ЦАХАЛі
- Особистості, що померли 5761 року (2000/2001)
