Єшаягу Гопін
| Єшаягу Гопін | |
|---|---|
Директор ремісничої школи в Кфар-Хабаді | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 23 менахем-ава 5678 (1 серпня 1918) |
| Дата смерті | 20 кислева 5741 (28 листопада 1980) |
| Місце проживання | Маріуполь, Ленінград, Ташкент, Самарканд, Кфар-Хабад |
| Рід діяльності | директор школи, громадський діяч |
| Освіта | підпільний хедер у Маріуполі, єшиви в Бердичеві, Житомирі та Курську |
| Посада | директор ремісничої школи в Кфар-Хабаді |
| Сім'я | |
| Батько | Агарон Гопін |
| Дружина | Сара-Релке Гопін |
| Діти | Залман Гопін, Йосеф-Іцхак Гопін (Коннектикут), Гавріель Гопін, Менахем-Мендл Гопін, Шошана-Рейзл, Гінда, Батья та інші |
| Брати й сестри | Барух Гопін |
| Родовід | |
Рав Єшаягу Гопін (23 менахем-ава 5678 (1 серпня 1918) — 20 кислева 5741 (28 листопада 1980)) — директор ремісничого училища в Кфар-Хабаді.
Біографія

Народився в Маріуполі[1] 23 менахем-ава 5678 року (1 серпня 1918) в рава Агарона Гопіна; у дитинстві виховувався в підпільному хедері в містечку Маріуполь в Україні.
Через постійні переслідування з боку агентів ДПУ був змушений щокілька місяців переїжджати до іншого міста, і в 5693-5697 роках (1932–1937) учився в єшивах у Бердичеві, Житомирі та Курську.
У 5699 році (1938/1939) одружився зі своєю дружиною Сарою-Релке Гопін у місті Ленінград.
Після весілля, коли німці почали облогу Ленінграда, р. Єшаягу втік із міста й оселився в Ташкенті, а потім у Самарканді, де став активним членом духовного комітету, створеного хасидами з турботи про єврейське виховання біженців, які прибули до міста, про збирання коштів на утримання системи й харчування учнів, а також про приховування діяльності від очей агентів таємної поліції.
Після закінчення Другої світової війни разом із родиною виїхав за межі Росії в межах операції «відома втеча» і за вказівкою Ребе Раяца здійснив алію до Святої Землі 24 іяра 5709 року (23 травня 1949) й оселився в Кфар-Хабаді, де був у перших лавах хабадських громадських діячів, які дбали про розвиток поселення.
У наступні роки був покликаний допомагати в утриманні хабадської єшиви в Тель-Авіві, доки не був призначений директором ремісничого училища в Кфар-Хабаді — посада, яку він обіймав до свого відходу з життя.
Під час убивчого нападу на училище, яким він керував, він не втратив самовладання, витягнув багатьох дітей через вікно й урятував їм життя.
Помер у віці шістдесяти двох років 20 кислева 5741 року (28 листопада 1980).
Родина
- Його брати
- Рав Барух Гопін, Кфар-Хабад.
- Його сини
- Рав Залман Гопін — головний машпіа єшиви «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад.
- Рав Йосеф-Іцхак Гопін — шаліах Ребе в Коннектикуті.
- Рав Гавріель Гопін — Краун-Гайтс.
- Менахем-Мендл Гопін помер у дитинстві в Самарканді
- Його доньки
- Шошана-Рейзл, дружина рава Еліягу-Переца Зільберштрома, Єрусалим.
- Гінда, дружина рава Йосефа-Шмуеля-Єгошуа Герліцького, Тель-Авів.
- Батья[2], дружина рава Менахема-Мендла Тененбойма, Єрусалим.
- Дружина рава Йосефа-Іцхака Букієта, Лос-Анджелес, Каліфорнія.
- Дружина рава Шалома Шпельтера, Морристаун, Нью-Джерсі.
Додаткова література
- «Людина, яку Ребе назвав „рав-пеалім“», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 34, сторінка 22.
- «Рав-хасид рав Єшаягу Гопін», «Ємей тмімім», частина 1, сторінка 27.
Примітки
Код особи: № 5365251300