Робота «відбілювання»

Робота «відбілювання» — одна з 39 робіт Шабату, перелічених у Мішні в трактаті «Шабат».
У Мішні
Той, хто стриже вовну. Той, хто відбілює її. І той, хто розчісує її. І той, хто фарбує її. І той, хто пряде
— Шабат, розділ 7
Суть цієї роботи — прання одягу шляхом замочування його у воді так, що прання поліпшує вигляд одягу, роблячи його придатним для носіння. І той, хто замочує одяг навіть краплею води, винний у відбілюванні, оскільки ця частина одягу виправлена і підготовлена до носіння.
«Хідушей га-Цемах Цедек»
Законовчителі розійшлися в думках, чи є заборона відбілювання і щодо одягу, який уже чистий і білий. Одні вважають, що і в такому одязі є заборона відбілювання (можливо, тому що він очищається від інших речовин, наприклад від поту), а інші кажуть, що до такого одягу відбілювання не застосовне. Галахічний практичний наслідок із цього — чи дозволено витирати руки рушником, коли на руках багато води. Деякі законовчителі (наприклад, у «Шулхан арусі») написали, що слід остерігатися і добре потерти руки перед тим, як їх витирати, щоб не порушити заборону прання.
Але Ребе Цемах Цедек[1]. наводить слова «Сефер га-трума»[2], де написано, що щодо рушника є ще одне полегшення, оскільки витирання рук рушником — це спосіб його забруднення, а така дія не має форми відбілювання. Виходячи зі слів «Сефер га-трума», Цемах Цедек робить висновок, що є дві окремі причини для полегшення щодо рушника: те, що він чистий, і те, що це спосіб забруднення. І тому «Шулхан арух» написав лише у формулюванні «добре остерігатися» — потерти руки, а не як повну заборону.
(Відповідно до цього виходить, що при брудному рушнику слід якраз остерігатися і добре потерти руки перед витиранням).
І ще Цемах Цедек пише в кількох місцях у своїх нових тлумаченнях до Мішнайот, що є відмінність між одягом, який важко відпрати повністю, і одягом, добре випраним, і пише, що про одяг, який сяє білизною і чистотою, не можна сказати, що в ньому є прання, адже ми бачимо на власні очі, що вода не очищає одяг, а навпаки — псує його вигляд і чистоту; і якщо наливає на нього воду не заради прання, а з іншим наміром (наприклад, щоб його не охопив вогонь), дозволено наливати на нього воду.
Вичавлювання
Основна стаття – Вичавлювання
Рішонім розійшлися у визначенні цієї роботи. Рамбам пише, що вичавлювання — з потреб прання, «як помішування — з потреб варіння», і відповідно той, хто вичавлює, порушує заборону роботи „відбілювання“). Цемах Цедек докладно роз'яснює це питання, пояснюючи, чому Рамбамові знадобилося уподібнити вичавлювання помішуванню: це порівняння знадобилося Рамбамові, щоб пояснити, як можливе вичавлювання в олії та інших рідинах, які не відбілюють; і він пояснює, що відбілювання одягу відбувається не тільки самим замочуванням його у воді — адже це відбувається тільки у воді, в якій є сила відбілювання, — а й за допомогою вичавлювання, завдяки якому бруд, що накопичився в одязі, виходить назовні; тому і в олії застосовне відбілювання.
На противагу цьому Тосафот у Ктубот, аркуш 6, розходяться в думках: Рабейну Там вважає, що відбілювання буває тільки водою, а вина за олію та інші рідини — через молотьбу, тобто він виводить рідину з місця, де вона була прихована; виходить, що якщо у вичавлених рідинах є користь, він винний через молотьбу. Рі ж вважає, що і в інших рідинах застосовне відбілювання, згідно з думкою Рамбама.