Робота «вичавлювання»
Стаття без джерел
| ||
| Стаття без джерел | |
Робота «вичавлювання» є однією із заборон Шабату, які не перелічені в Мішні серед 39 робіт.
Визначення роботи
Рішонім розійшлися у визначенні цієї роботи. Рамбам пише, що вичавлювання — з потреб прання, «як помішування — з потреб варіння», і відповідно той, хто вичавлює, порушує заборону роботи „відбілювання“). Цемах Цедек докладно роз'яснює це питання, пояснюючи, чому Рамбамові знадобилося уподібнити вичавлювання помішуванню: це порівняння знадобилося Рамбамові, щоб пояснити, як можливе вичавлювання в олії та інших рідинах, які не відбілюють; і він пояснює, що відбілювання одягу відбувається не тільки самим замочуванням його у воді — адже це відбувається тільки у воді, в якій є сила відбілювання, — а й за допомогою вичавлювання, завдяки якому бруд, що накопичився в одязі, виходить назовні; тому і в олії застосовне відбілювання.
На противагу цьому Тосафот у Ктубот, аркуш 6, розходяться в думках: Рабейну Там вважає, що відбілювання буває тільки водою, а вина за олію та інші рідини — через молотьбу, тобто він виводить рідину з місця, де вона була прихована; виходить, що якщо у вичавлених рідинах є користь, він винний через молотьбу. Рі ж вважає, що і в інших рідинах застосовне відбілювання, згідно з думкою Рамбама.
Згідно з думкою, що у вичавлюванні є елемент молотьби, тосафісти розійшлися в думках: Рабейну Там вважає, що якщо рідина пропадає, наприклад, коли вичавлюють вино на землю, то вичавлювати дозволено, оскільки тут немає елемента молотьби, а Рі вважає, що оскільки сама дія містить у собі елемент молотьби, адже він вичавлює рідину, то навіть якщо рідина зрештою пропадає, це заборонено постановою мудреців. Це питання пояснює Цемах Цедек (у трактаті «Шабат», розділ 22), і він пояснює, що ця суперечка тосафістів залежить від іншої їхньої суперечки в кількох місцях Шасу).