Перейти до вмісту

Сила загального і сила частинного

Матеріал з Хабадпедії

Сила загального — галахічний закон, що стосується багатьох законів, наприклад святості синагоги, закону про Ір га-нідахат, і він багато обговорюється в словах наших Ребе, провідників поколінь. У цьому законі ми знаходимо головним чином двох амораїв, що жили в перших поколіннях, — рабі Йошію та рабі Йонатана.

Синагога великих міст

Західна стіна — громадська синагога, статус якої як у синагоги великих міст
Докладніше – Синагога великих міст

Сказав рабі Шмуель бар Нахмані від імені рабі Йонатана: навчали [= у Мішні, що дозволено продавати синагогу] лише про сільську синагогу, але синагогу великих міст, оскільки до неї приходять з усього світу, продавати не можна, бо вона належить багатьом. Сказав рав Аші: ця синагога в Мата-Мехасьї — хоча до неї й приходять з усього світу, оскільки приходять до неї з мого відома, якщо захочу — продам її

— Мегіла, 26б

Ребе Цемах Цедек у своїх хідушім до трактату Мегіла доводить грандіозним пілпулом з багатьох місць у Шасі, що визначення «керах» — особливе й рідкісне визначення місця, де є настільки велике зібрання людей, як, наприклад, «більша частина коліна» (тобто десятки або сотні тисяч людей), і визначення керах більше навіть за визначення «великого міста», тобто міста, у якому багато людей, але люди все ще вважаються замкненою групою, яка може ухвалювати рішення щодо свого міста. На противагу цьому керах — місце настільки центральне, що синагога в кераху належить не мешканцям міста, а людям з усього світу, які приходять туди день у день (як, наприклад, місто Єрусалим, де значна частина тих, хто приходить туди, зовсім не мешканці міста), і як, наприклад, закон громадського володіння, який є особливим законом шістдесяти міріад, — що для такого місця є особливий закон.

Місто, зведене до ідолопоклонства

У трактаті Санедрін[1] там наводиться суперечка рабі Йошії з рабі Йонатаном про закони Ір га-нідахат: на думку рабі Йошії, коли є група від десяти до ста людей, що служать ідолам, закон цих людей — як закон Ір га-нідахат, а їхня кара — як закон одинака, що служив ідолам, але менше десяти — їхній закон як в одинаків, а від ста і вище — їхній закон як у громади. А на думку рабі Йонатана, саме від ста і вище до більшої частини коліна — їхній закон як в Ір га-нідахат, але менше цього — їхній закон як в одинаків.

Ребе пояснює, що ця суперечка — загальна суперечка рабі Йошії та рабі Йонатана в усьому Шасі, при цьому рабі Йошія віддає перевагу силі загального, і тому вже від десяти і вище він вважає їх загалом — «містом», а від ста — вони громада, тоді як рабі Йонатан дотримується сили одиничного, і тому до ста людей закон тих, хто служить ідолам, — як в одинаків. Ця суперечка — в усьому Шасі.

Слід зазначити, що суперечка рабі Йошії та рабі Йонатана стосується тільки сили загального, що складається з окремих частин, тобто до ста людей, але від ста людей і вище, де є особлива сила загального самого по собі, — і тому в такому випадку немає суперечки між рабі Йошією та рабі Йонатаном, як ми знаходимо щодо синагоги великих міст.

Той, хто б'є батька свого і матір свою

Ребе вводить новацію, що суперечка щодо сили окремого та сили загального стосується не тільки сили громади, а й будь-якої групи, яка має спільну силу. Що за словами рабі Йошії є два види сили загального, і коли йдеться про силу загального, що черпає свою силу із сили окремого, тобто вона складається з окремих частин, кожна з яких має особливу значущість, то сила окремого — як сила загального.

Приклади цього — у суперечці рабі Йошії та рабі Йонатана про того, хто б'є батька свого і матір свою: чи означає вірш саме того, хто б'є обох, — і така думка рабі Йошії, який вважає, що батько його і мати його становлять реальність «тих, що народили його», на відміну від рабі Йонатана, який вважає, що кожен із них — самостійна реальність у цьому питанні, і тому зміст вірша — той, хто б'є одного з них, що і його кара — смерть.

Примітки

  1. ^ Аркуш 15б.

Повідомити про помилку на цій сторінці