Перейти до вмісту

Псік рейша

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю слід відредагувати. Причина: копіювання з Цемах Цедека без достатнього редагування. Бракує базових понять з теми.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю слід відредагувати. Причина: копіювання з Цемах Цедека без достатнього редагування. Бракує базових понять з теми.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.

Псік рейша — правило в законах Шабату, згідно з яким звільнення від відповідальності за «ненавмисну дію» в суботніх роботах не поширюється на дію, яка напевно призведе до порушення Шабату. За таку дію людина винна на думку всіх.

Визначення

Рабі Єгуда і рабі Шимон розійшлися в думках щодо випадку, коли в Шабат виконують дію, яка може ненавмисно призвести до виконання роботи. Наприклад: волочіння лави по землі, яке може зробити борозну в землі (і тим самим виконується робота «оранка»). Рабі Єгуда забороняє і у випадку ненавмисної дії, а рабі Шимон дозволяє[1]. І розійшлися рішонім, чи вважає рабі Єгуда, який забороняє, що людина винна за Торою, чи ж звільнена, і заборонено лише за словами книжників[2].

Однак рабі Шимон визнає, що у випадку, коли дія напевно призведе до суботньої роботи (наприклад, коли лава напевно зробить борозну), людина винна за неї: «Визнає рабі Шимон у „псік рейша ве-ло ямут“»[3] — «Відрубають йому голову, і він не помре?» Гемара має на увазі випадок, що ілюструє це визначення: «Якщо потрібна була голова птаха, щоб погратися нею з дитиною, і відрізав йому голову в Шабат, — хоча кінцева мета не у вбивстві птаха, все ж винен, бо відомо, що неможливо відрізати голову живому, і воно житиме, а смерть настає через це»[4].

Псік рейша де-ла ніха лей

Думка «Аруха»

Рішонім розійшлися щодо закону «псік рейша ве-ло ямут». «Арух» встановлює[потрібне джерело], що це правило, згідно з яким, коли людина виконує дію, наслідки якої відомі, ми вважаємо наслідки дії частиною наміру, — цей закон сказано лише про дію, у якій людина має насолоду й бажання, бо тоді не можна сказати, що, коли людина виконує дію, наслідки якої їй бажані, вона не хоче цих наслідків. Натомість коли людина виконує дію, наслідки якої неминучі, але вона їх не бажає, така робота не називається «навмисною роботою», оскільки намір і думка, потрібні для роботи, — це саме бажання і позитивний намір, а оскільки позитивний намір стосується лише іншої частини дії та первинних наслідків, а не вторинних, виходить, що тут зовсім немає наміру, і людина звільнена.

Думка Тосафот

Тосафот[5] не погоджуються з автором «Аруха», який вважає, що «псік рейша ве-ло ямут» звільнений у випадку, коли «ло ніха лей», але вони визнають, що обов'язок не за Торою, а за постановою мудреців.

Причиною думки Тосафот займається Ребе Цемах Цедек[6] і встановлює, що причина в тому, що будь-який «псік рейша ве-ло ямут» у випадку «ло ніха лей», навіть якщо ми вважатимемо його дію дією з наміром, ця дія не уникне віднесення до категорії «роботи, не потрібної самої по собі», адже фактично людина виконує заборонену дію (наслідки дії, що є «псік рейша»), яка їй зараз не потрібна, а дія виконується заради дозволеної дії.

І як приклад, який дали в Гемарі «роботі, не потрібній самій по собі», — людина, яка розпалює нижні вуглини (дія, дозволена в Йом-тов) і принагідно гасить верхні (дія, заборонена в Йом-тов), яку рабі Шимон звільняє через «роботу, не потрібну саму по собі». Так і людина, яка відчиняє холодильник у Шабат, і принагідно вмикається електрична лампочка або мотор холодильника, виконує роботу, не потрібну саму по собі, тобто навіть якщо ми вважатимемо, ніби вона запалила лампочку руками, адже їй зараз не потрібна електрична лампочка, а лише відчинення холодильника.

Метод Раші

Але Раші з цим не погоджується і вважає, що «псік рейша ве-ло ямут» у випадку «ніха лей» — це заборона Тори, і він не входить до категорії «роботи, не потрібної самої по собі». Причину думки Раші Цемах Цедек пояснює тим, що різниця в тому, що при роботі, не потрібній самій по собі, йдеться про таку дію, що навіть якби людина мала намір виконати її явно, вона не була б винна, бо робота сама по собі зовсім не потрібна, виходить, що тут зовсім немає навмисної роботи (є інші, які відповідають, що різниця в тому, що при роботі, не потрібній самій по собі, є негативний намір, але при «псік рейша», коли намір людини зовсім не спрямований на роботу, що виконується принагідно, ні позитивним чином, ні негативним, можливо, що тоді вона буде винна згідно з думкою рабі Шимона).

І словами Ребе Цемах Цедека: «У „псік рейша“ можна сказати, що за рабі Шимоном винен, навіть якщо це йому не так уже й бажано, і це не схоже на роботу, не потрібну саму по собі, бо щодо роботи, не потрібної самої по собі, навіть якщо мав намір виконати роботу, тут немає провини, бо сама робота не потрібна сама по собі».

На це Цемах Цедек ставить складне запитання з випадку того, хто копає яму, якому потрібна лише її земля, — звільнення там через роботу, не потрібну саму по собі, але ж у випадку, коли він справді явно має намір виконати цю заборонену в Шабат дію, — він буде винен; і відповідає, що справді, згідно з Раші, звільнення в такому випадку — через «того, хто псує», як пояснив Раші на місці.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Беца 23, 2. Шабат 41, 2 і вказане там.
  2. ^ Див. Цемах Цедек, «Хідушим аль га-Шас», Шабат, розд. 12, мішна 2, про думки Раші й Тосафот (і так само написав «Пней Єгошуа», Ктубот 5, 2, у Тосафот, що починається словами «Ім тімце ломар», про думку Раші; і слід зазначити слова Раші, Шабат 121, 2, що починаються словами «Ділма»). І див. Рітва, Йома 34, 2, що починається словами «Амар Абає». Та ін.
  3. ^ Шабат 75, 1. 103, 1. 133, 1. Та ін.
  4. ^ Рамбам, Закони Шабату, розділ 1, галаха 6.
  5. ^ Шабат 103, 1, що починається словом «Ло».
  6. ^ «Хідушим аль га-Шас», Шабат, розд. 12, мішна 2.

Повідомити про помилку на цій сторінці