Сто благословень
Сто благословень — постанова царя Давида, оскільки в його дні була епідемія, під час якої щодня помирали сто людей, тому цар Давид установив постанову про сто благословень, яку він обґрунтував віршем «А тепер, Ізраїлю, чого Г-сподь, Б-г твій, вимагає від тебе, не читай ма, а меа».
Джерело постанови
У Гемарі Менахот[1] наводиться, що людина зобов'язана промовляти сто благословень щодня, як сказано в Торі[2]: «А тепер, Ізраїлю, чого Г-сподь, Б-г твій, вимагає від тебе», і пояснив там Раші: «читай у ньому меа», а Тосафот пояснили там[3], що намір вірша в слові «ма» не є «меа»[4], і постановлено як галаху в «Шулхан арух»[5]. «Сдей хемед»[6] навів із книги «Довев сіфтей єшеним», що той пов'язав це питання з розбіжністю рішонім у поясненні тлумачення Гемари з вірша «чого Г-сподь, Б-г твій», що на думку Раші, у якого це тлумачення «аль тікрей», це з Тори, тоді як за іншими думками це постанова мудреців. Хіда[7] написав, що обов'язок намагатися набрати сто благословень — міра благочестя.
Хто встановив
Коментатори[8] вивели з тлумачення Гемари про вірш «чого Г-сподь, Б-г твій, вимагає від тебе», що цю постанову встановив Моше Рабейну[9], однак водночас Тур[10] написав від імені рава Натроная, голови мтівти, що цар Давид установив цю постанову внаслідок того, що в його час щодня помирали близько ста душ з Ізраїлю, доки він не відкрив святим духом причину їхньої смерті й не встановив постанову. Рабейну Бах'є[11] намагався розв'язати цю суперечність і вважав, що Моше Рабейну заснував, а постанову забув народ Ізраїлю, і знову цар Давид установив її, а потім її знову забули, і мудреці Талмуду знову встановили її заново.
У 5751 році (1990/1991) Ребе закликав привчати синів Ізраїлю до промовляння ста благословень щодня[12].
Особлива властивість ста благословень
Особлива властивість промовляння ста благословень щодня — запобігати дорожнім аваріям (книга «Коль Єгуда» рава Єгуди Цадки, наближеного до Ребе).
У Шабат
У «Шулхан арух» Алтер Ребе[13] наведено, що саме в Шабат бракує 13 благословень і «треба доповнити їх фруктами й пахощами», тоді як у день посту є 100 благословень (без зусиль)[14].
Лік благословень
«Мішна брура» [15] перелічує лік ста благословень:
- Благословення «Га-мапіль» — 1.
- Благословення на омивання рук — 2.
- Благословення «Ашер яцар» — 3.
- Ранкові благословення — 4- 19.
- Благословення на Тору — 22 — 20[16].
- Благословення на ціціт — 23.
- Благословення на тфілін — 24[17].
- «Барух ше-амар» — «Іштабах» — 26- 27.
- Благословення Кріят Шма Шахаріт і Арвіт — 28 — 35.
- Благословення «Шмоне есре» в трьох молитвах — 36 — 92.
Решту благословень можна легко доповнити за допомогою трапези, що включає омивання рук, благословення «Га-моці», Біркат га-мазон, і за допомогою інших благословень на насолоди.
Зовнішні посилання
- «Торат Менахем — Гітваадуйот», 5751, частина 1, с. 315, сіха Шабату тижневої глави «Хаєй Сара», 22 хешвана
- Рав Йосеф-Сімха Гінзбург, «Сто благословень для всіх — як?» «Гіткашрут», випуск 478
- Рав Мордехай-Менаше Лауфер, «Звикнути до „ста благословень“» «Гіткашрут», випуск 1007
- Рав Шалом-Дов Вольпо «Сто благословень» на сайті «Хабад в Ізраїлі»
Примітки
- ^ Менахот 43, кінець стор. б.
- ^ Екев 10,12.
- ^ Що починається словами «Шоель».
- ^ І так зрозуміло також зі слів Роша в Брахот, розділ 9, сіман 24.
- ^ «Орах хаїм», сіман 46, сеїф 3.
- ^ Розділ хет, правило 34.
- ^ «Махзік браха», сіман 290, пункт 1.
- ^ На думку тих, хто вважає, що її обов'язок не з Тори.
- ^ «Кад га-кемах».
- ^ «Орах хаїм», сіман 46.
- ^ «Кад га-кемах», стаття «Благословення»
- ^ «Шалшелет га-яхас», с. 36.
- ^ «Орах хаїм», початок сімана 46.
- ^ Однак це після того, як «Шулхан арух» зараховує благословення «Їру ейнейну» в молитві Арвіт і 2 благословення в Біркат га-мазон уночі.
- ^ «Орах хаїм», сіман 46, сеїф катан 14
- ^ На думку Рами, що це три благословення.
- ^ А за звичаєм тих, хто промовляє два благословення, — 25.