Синагога великих міст
Синагога великих міст — галахічна назва синагоги, що належить великому місту, у якому проживають сотні або тисячі людей. У такої синагоги є особливі закони.

У Гемарі
У Гемарі наводиться:
Сказав рабі Шмуель бар Нахмані від імені рабі Йонатана: навчали [= у Мішні, що дозволено продавати синагогу] лише про сільську синагогу, але синагогу великих міст, оскільки до неї приходять з усього світу, продавати не можна, бо вона належить багатьом. Сказав рав Аші: ця синагога в Мата-Мехасьї — хоча до неї й приходять з усього світу, оскільки приходять до неї з мого відома, якщо захочу — продам її
— Мегіла, 26б
Слова Цемах Цедека
Цемах Цедек ставить важке запитання: на перший погляд, слова Гемари суперечать прямій мішні в Мегілі (27, б): Не продають те, що належить багатьом, приватній особі, тому що знижують його святість, слова р. Мегіра, сказали йому, якщо так, то й не з великого міста в мале місто». У Гемарі роз'яснюється, що як неможливо брати до уваги кількість тих, хто молиться в одній синагозі, що перевершує іншу, щодо її святості, як сказано «У множестві народу — велич царя», так неможливо розрізняти між тим, що належить багатьом, і тим, що належить одному.
Цемах Цедек у своїх хідушім до трактату Мегіла розв'язує запитання тим, що є відмінність між звичайною синагогою багатьох, у якій моляться десять, і синагогою великих міст, у якій є інша проблема. Цемах Цедек доводить грандіозним пілпулем із багатьох місць у Шасі, що визначення «керах» — особливе і рідкісне визначення місця, у якому збирається настільки численна публіка, як «більша частина коліна» (тобто десятки або сотні тисяч людей), і визначення керах вище навіть за визначення «великого міста», тобто міста, у якому багато людей, але люди все ще вважаються замкненою групою, яка може ухвалювати рішення щодо свого міста. На відміну від цього, керах — настільки центральне місце, що синагога в керах належить не жителям міста, а людям з усього світу, які приходять туди щодня (як, наприклад, місто Єрусалим, значна частина тих, хто приходить до якого, зовсім не є жителями міста), і як, наприклад, закон громадського володіння, який є особливим законом шістдесяти міріад, що для такого місця є особливий закон.
Згідно з цим новаторством Цемах Цедек пояснює також продовження Гемари, де Рав Аші каже, що в Мата-Мехасьї, куди більшість тих, хто приходить, приходять, щоб молитися з Равом Аші та вчитися в його єшиві, йому дозволено продати синагогу, оскільки всі жителі міста і його відвідувачі приходять за згодою Рава Аші. І згідно з цим новаторством виходить, що все це лише в місті Мата-Мехасья, яке не було керахом. Але в керах, такому як Єрусалим, навіть якщо там буде велика громада, не можна сказати, що всі, хто приходить туди, приходять за згодою рабина.

У наші дні
У наш час, коли в кожної громади є окрема синагога, у кожної такої синагоги статус «Мата-Мехасьї», куди ті, хто приходить, приходять за згодою рабина або керівництва. Так, наприклад, порядки синагоги в 770 — Всесвітньому центрі Хабаду — це приватний бейт-мідраш Ребе, і всі порядки там залежать лише від думки Ребе, а не від думки громадськості чи габаїв бейт-мідрашу.
Але громадський і центральний бейт-мідраш у великому місті, такому як Єрусалим, який вважається керахом, не можна буде продати згідно зі словами Цемах Цедека, оскільки така синагога належить не певним тим, хто молиться, а громадськості, і тому немає того, хто міг би її продати.