«Сефер га-шлухім»

«Сефер га-шлухім» — книга з фотографіями шлухім та їхніх сімей по всьому світу. У книзі представлено шлухім, які вирушили на шліхут до 5751 року (1990/1991). В альбомі також фотографії тих, хто працює на ниві освіти в установах Ребе, а для повноти картини Ребе вказав включити й фотографії хабадських установ по всьому світу.
Історія
Альбом вийшов друком у 5751 році (1990/1991) зусиллями секретаріату Ребе в хабадському видавництві «Кегот».
Назву «Сефер га-шлухім» дав Ребе в сіхі, виголошеній у Шабат тижневої глави «Толдот» 5751 року (1990/1991), а в Шабат тижневої глави «Гаазіну» 5751 року (1990/1991) Ребе висловив публічну подяку тим, хто займався виданням книги.
Ребе доручив проєкт своєму секретареві раву Хаїму-Єгуді Кринському. Головним редактором був зять Кринського р. Йосеф-Барух Фрідман, а за друк відповідав р. Єшаягу Гінзбург. Їм допомагала група юнаків, серед яких були рав Шалом Цименд і рав Менахем-Мендл Азімов[1].
Ребе брав участь в етапах редагування книги: Ребе часто отримував відомості про шлухім, які надіслали свої фотографії, а коли група сторінок була готова після оформлення фотографій, що надійшли, сторінки вносили до Ребе, і кілька разів Ребе реагував і додавав різні зауваження.
З другого боку, Ребе вказав видавцям вичитати її як слід і сказав, що ніяк не можливо, щоб саме він вичитував усе це. Так і коли рав Іцхак-Єгуда Ярославський написав Ребе, що частину членів «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі не було включено до книги, а в тих, кого було включено, пропущено звання «член Агудат хасидей Хабад», Ребе вказав йому звернутися до видавців альбому, щоб вони це виправили[2], і питати їх, доки справа не з'ясується і він не отримає ясної відповіді[3], причому Ребе просив повідомляти йому про подальший розвиток подій у всьому цьому[4] і дякував йому за це[5]
Перше видання книги включало лише три томи, вийшло друком незадовго до з'їзду шлухім 5752 року (1991/1992), і кожен зі шлухім отримав у подарунок примірник книги.
Книгу поділено за країнами в алфавітному порядку: у частині 1 — шлухім зі США і Канади, у частині 2 — шлухім із Землі Ізраїлю, у частині 3 — Європа, Південна Америка, Африка й Австралія, а в частині 4 — доповнення і покажчик імен[6].
«Сефер га-шлухім» — одна з небагатьох книг, які Ребе залишив на своєму столі 27 адара 5752 року (2 березня або 1 квітня 1992) у своєму особистому кабінеті. Коли надійшла звістка про те, що сталося біля Огелю, решту книг зі столу прибрали в рамках підготовки приміщення до приходу Ребе, а «Сефер га-шлухім» залишили[7]. У період після 27 адара Ребе кілька разів гортав «Сефер га-шлухім» з великим задоволенням[8].
Коли головний редактор альбомів р. Йосеф-Барух Фрідман вніс перший том у ручній палітурці (до остаточної палітурки), Ребе відповів 16 елула 5751 року (26 серпня 1991): «Отримано, і подяка, подяка, і слово вчасно — елул (за всіма [його] абревіатурами)»[9]. Коли потім він вніс перші два томи книги[10], Ребе відповів 25 елула 5751 року (4 вересня 1991): «Отримано, і подяка, подяка за велике задоволення, яке він приніс тощо, на додаток до головного — великої користі, яка прийде через усе це»[11].
Див. також
Додаткова література
- Журнал «Тхаєйну», «Сефер га-баним» — спеціальний огляд історії «Сефер га-шлухім» і участі Ребе в етапах її видання, видання «Всесвітнього комітету учнів-тмімім», випуск 2, сторінка 50 і далі
- Тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1883, сторінка 47
Зовнішні посилання
- Рав Яаков Гурвіц, Галахічне обговорення публікації фотографій жінок у «Сефер га-шлухім»
збірник «Гаарот у-біурім — Огалей Тора», 24 тевета 5776 (5 січня 2016), с. 134
Примітки
- ^ Нині — шаліах Ребе, керує діяльністю Хабаду в Парижі.
- ^ «Лікут маанот кодеш» 5752, відповідь 156
- ^ «Лікут маанот кодеш» 5752, відповідь 211
- ^ «Лікут маанот кодеш» 5752, відповідь 210
- ^ «Лікут маанот кодеш» 5752, відповіді 211, 212
- ^ Членів секретаріату Адмора шліта, включених до книги, було внесено за старшинством.
- ^ Рав Шалом-Бер Ганзбург розповідає, що він прибирав кімнату і залишив там книги, оскільки томи «Сефер га-шлухім» — великі книги і він не знайшов для них відповідного місця; тому він поклав їх на конверт (на якому вони лежать донині) і залишив їх на столі («Ба-кодеш пніма», с. 62)
- ^ Зі слів секретаря рава Хаїма-Єгуди Кринського
- ^ «Лікут маанот кодеш» 5751, відповідь 709
- ^ Разом з новою книгою для читання для дітей
- ^ «Лікут маанот кодеш» 5751, відповідь 721