Рабі Ельазар бен Дурдая
Рабі Ельазар бен Дурдая був бааль тшува, який жив в епоху танаїв і здобув свій світ за коротку мить до смерті. Хоча його називають «рабі», він не танай.
Усе своє життя він був у полоні ситра ахра і скоїв усі гріхи на світі, аж поки внаслідок певного випадку, у якому він отримав знак із Небес, що його відкинули й не дають повернутися, у ньому не пробудилися думки про тшуву; він сховав голову між колін і ридав, аж поки не вийшла його душа, і вийшов небесний голос і сказав: рабі Ельазар бен Дурдая уготований до життя у світі прийдешньому.
Коли рабі Єгуда га-Насі почув цю історію, він заплакав від хвилювання і сказав: є такий, хто здобуває свій світ за одну годину... І ще сказав: «Мало того, що баалей тшува приймають, але їх ще й називають „рабі“». Ребе запитує, як він міг удостоїтися світу прийдешнього без виконання заповідей, і відповідає від імені Арізаля, що він був перевтіленням Йоханана-первосвященника, який став апікорсом на схилі свого життя, і у своєму перевтіленні в рабі Ельазара бен Дурдаю він завершив своє виправлення.
У вченні хасидизму
Про його ступінь пише Мітлер Ребе[1]:
Любов рівня «усім єством твоїм» — це цілковито безмежна любов, в аспекті сутності і самої суті душі, яка називається «Володар волі», що стоїть цілковито вище аспекту волі, тобто вся сутність душі знемагає і прагне вийти й злитися, а не лише в аспекті волі. З цієї причини ця любов називається «єством твоїм», що вказує на безмежну любов, бо така велика любов приходить не з аспекту обмежених сил душі — волі тощо, а з усього аспекту її сутності, яка первісна й цілковито не обмежена.
Однак таке збудження всієї сутності душі цілком можливе лише в аспекті ор хозер до Ацмут, тобто коли посудини душі не можуть вмістити це збудження, оскільки воно надто велике для стиснення посудин сил душі — розуму і серця; і тому таке збудження неминуче залишається в аспекті макіфа над розумом, і так само воля залишається в сутності душі, що володіє волею, тощо.
Цього ступеня досягають саме баалей тшува, бо бааль тшува був дуже-дуже далекий від світла лиця Царя життя. Адже через свої численні гріхи він віддалився до крайнього віддалення, і тому він украй тужить у душі через своє величезне віддалення, так що його повернення до Всевишнього виходить із самої глибини серця, як у рабі Ельазара бен Дурдаї, чия душа вийшла в плачі тощо, і це аспект посилення прагнення злитися зі Всевишнім усією точкою серця, яка вища за те, що може вміститися в посудини мозку й серця, цілковито й абсолютно[2]
Це прагнення називається аспектом ор хозер, і воно випливає з аспекту віддаленості, через яку він приходить у хвилювання точкою серця, на відміну від завершених праведників, хвилювання яких випливає лише з їхнього осягнення Всевишнього й насолоди Ним у Торі та молитві; і навіть хвилювання «усією душею твоєю» під час читання Шма — це не всією точкою сутності душі, а лише аспект світла, що виходить від сутності душі, тобто волі. Але прагнення баалей тшува — в аспекті знемоги душі = «знемогла душа моя», як у рабі Ельазара бен Дурдаї.
Перевтілення його душі за часів Алтер Ребе
Розповідають про єврея, який народився з блискучими здібностями і знав увесь Шас у віці семи років, а подорослішавши, став віровідступником і зробився цілковитим неєвреєм. Аж поки не написав важливі книжки у французькому університеті, і Алтер Ребе вказав йому на його помилку, а після того як той помер, розкрив, що це була душа р. Е. бен Д., яка вже роками перевтілюється і щоразу, коли досягає віку «десяти», збивається з прямого шляху. І Алтер Ребе висловився, що я не полишив її, аж поки вона не прийшла до виправлення своєї душі[3].
Див. також
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ «Шаарей тшува», «Хінух». Зрозуміти різницю між молитвою і Торою. Садап, 129, 3.
- ^ І це те, що написано в Зогарі, що баалей тшува притягують Святого, благословенного Він, із більшою силою; пояснення: «більша сила» — це міць могутньої сили, що перебуває в сутності душі, яку мозок і серце цілковито не можуть умістити.
- ^ Книга «Пніней га-кетер», частина 3, розділ «Тшува»
Код особи: № 1627294400