«Немає царя без народу»
Стаття без джерел
| ||
| Стаття без джерел | |
«Немає царя без народу» — вислів, що наводиться в хасидуті, щоб пояснити суть царської влади. Цей вислів передає два боки царської влади: з одного боку, потрібен народ окремий і розрізнений, а з другого боку, має бути певне співвідношення між царем і народом, бо інакше царська влада неможлива.
Джерело вислову, вочевидь, — у Рабейну Бах'ї[1]. І справді, це найраніше джерело, зазначене в «Ціюнім бе-маамарей рабейну».
Пояснення
Щоб був цар і існувала царська влада, має бути аспект «народу». А поняття «ам» (народ) пояснюється від вислову «гехалім омемот» (згасаючі вуглини), що означає аспект «єш» і відокремленого. Бо царська влада може бути тільки над багатьма частковостями, відокремленими одна від одної. І ще — щоб народ анулював себе перед ним і його волею, бо «у множинності народу — велич царя».
А також «ам» — від вислову «імо» (з ним), бо має бути певне відношення між царем і народом. Як у притчі: людина не може бути царем над кущами, деревами і травами, бо в неї немає з ними жодного співвідношення, а має бути відношення і співвідношення між царем і народом. Тому атрибут царства Святого, благословенний Він називається царством лише від часу створення Адама га-Рішона, а не від часу створення тварин і рослин. Бо лише над Адамом га-Рішоном, який походить з аспекту внутрішньої суті світів, може бути царська влада.
Сенс цього вислову в духовному плані в тому, що ім'я Гаває не може владарювати, коли нижчі щаблі, звані «народом», не анулюють себе перед ним[потрібне джерело].
Див. також
Примітки
- ^ Берешит 38, 30; а також — Бемідбар 22, 2.