Перейти до вмісту

Хефец

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Хефец» перенаправляється сюди. Якщо ви мали на увазі інше значення, див. Хефец (значення).

Хефец — внутрішній бік волі, у якому є насолода і який пов'язаний із суттю душі.

Цей вислів — найвнутрішніший із трьох висловів любові, наведених у мідраші: «двейка, хашика, хафіца»[1].

Пояснення

На відміну від волі, яка є загальним позначенням усіх видів бажань людини, позначення «хефец» виражає піднесенішу волю. І відмінність — у кількох подробицях:

  • Загальна воля — хефец буває лише у волі, яка глибока й загальна, на відміну від часткових бажань, до яких людину вабить щоразу залежно від обставин і справи, якої вона потребує[2].
  • Не може змінитися — воля, яка зовнішня і спрямована на певну річ, може бути відсунута перед іншою, сильнішою волею, але хефец — це внутрішнє прагнення, яке не має заміни й підміни, навіть найменшої зміни[3].
  • Постійна воля — хефец завжди присутній у волі людини щоразу, коли вона згадує про нього, на відміну від часткових бажань, до яких людину вабить щоразу залежно від обставин і справи, якої вона потребує[2].
  • Внутрішня воля і насолода — є речі, яких людина хоче, бо розуміє, що так правильно, але воля — лише зовнішня, і вона воліла б їх не хотіти, наприклад — болісне лікування), тоді як хефец — це воля, у якій людина має насолоду і внутрішній потяг[4].

Сини Ізраїлю називаються «країною жаданою»[5], бо в них — головна Б-жественна воля і насолода, які вони доводять до досконалості, на відміну від решти творіння, яке було створене і отримує життєвість від зовнішнього боку Святого, благословенний Він[2].

Також Геула і прихід Мошіаха пов'язані з аспектом «хефец», як наводиться в Зогарі, що матір Мошіаха звуть «Хефці-ба» і вона сповістить про Геулу[6].

Бажає милості

Пророк Міха каже: «Хто Б-г, як Ти, що прощає гріх і минає провину залишку спадку Свого, не тримає вічно гніву Свого, бо любить милість Він», і згідно з кабалою[7] цей вірш відповідає 13 атрибутам милосердя, а слова «хафец хесед» відповідають шостому атрибуту.

У вченні хасидуту пояснюється, що джерело створення світу — від аспекту «хафец хесед»[8], і згідно з відомим висловом Ребе Магараша в маамарі, який заведено повторювати на бар-міцві[9]: «Це те, з чого починає „Ец хаїм“, коли піднялося в Його простій волі чинити добро Своїм створінням, що походить від природи Доброго — творити добро, що є аспектом виливу хеседу, який походить з аспекту „бо любить милість“, що є аспектом хеседу, який у хефец Гаває».

Цей аспект — у простій, сутнісній волі, яка в самій Сутності Ор Ейн Соф[10], але Ребе роз'яснює, що оскільки цей аспект — початок і джерело для побудови хеседу, з якого був створений світ, і оскільки це величезне сходження, незрівнянне з Його Сутністю і Єством, благословенний Він, він теж називається творінням[11].

Див. також

Примітки

  1. ^ «Сефер га-маамарім 5615», с. 191.
  2. ^ 1 2 3 «Шаарей тшува», 61а.
  3. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 5, с. 50 (лист 1175).
  4. ^ «Лікутей Тора», Шир га-шірім, 28г. Там само, 33г. І див. у респонсах «Цемах Цедек», «Евен га-езер» 434, де розрізняються вислови «хефец» і «рацон» стосовно галахи.
  5. ^ Малахі 3, 12: «І прославлятимуть вас усі народи, бо будете ви країною жаданою, сказав Г-сподь Цваот». Мідраш раба, Берешит 80, 6: «Реш Лакіш сказав трьома висловами любові полюбив Святий, благословенний Він, Ізраїль, приліпленням, потягом і бажанням, приліпленням (Дварім 4) а ви, приліплені, потягом (там само 7) не тому, що ви численніші за всі народи, зажадав Г-сподь, і бажанням (Малахі 3) і прославлятимуть вас усі народи тощо».
  6. ^ Зогар, Шмот, тижнева глава «Мішпатім», аркуш 173, сторінка 2: Ще відкрив і сказав, (Єшаягу 40) на високу гору зійди, вістунко Сіону тощо. На високу гору, це, звісно, гора Аварім, місце, де був похований Моше. І ж це пояснили, що Шхіна підніметься туди і сповістить світові. Але все це, вістунка Сіону, це Хефці-ба, дружина Натана, сина Давида. Вона — мати Мошіаха, Менахема бар Аміеля, і вона вийде і сповістить, і вона входить до загального поняття вістунки Сіону.
  7. ^ «Шаар га-каванот», друшім на Рош га-Шана, Ташліх.
  8. ^ «Ор га-Тора», «Мішпатім» (Шмот, частина 4), с. 1164.
  9. ^ «Іта бе-Мідраш Тегілім», 20 хешвана 5634 (10 листопада 1873), пункт 2.
  10. ^ «Нер міцва ве-Тора ор», «Шаар га-їхуд», 146а.
  11. ^ «Ашер бара» ніч на 14 кислева 5739 (14 грудня 1978). І там він пов'язує це з благословенням «Ашер бара», яким благословляють нареченого.

Повідомити про помилку на цій сторінці