Перейти до вмісту

Світло, життєвість і сила

Матеріал з Хабадпедії

Світло, життєвість і сила — три ступені в низходженні Б-жественного світла для створення творінь. Світло і життєвість — це лише відсвіт (а відмінність між ними в тому, що світло — це макіф, а життєвість — внутрішнє), тоді як сила (а мовою каббали «шефа») — це окрема сутність[1].

Їхнє значення

Визначення матеріального світла такі: 1. світло просте (не «складене» з кількох кольорів); 2. прилучене до світила (не існує само по собі: коли закривають джерело світла, світло відразу припиняється); 3. подібне до світила (наприклад: світло вогню не схоже на світло сонця, і обидва відрізняються від світла місяця; за світлом можна дізнатися, яке його джерело); 4. неспівмірне із сутністю свого джерела (а лише «відсвіт» від нього: скільки б світило не світило, від нього ніколи нічого не поменшає); 5. не «докладає зусиль», щоб світити (а місце, на яке воно світить, освітлене само собою).

І подібним чином стоїть справа з Б-жественним «світлом»: з одного боку, це простий і нескінченний відсвіт Б-жественності, а з іншого боку, це лише відсвіт, а не сама сутність Б-жественності.

Життєвість

Життєвість теж лише відсвіт від сутності, але тут ідеться про внутрішній відсвіт. Для розуміння відмінності між відсвітом у вигляді «макіфа» і внутрішнім відсвітом (а це відмінність між світлом і життєвістю) вчення хасидуту наводить відмінність між сутністю душі та розумом із мідот: саме відчуття життєвості (самосвідомість) походить від світла душі (рівень макіфа), але розум і почуття — це вираження «життєвості» душі (її внутрішнього світла).

На відміну від світла (і життєвості), які є відсвітом від сутності й прилучені до неї, сила — це посудина, у яку вбирається відсвіт, і вона відокремлена від сутності. Для пояснення теми сили хасидут наводить розуміння, яке учень вивчив в учителя: оскільки світло розуму вчителя вже вийшло й відокремилося від розуму вчителя і вбралося в посудину розуму учня, тому й коли вчитель припиняє навчати, розуміння в учня не скасовується[2].

Три аспекти в переважанні форми над матерією

Існують три роди мудростей у праці переважання форми над матерією[3]: 1. мудрість скасування матерії, і це мудрість мусару; 2. мудрість пізнання гідності духовної форми, і це мудрість дослідження; 3. мудрість переважання форми над матерією, і гідності форми, коли вона утверджена в матерії, і гідності очищеної матерії, і це мудрість вчення хасидуту.

Мудрість мусару загалом є силою, яка викликає огиду й сокрушає мерзенну матерію та показує її нікчемність. Тобто, оскільки вона вбирається і займається посудиною (тілом), вона є «силою».

Мудрість дослідження загалом є світлом, яке світить, роз'яснює і пояснює гідності осягнутого розумом і те, що єдино лише духовний розум є основою всього. Тобто, оскільки вона займається не тілом, а лише розумом (а розум — це світло), вона на рівні світла.

А вчення хасидуту — це життєвість, яка оживляє також грубу матеріальну матерію і дає знати цільовий намір у її створенні — щоб вона перетворилася на форму, — і оживляє її духовною життєвістю. Тобто, оскільки її тема — вбирання духовного в матеріальне, щоб оживити його, її тема і є «життєвість».

Вчення хасидуту — це світло і життєвість

Ребе Рашаб[4] визначив вчення хасидуту як «світло і життєвість». А пояснення цього (згідно з роз'ясненим вище щодо теми світла і життєвості та згідно з роз'ясненням Ребе[5]) у тому, що вчення хасидуту освітлює і оживляє Тору, подібно до того як світло освітлює кімнату, а душа оживляє тіло. Подібно до того як світло не змінює предметів, що перебувають у темній кімнаті (але без нього неможливо ними користуватися), і подібно до того як душа не змінює тіла (але без неї воно неживе), — так і вчення хасидуту не змінює Тори, але освітлює її та оживляє її.

Освітлює відкриту Тору — дає вищу й широку точку зору, яка «впорядковує» теми Тори, що здаються частковостями без зв'язку, в одну велику й дивовижну картину. І оживляє її — вносить у вивчення Тори тепле почуття піднесення і любові до Всевишнього.

Див. також

Зовнішні джерела

Світло
Світло Ейн Соф
Світло · Світло Ейн Соф — поняття · Світло Ейн Соф — щаблі в ньому · Світло Ейн Соф — сфірот у ньому · Світло Ейн Соф — лінії в ньому · Світло Ейн Соф — натяк на його існування в мудреців · Світло Ейн Соф — бажання світів у ньому
Світила і джерела світла
Світло сонця · Світло місяця · Світло зірок · Світло смолоскипа ·Світло свічки ·Світло дня · Світло семи днів
Різні теми, пов'язані зі світлом (за абеткою)
Світло (ясність) · Ясне світло · Палаюче світло · Ув'язнене світло · Світло, що світить · Навколишнє світло і наповнювальне світло · Світло, що оточує всі світи · Світло, що наповнює всі світи · Світло того, хто дає, і світло того, хто отримує · Світло того, хто дає · Сяйливе світло · Подвоєне світло · Світло, що поширюється · Світло душі у світах БЕА · Світло, що перевершує всіх · Світло Кав · Спопеляюче світло · Світло зорі · Світло посіяне для праведника · Нове світло · Світло Гаває · Пряме світло · Відбите світло · Світло Ізраїлю · Світло, вода, небозвід · Навколишнє світло · Світло «Нога» · Вічне світло · Світло Твого лиця · Прості світла · Внутрішнє світло · Первісне світло · Предвічне світло · Похідне світло · Світло, створене в перший день · Світло Єрусалима · Світла, створені до створення світу · Світло Мошіаха
Світло у співвідношенні з іншим поняттям
Світло — у співвідношенні з повітрям · Світло — у співвідношенні з сяйвом · Світло — у співвідношенні з «ора» · Світло — у співвідношенні з темрявою · Світло — у співвідношенні з життєвістю · Світло — у співвідношенні з днем · Світло — у співвідношенні з силою · Світла сфірот — у співвідношенні з посудинами · Світло — у співвідношенні з таємницею · Світло — у співвідношенні з одіянням · Світло — у співвідношенні з ім'ям · Світло — у співвідношенні з небесами · Світло — у співвідношенні з достатком · «Ора» — у співвідношенні з «сасон ве-єкар» · Світла сфірот — їхня простота й образ
Різне
Світло сонця в сонці · Світло і сяйво · Світло, життєвість і сила · «Ор ле-арбаа асар» · Світло, вода, небозвід · Світла, що змінюються · Згущення світел · Самоскасування світла перед світилом

Примітки

  1. ^ Маамарім 5666, «Зот хукат га-Тора».
  2. ^ Гемшех 5672, частина 1, с. 489.
  3. ^ «Кунтрес торат га-хасидут», пункт 11 і далі, «Ігрот кодеш», с. 327.
  4. ^ У листі, обраному Ребе Раяцем, щоб слугувати передмовою до календаря «Гайом йом».
  5. ^ Див. сіху 19 кислева 5716 (4 грудня 1955), пункт 2, та інше.

Повідомити про помилку на цій сторінці