Світло місяця
Світло місяця (левани) — під час створення світу місяць було створено таким, що світив точно так само, як сонце, але після того як Всевишній послабив і зменшив його силу, місяць сам по собі взагалі не має світла, а отримує своє світло від сонця і відбиває його на Землю, і тому протягом днів місяця його видимий розмір змінюється залежно від його положення щодо сонця. Під час Геули він повернеться в той стан, у якому був створений, і світитиме як сонце.
Зменшення місяця
Про створення світу написано[1]: «І створив Б-г два світила: світило велике і світило мале». У цьому вірші, на перший погляд, є неясність: спочатку сказано «два світила» як рівні, а потім вони розділяються на велике і мале. У Гемарі[2] наводиться цікавий діалог, що відбувся між місяцем і Всевишнім: спочатку місяць і сонце були створені рівними; місяць спитав Всевишнього: «Чи можливо, щоб два царі користувалися однією короною?» — тобто навіщо потрібні два рівні світила? Всевишній відповів: «Піди й зменши себе!». Місяць відповів: «Владико світу, через те що я сказав перед Тобою розумну річ, я маю зменшити себе?» І справді, Всевишній утішив його кількома речами (але й на них він дав відповідь і цим не вдовольнився): 1. «Іди і прав удень і вночі!» Місяць відповів: «Шрага бе-тіара май маані» [яка користь від свічки вдень]. 2. «Зіль лімну бах Ісраель ямім ве-шанім» [за тобою народ Ізраїлю лічитиме дні й роки]] Місяць відповів: «Йома намі і ефшар де-ла міну бей ткуфата» [і днем теж користуються для обчислення сезонів]. 3. «Зіль лікру цадікей бі-шмейх — Яаков га-катан, Шмуель га-катан» [праведників називатимуть твоїм іменем]. Всевишній побачив, що він не втішається, і сказав: «Принесіть за Мене спокуту за те, що Я зменшив місяць».
У хасидуті
У хасидуті ставиться запитання: чому Всевишній спочатку не створив світло місяця зменшеним, і, з іншого боку, якщо Всевишній створив місяць саме таким, чому місяць проти цього заперечує.
І пояснюється, що сонце й місяць уподібнюються двом частинам Тори: Письмовій Торі — сонце, і Усній Торі — місяць. З боку Всевишнього обидві рівні, і тому Він створив світ так, що обидві справді рівні, але з боку людини, яка вивчає Тору, є відмінність, адже Усна Тора лише «отримує» від Письмової Тори, і тому претензія місяця була справедливою: з боку світу їх треба розрізняти, але мета в тому, щоб під час Геули і з боку світу розкрилося, що Усна Тора й Письмова Тора справді цілком рівні[3].
Зменшення протягом днів місяця
У першій половині місяця світло місяця збільшується день у день, а в другій половині — зменшується. На поверхневий погляд здається, що світло, яке зменшується наприкінці місяця, вказує на відсутність розкриття й гірше за розкриття на початку місяця.
Але в такому разі виникає низка запитань:
- Чому низка свят припадає на кінець місяця? І особливо свята, пов'язані з внутрішньою частиною Тори (Ханука, 19 кислева)?
- Дні місяця ми лічимо, додаючи число, у міру того як світло місяця зростає. Якщо так, то в другій половині місяця число мало б зменшуватися (15, 14, 13...)?
- Відоме правило, що у святості підвищують, а не знижують. Якщо так, як можна зменшувати світло місяця, що вказує на синів Ізраїлю?
Ребе пояснює[4], що зменшення місяця вказує не на недолік, а навпаки — на гідність ще більшу, ніж розкриття в першій половині місяця. Адже те, що світло зникає наприкінці місяця, пояснюється тим, що він більше наближається до тіла сонця і тому менше отримує розкриттів сонця.
У стилі вчення хасидуту: коли місяць отримує світло від сонця, він перебуває на рівні отримувача — отримує розкриття від сонця, але не з'єднується із сутністю сонця; а коли світло зникає, місяць виходить зі стану отримувача розкриттів і з'єднується із сутністю сонця.
Як алегорія сфіри Малхут
У хасидуті безліч разів наводиться приклад світла місяця: хоча все його світло не від нього самого («лейт лей мі-гармей» — немає в нього від самого себе), а від того, що він отримав від сонця, проте він освітлює світ цим світлом; так і сфіра Малхут, остання з десяти сфірот, яка сама по собі не має нічого власного, а вся її суть у тому, що вона отримує від шести сфірот над нею, які уподібнюються сонцю, і проте лише в її силах оживляти і творити світи тим світлом, яке вона отримує від сфірот над нею, і в цьому вся суть сфіри Малхут — постійно оживляти світ Б-жественним світлом, що в ній.
«І буде світло місяця як світло сонця»
Під час Геули місяць знову світитиме як сонце, як написано[5]: «І буде світло місяця як світло сонця». Є відмінність між тим, як світитиме місяць у перший період Геули і в другий. У перший період — Дні Мошіаха — місяць світитиме як світло сонця, тобто як світло сонця зараз, під час вигнання, але й сонце стане яскравішим під час Геули. У другий період (званий) прийдешнім майбутнім місяць світитиме навіть більше, ніж світитиме тоді сонце.
Пояснення цього в хасидуті таке: оскільки в перший період Геули світитимуть лише рівні розкриттів і світел, а не рівень Ацмуту, то будуть відмінності рівнів між низходженнями й випромінюваннями, і відповідно місяць, що уподібнюється сфірі Малхут, буде на іншому рівні, ніж сонце. Але в другий період розкриється найвищий рівень — Ацмут, і тоді сфіра Малхут піднесеться і зрівняється з найвищими рівнями, і тому місяць світитиме на повну силу, точно як сонце.
Додаткова література
- «Танія», частина 2, 12.
- «Сефер га-ерхім», том 3, с. 294.
Примітки
- ^ Берешит 1, 16
- ^ Хулін, 60б, початок.
- ^ «Лікутей сіхот», том 30, с. 8
- ^ «Двар малхут» Ваїшлах
- ^ Єшаягу 30, 26