Ігулім і йошер
| Порядок сходження світів |
|---|
| До цімцуму |
| Ацмут у-мегут (Сутність) • Спроможність (Маор, як він міститься в Ацмуті) • Маор • Світло Ейн Соф, як воно міститься в Маорі • Світло Ейн Соф • Хафец хесед • Десять прихованих сфірот • Яхід • Ехад ве-яхід • Кадмон • Тегіру ілаа • Шіер бе-коах • Ала бе-рацон |
| Цімцум і кав |
| Перший цімцум • Тегіру татаа • Вільний простір • Решимо • Точка, лінія, площина • Кав і хут (лінія і нитка) • Ігулім і йошер (кола і прямизна) • Навколишнє світло • Внутрішнє світло • Рош, тох, соф (голова, середина, кінець) |
| Загальні БЕА |
| АБЕА (загальний порядок сходження)
Адам Кадмон • Світ Акудім • Світ Тогу • Пряме світло • Відбите світло • Ім'я АБ • Ім'я САГ • Ім'я МА • Ім'я БАН |
| Часткові АБЕА |
| Світи Ацилут, Брія, Єціра, Асія
Світ Ацилут • Світ Брія • Світ Єціра • Світ Асія • БЕА • Парса |
| Види сходження |
| Єш ме-аїн (щось із нічого) • Причина і наслідок • Стрибок і скок • Неспівмірність |
Ігулім і йошер — два загальні способи у випроміненні сфірот: як вони випромінені у світі Тогу, вони в аспекті кіл (ігулім) (і на рівні нефеш), а як вони випромінені у світі Тікун, вони в аспекті прямої (йошер) (і на рівні руах). Тобто сфірот, як вони є у світі Тогу, перебувають в аспекті катнут, на відміну від світу Тікун, де вони в гадлут[1].
Джерело поняття
Джерело поняття — у писаннях Арізаля, благословенної пам'яті[2]: «Спочатку були випромінені десять сфірот в аспекті кіл, і це десять посудин (...), а потім були випромінені десять сфірот в аспекті прямої, як образ людини, — і вони вищі за гідністю, ніж кола, бо вони в аспекті руах». Тобто те, що світ Тогу вищий за Тікун, — лише з боку «світел» у ньому (світел сфірот, які є «численними світлами»), але з боку посудин світ Тікун досконаліший («численні посудини»).
Їхня суть[3]
Коло — корінь теми приховування, і від нього сходять усі теми приховування: ті, що вище Ацилут (до Ацилут), ті, що в чотирьох світах (Ацилут, Брія, Єціра і Асія), і ті, що в цьому матеріальному світі. Тобто від кіл — корінь посудин (які обмежують світла), а нижче від цього — чертоги, і аж до цього матеріального світу, у якому коло землі, води, повітря і небес до краю приховує і покриває Б-жественність, що перебуває всередині них.
І як це в колах, так це і в темі прямої: у кожному без винятку рівні є аспект прямої в ньому, який є темою розкриття і поділу на частковості.
Їхній корінь
Відоме правило, що все найвище сходить у найнижче, і так само в нашому питанні. Бо, попри те що аспект кіл нижчий за пряму, їхній корінь вищий (подібно до рослинного, корінь якого вищий за мовне)[4]. Тобто корінь кіл — у великому колі, що до цимцуму, а корінь прямої — від кав і хут.
Але попри це, корінь кореня прямої ще вищий за корінь кіл (і, як відомо, внутрішній намір — це розкриття, а не приховування)[5].
Притчі в хасидуті
Одна притча про кола і пряму — зі способу осягнення нового розуміння: спочатку розуміють лише загальність теми, і тільки потім приходить повне розуміння і пояснення. Повне розуміння має довжину, глибину і ширину, доводи і висновки, частковості й частковості частковостей — і оскільки воно має голову, середину і кінець, воно називається «прямою». Однак перш ніж учень зрозуміє довід у його глибині (на початку свого сприйняття від учителя), у нього є лише загальна точка, яка, подібно до кола, не має кута чи краю, за який можна було б ухопитися, — і тому вона називається «колами»[6].
В іншому місці в хасидуті[1] наводиться притча, що пов'язує малість посудин із тим, що в них немає поділу на частковості: коли порівнюють розум дитини з розумом дорослого[7], бачать, що малість розуму дитини призводить до того, що її розуміння просте і без частковостей. Насамперед ми бачимо, що дитина не може стерпіти нічого, що робиться проти її волі, і відразу гнівається та сповнюється люттю і великим обуренням. Бо оскільки її розум малий, то, коли вона з першого погляду схоплює, що ця річ для неї погана, увесь її мозок наповнюється цим, і в неї не залишається жодного вільного місця, щоб вона могла вникнути в те добре, що є в цій речі з іншого боку. Не так той, хто має розуміння і чий розум і розсудок широкі: він не гніватиметься так через річ, яка проти його волі, бо разом із тим, що він у гніві, — оскільки його мозок широкий, у ньому залишається місце, щоб вникнути і зрозуміти, що є і добре, яке перебуває в поганій речі, — і через це він не гніватиметься так. А оскільки збудження дитини наповнює весь її мозок і серце, виходить, що в неї є лише одна думка без поділу на частковості, і це подібно до кола, у якому немає поділу (не так у дорослого, чий розум широкий: його схоплення теми — у поділі на частини і частковості, щоб заглибитися в усі відмінності тем у цьому, на краще і на гірше, як зазначено вище, як голова, середина, кінець — за образом парцуфа.
Додаткова література
- «Лікутей Тора», тижнева глава «Шлах», маамар, що починається словами «Ва-йомру ель коль адат бней Ісраель лемор».
- «Дерех міцвотеха», маамар, що починається словами «Ле-рока га-арец аль га-маїм», с. 161.
Примітки
- ^ 1 2 «Дерех міцвотеха», с. 161.
- ^ «Ец хаїм», чертог Адам Кадмон, розділ 3.
- ^ Див. докладно в «Лікутей Тора», «Шлах», Бемідбар, 37в.
- ^ «Ор га-Тора», «Шмот», частина 7, с. 2493, «Трума», с. 1471.
- ^ «Лікутей Тора», «Насо», 24г.
- ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Шлах», маамар, що починається словами «Ва-йомру ель коль адат бней Ісраель лемор».
- ^ Подробиці про це див. у статті «Мохін де-катнут і де-гадлут».