Перейти до вмісту

Ігулім і йошер

Матеріал з Хабадпедії
Порядок сходження світів
До цімцуму
Ацмут у-мегут (Сутність)  •  Спроможність (Маор, як він міститься в Ацмуті)  •  Маор  •  Світло Ейн Соф, як воно міститься в Маорі • Світло Ейн Соф  • Хафец хесед  •  Десять прихованих сфірот  •  Яхід  •  Ехад ве-яхід  •  Кадмон  •  Тегіру ілаа  •  Шіер бе-коах  •  Ала бе-рацон
Цімцум і кав
Перший цімцум  •  Тегіру татаа  •  Вільний простір  •  Решимо  •  Точка, лінія, площина  •  Кав і хут (лінія і нитка)  •  Ігулім і йошер (кола і прямизна)  •  Навколишнє світло  •  Внутрішнє світло  •  Рош, тох, соф (голова, середина, кінець)
Загальні БЕА
АБЕА (загальний порядок сходження)

Адам Кадмон  •  Світ Акудім  •  Світ Тогу  •  Пряме світло  •  Відбите світло  •  Ім'я АБ  •  Ім'я САГ  •  Ім'я МА  •  Ім'я БАН

Часткові АБЕА
Світи Ацилут, Брія, Єціра, Асія

Світ Ацилут  •  Світ Брія  •  Світ Єціра  •  Світ Асія  •  БЕА  •  Парса

Види сходження
Єш ме-аїн (щось із нічого)  •  Причина і наслідок  •  Стрибок і скок  •  Неспівмірність

Ігулім і йошер — два загальні способи у випроміненні сфірот: як вони випромінені у світі Тогу, вони в аспекті кіл (ігулім) (і на рівні нефеш), а як вони випромінені у світі Тікун, вони в аспекті прямої (йошер) (і на рівні руах). Тобто сфірот, як вони є у світі Тогу, перебувають в аспекті катнут, на відміну від світу Тікун, де вони в гадлут[1].

Джерело поняття

Джерело поняття — у писаннях Арізаля, благословенної пам'яті[2]: «Спочатку були випромінені десять сфірот в аспекті кіл, і це десять посудин (...), а потім були випромінені десять сфірот в аспекті прямої, як образ людини, — і вони вищі за гідністю, ніж кола, бо вони в аспекті руах». Тобто те, що світ Тогу вищий за Тікун, — лише з боку «світел» у ньому (світел сфірот, які є «численними світлами»), але з боку посудин світ Тікун досконаліший («численні посудини»).

Їхня суть[3]

Коло — корінь теми приховування, і від нього сходять усі теми приховування: ті, що вище Ацилут (до Ацилут), ті, що в чотирьох світах (Ацилут, Брія, Єціра і Асія), і ті, що в цьому матеріальному світі. Тобто від кіл — корінь посудин (які обмежують світла), а нижче від цього — чертоги, і аж до цього матеріального світу, у якому коло землі, води, повітря і небес до краю приховує і покриває Б-жественність, що перебуває всередині них.

І як це в колах, так це і в темі прямої: у кожному без винятку рівні є аспект прямої в ньому, який є темою розкриття і поділу на частковості.

Їхній корінь

Відоме правило, що все найвище сходить у найнижче, і так само в нашому питанні. Бо, попри те що аспект кіл нижчий за пряму, їхній корінь вищий (подібно до рослинного, корінь якого вищий за мовне)[4]. Тобто корінь кіл — у великому колі, що до цимцуму, а корінь прямої — від кав і хут.

Але попри це, корінь кореня прямої ще вищий за корінь кіл (і, як відомо, внутрішній намір — це розкриття, а не приховування)[5].

Притчі в хасидуті

Одна притча про кола і пряму — зі способу осягнення нового розуміння: спочатку розуміють лише загальність теми, і тільки потім приходить повне розуміння і пояснення. Повне розуміння має довжину, глибину і ширину, доводи і висновки, частковості й частковості частковостей — і оскільки воно має голову, середину і кінець, воно називається «прямою». Однак перш ніж учень зрозуміє довід у його глибині (на початку свого сприйняття від учителя), у нього є лише загальна точка, яка, подібно до кола, не має кута чи краю, за який можна було б ухопитися, — і тому вона називається «колами»[6].

В іншому місці в хасидуті[1] наводиться притча, що пов'язує малість посудин із тим, що в них немає поділу на частковості: коли порівнюють розум дитини з розумом дорослого[7], бачать, що малість розуму дитини призводить до того, що її розуміння просте і без частковостей. Насамперед ми бачимо, що дитина не може стерпіти нічого, що робиться проти її волі, і відразу гнівається та сповнюється люттю і великим обуренням. Бо оскільки її розум малий, то, коли вона з першого погляду схоплює, що ця річ для неї погана, увесь її мозок наповнюється цим, і в неї не залишається жодного вільного місця, щоб вона могла вникнути в те добре, що є в цій речі з іншого боку. Не так той, хто має розуміння і чий розум і розсудок широкі: він не гніватиметься так через річ, яка проти його волі, бо разом із тим, що він у гніві, — оскільки його мозок широкий, у ньому залишається місце, щоб вникнути і зрозуміти, що є і добре, яке перебуває в поганій речі, — і через це він не гніватиметься так. А оскільки збудження дитини наповнює весь її мозок і серце, виходить, що в неї є лише одна думка без поділу на частковості, і це подібно до кола, у якому немає поділу (не так у дорослого, чий розум широкий: його схоплення теми — у поділі на частини і частковості, щоб заглибитися в усі відмінності тем у цьому, на краще і на гірше, як зазначено вище, як голова, середина, кінець — за образом парцуфа.

Додаткова література

  • «Лікутей Тора», тижнева глава «Шлах», маамар, що починається словами «Ва-йомру ель коль адат бней Ісраель лемор».
  • «Дерех міцвотеха», маамар, що починається словами «Ле-рока га-арец аль га-маїм», с. 161.

Примітки

  1. ^ 1 2 «Дерех міцвотеха», с. 161.
  2. ^ «Ец хаїм», чертог Адам Кадмон, розділ 3.
  3. ^ Див. докладно в «Лікутей Тора», «Шлах», Бемідбар, 37в.
  4. ^ «Ор га-Тора», «Шмот», частина 7, с. 2493, «Трума», с. 1471.
  5. ^ «Лікутей Тора», «Насо», 24г.
  6. ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Шлах», маамар, що починається словами «Ва-йомру ель коль адат бней Ісраель лемор».
  7. ^ Подробиці про це див. у статті «Мохін де-катнут і де-гадлут».

Повідомити про помилку на цій сторінці