Перейти до вмісту

Ехад ве-яхід

Матеріал з Хабадпедії

Ехад і яхід — дві форми вираження того, що Творець, благословенний Він, існує один.

Пояснення слів

Ехад

У вченні хасидизму

Слово «ехад» вказує на те, що Святий, благословенний Він, навіть після того як створив творіння, складене й повне різних подробиць, відмінних одна від одної, при всьому цьому не змінився, бо Він — це Він, а й далі Він у Своїй єдності, і немає в Ньому жодної складеності, переміни, зміни, з'єднання чи поділу взагалі, але Він завжди один, простий.

«Ти один до того, як створив світ, і Ти один після того, як створив світ, і Ти — Він», і «Я, Г-сподь, не змінився». Немає жодної відмінності й зміни в Його простій єдності і після створення безлічі творінь.

В ученні Рамбама

Додаткове значення, не щодо творіння, а щодо Нього, благословенного: «Святий, благословенний Він, пізнає Свою істину і знає її такою, якою вона є. І знає не знанням, що поза Ним, як знаємо ми, бо ми і наше знання не одне. Але Творець — Він, і Його знання, і Його життя одне, з усіх боків і з усіх кутів: адже якби Він жив життям і знав знанням, було б там багато божеств — Він, і Його життя, і Його знання; але справа не така, а Він один з усіх боків і з усіх кутів, і всіма шляхами єдності. Виходить, ти кажеш: Він — той, хто знає, і Він — пізнаване, і Він — саме знання, усе одне. І цю річ не має сили ні вуста сказати, ні вухо почути, ні серце людське збагнути, якою вона є[1]».

Яхід

Слово «яхід» вказує на те, що Святий, благословенний Він, існує у світі один, і зовсім не може бути додаткової реальності, окремої від Нього, благословенного.

У читанні «Шма»

У «Кріят Шма» хочуть виразити те, що Святий, благословенний Він, — ехад, яхід і меюхад, і зовсім немає іншої реальності, яка могла б перешкодити Йому в цьому; а якщо так, то, здавалося б, слід було сказати «Гаває яхід», то чому ж кажуть «Гаває ехад», що вказує на те, що можуть бути «двоє», нехай врятує нас Милосердний?

Але насправді саме «ехад» вказує на єдність більше, ніж «яхід». Оскільки «яхід» — це «технічна» реальність, що Він зараз самотній, але коли додасться (не дай Б-г) окрема реальність (а в нас — творіння), то це зачепить Його єдиність.

Але «ехад» означає, що, хоча й є окрема реальність (як здається), при всьому цьому Його буття й далі одне, і немає жодної зміни, і все це лише цимцум для очей тих, хто стоїть унизу. І Він не один із рахунку, а один за суттю.

Див. також

Примітки

  1. ^ Рамбам, Закони основ Тори, гл. 2, 13–14

Повідомити про помилку на цій сторінці