Світло, що перевершує їх усі
«Світло, що перевершує їх усі» означає притягнення вищої сили і загальної життєвої сили, яка містить кілька сил і життєвих сил, що є частковостями, включеними в цю вищу силу і світло. І ось це загальне й вище світло рівноцінне всім частковим силам і навіть перевершує їх усі — понад і крім загальної суми всіх сил разом.
А приклад цього — згідно зі сказаним у Гемарі[1], що двоє людей, які підіймають ношу разом, здатні підняти ношу трьох людей.
Притча про літери
Ще один приклад — учитель, що роз'яснює певну тему своїм учням. Його слова складаються з фраз, фраза складається зі слів, а слово складається з літер.
Кожна літера має певне й задане значення і відрізняється за значенням від іншої літери (літера «бет» відрізняється від літери «реш»).
І ось, у разі з'єднання кількох літер разом — наприклад, літер «бет», «реш», «вав» і «хаф» — крім особливого значення кожної літери окремо (див. кожну у своїй статті), завдяки з'єднанню додасться нове значення — «браха», яке набагато змістовніше.
Значення, що виникло завдяки з'єднанню літер, — це світло, що перевершує їх усі, яке містить частковості, тобто літери в їхньому частковому значенні. А якщо порядок з'єднання змінюється, зміниться значення слова, тобто зміниться світло, що перевершує їх усі, навіть якщо літери не змінюються.
Як у сполученнях «כרוב» і «רוכב», які, хоча й складені з тих самих літер (що й сполучення «ברוך»), оскільки вони в іншому порядку, мають інше загальне значення.
І так само слова, що складають фразу: хоча кожне слово саме по собі має певне значення, але в разі з'єднання слів у цілу фразу це виражає тему, що понад і крім обмеженого значення слова, яким воно є окремо саме по собі.
І як у всій цій притчі, так і в духовному вгорі: Б-жественні світла, що розкриваються через сфіру Малхут, щоб створити й оживляти творіння, — кожне світло визначене своїм визначенням, яким визначив його Той, Хто випромінює, благословенний Він, і називається «літерою».
І коли з'єднуються кілька «літер» разом, щоб стати «словом» у мовленні Всюдисущого, яке є Б-жественним реченням, призначеним створити й оживляти творіння, тоді — крім сил і життєвої сили («літер»), що притягуються в це «слово», — притягується ще вища сила і загальна життєва сила, яка містить і рівноцінна всім силам, включеним у це «слово», і вона з'єднує їх і поєднує разом, щоб воно могло виливати силу й життєву силу на річ, створену цим Б-жественним реченням і словом.
Додаткова література
- «Шаар га-їхуд ве-га-емуна», розд. 12.
- «Сефер га-маамарим — Мелукат», частина 1, сторінка 216.
- (Частину матеріалу статті взято з книжки «Ерхім бе-хасидут»)
Примітки
- ^ «Сота», аркуш 33.