Перейти до вмісту

Двейка, хашика і хафіца

Матеріал з Хабадпедії

П'ять загальних щаблів любові називаються в Торі п'ятьма виразами: двейка, хашика і хафіца, дібур і агава. Ці вирази часто наводяться в мудреців і в хасидуті та роз'яснюються різними способами.

Джерело поняття

Джерело виразів любові виводиться в мідраші[1] з віршів про любов Святого, благословенний Він, до Ізраїлю, і леавділь — з любові Шхема до Діни:

«Сказав Реш Лакіш: трьома виразами ніжності полюбив Святий, благословенний Він, Ізраїль — двейкою, хашикою і хафіцею. Двейкою — „А ви, що прилипли“[2], хашикою — „Не через численність вашу серед усіх народів забажав вас Г-сподь“[3], і хафіцею — „І прославлятимуть вас усі народи“[4]. І ми виводимо це з глави про цього нечестивця: двейкою — „І прилипла душа його“[5], хашикою — „Шхем, син мій, забажала душа його вашої дочки“[6], хафіцею — „Бо бажав він дочку Яакова“[7]. Р. Аба бар Еліша додає ще два, агавою і дібуром: агавою — „Я полюбив вас“[8], дібуром — „Говоріть до серця Єрусалима“[9]. І ми виводимо це з глави про цього нечестивця: агавою — „І покохав він дівчину“[10], дібуром — „І говорив до серця дівчини“[11]

.

Щаблі любові в щаблях душі

«Зогар»[12] виводить із вірша «Лише до батьків твоїх прихилився Г-сподь»[13], що любов Всевишнього до праотців була тому, що вони віддали себе Йому в повному бітулі, «як колісниця». «Решит хохма»[14] виводить із цього, що від великої любові Всевишнього та Його прихильності до них Він дав їхнім синам нефеш, руах і нешаму, і через ці важливі частини, які є в нас від Нього, благословенний Він, Він пов'язується з нами. І пояснює Ребе Цемах Цедек[15], за «Шла»[16], що п'ять виразів у мідраші[1] (три вирази, які наводить Реш Лакіш: двейка, хашика і хафіца, і два вирази, які додає там р. Аба бар Еліша, — агава і дібур) відповідають чотирьом літерам Імені Гаває в душі та кінчику літери йуд, які є п'ятьма піднесеннями Малхут від її місця до Кетера (і на них натякає вірш «Ось матиме успіх раб Мій, звеличиться, і піднесеться, і підійметься вельми»[17]).

Нефеш: це щабель «Малхут» у душі, і на нього натякає слово «двекут», бо так людина його удостоюється. Коли вона прилипає до Б-жественності й любить Всевишнього, її любов «спалює і знищує» матеріальне, і завдяки цьому в ній світить щабель «нефеш». «Зогар» [18] порівнює це із синім світлом у свічці, що спалює і знищує ґніт, і завдяки цьому свічка світить білим світлом[19].

А значення слова «двекут» — це поєднання двох речей, які, хоча зараз вони поєднані, їх можливо роз'єднати (подібно до «Як прилягає пояс до стегон людини»[20].

Руах: це щабель «Тіферет» у душі, і на нього натякає слово «хешек». Причина цього в тому, що якість Тіферет містить три лінії, на які натякає огласовка Імені Гаває в Тіферет (звичайна огласовка: шва, холам, камац): холам — Тіферет, шва — Гвура, камац — Хесед.

А значення «хешек» у тому, що хоча йдеться про дві різні речі, поєднання відбувається в постійних обіймах і скріпленні (як «Гачки стовпів і скріпи їхні зі срібла»[21].

Нешама — це щабель «Біни» в душі, і на нього натякається трьома способами у вірші «І прославлятимуть вас усі народи, бо будете ви Мені землею бажаною»:

  1. «І прославлятимуть» натякає[22] на «алма де-хейру», прийдешній світ, щабель Біни.
  2. Слово «Мені» перебуває в Біні[23].
  3. Хефец — це внутрішній бік волі (Хохма і Кетер), а якщо так, «земля бажана» — це земля, що отримує від Хохми і Кетера, — вища земля (тобто Біна[24].

А значення «хефец» — це сильна внутрішня воля, усе прагнення якої одне, і вона не здатна думати про інше. І як написано про Шхема: «Бо бажав він дочку Яакова і не зволікав зі справою»[25] — що не було в нього іншої волі у світі, крім однієї лише цієї волі, і він ніби помирав від любові до неї.

Хая відповідає любові, яка називається «дібур», як переклав Онкелос «душею живою»[26] — духом, що говорить[27]

А єхіда — це те, що називається «агава»[28] («агава» просто, без додавання, на кшталт «Усякий ісоп, що має додаткову назву, непридатний. Ісоп — він придатний. Ісоп грецький, ісоп кохаліт, ісоп римський, ісоп пустельний — непридатний»[29]), як роз'яснено в мідраші[30] на вірш «Нутро його вистелене любов'ю»[31].

Суть цієї любові зрозуміла з «Лікутей Тора»[32]: вона є аспектом зверненого вгору кінчика літери йуд (Імені Всевишнього), що натякає на те, що він тягнеться вгору до Ейн Соф, благословенний Він. Тобто чотири щаблі любові походять від чотирьох літер Імені Гаває в душі, а ця любов походить від кінчика літери йуд, який незмірно вищий за Ім'я Гаває, і вона є джерелом усіх аспектів любові.

Ця любов розкривається саме в баалей тшува (а не в праведників), оскільки цей аспект неможливо притягнути звичайним служінням «встань і зроби», а лише через викорінення волі з протилежного. Щоб його біль дуже зріс і він прийшов і досяг аспекту «і всім достатком твоїм», який вищий за те, що може витримати душа, глибина, глибша за глибину, вища за межу осягнення й вища за розум і знання, і вона як полум'я палаючої свічки, що здіймається само собою, і через неї навіть найлегковажніший із легковажних віддає свою душу на освячення Імені Всевишнього.

Бо ця любов походить від перебування самого світла Ейн Соф, благословенний Він, що вбране в Хохму, і вона як полум'я, що здіймається само по собі й від самого себе, і вона є «природою» душі, закарбованою в природі його Б-жественної душі, — не бути відокремленою від Його єдності та єдиності, благословенний Він. І коли він пробуджує в собі цю любов, справджується в ньому «і обернув Г-сподь Б-г твій для тебе прокляття на благословення»[33], і зловмисні гріхи обертаються для нього на заслуги.

Вічна любов, велика і з насолодами

У вченні хасидуту зазвичай пояснюється дещо інакше (ніж у попередньому розділі): два вирази «агава» і «дібур», що натякають на щаблі хая — єхіда (у сутності душі, як у попередньому розділі), узагалі не наводяться, «двекут» — це любов душі, вбраної в тіло[34]., а хашика і хафіца — це два щаблі (аспекти) хая — єхіда в сутності душі.

Ребе Цемах Цедек пояснює, що три вирази — двейка, хашика і хафіца — (відповідно) відповідають 3 щаблям у любові: вічній любові[35] (двейка), великій любові (хашика) і любові з насолодами (хафіца), а у вченні хасидуту докладно пояснюється вищий щабель у любові — хефец (як далі в наступному розділі).

Хефец

Основна стаття – Хефец

Сини Ізраїлю називаються «землею бажаною»[36], тому що в глибині їхньої душі є любов із насолодами[37].

Як називається: ця любов називається «тшука» і «хешек», і це сутнісна любов (а іноді вона називається «прихована любов»), і вона є джерелом усіх щаблів любові — як тих, що залежать від чогось, так і тих, що не залежать ні від чого, бо в усіх них є причина, а в неї немає. Різниця між ними в тому, що тшука — це сутнісне приховання (невідоме навіть самому собі), а хешек — це відоме самому собі, але таке, що не торкається дії.

Сутнісна: а оскільки вона «сутнісна», у ній немає відмінностей щаблів, і тому вона належить лише до єдиного (і на шляху нігле, як написав Раші в Кідушин, 22а, про «і забажаєш її» — її, а не її подругу), а суть служіння в цьому — розкрити її з приховання в дійсне розкриття[38].

Хефец і хешек — загалом — це той самий щабель, і це внутрішній двекут (що походить від щабля Хохми в душі, від 32 шляхів Хохми.), який вищий за любов, як іскри вогню (що походить від споглядання, від 50 брам Біни), із самої глибини його нутра, і такий глибокий, глибоко-глибоко, що його душа може зовсім відійти через нього, коли не досягне бажаного достатньою мірою, і як випадок з одним чоловіком, який поклав око на одну жінку, і серце його сповнилося пристрастю (Раші: хвороба. Від великої любові серце його притупилося, і він захворів.), і прийшли й запитали лікарів, і сказали: немає йому зцілення, доки вона не віддасться йому (Сангедрін, 75а) [39].

Хефец і хешек — зокрема: зокрема, любов «хефец» вища за хешек і приходить після неї, і вона є внутрішнім боком любові, і про це написано «Радійте, праведники, у Гаває», і не кожна людина цього удостоюється, і це аспект кенага бе-реута де-ліба у святому «Зогарі» (Шміні, 39а, і в маамарі «І зроби одежі святості Ааронові», що це аспект вищий, ніж Хесед для Аврагама), і це служіння дару «даю Я вам священство ваше», бо немає шляху осягнути її через знання плоті, як трепет. І це велика любов із насолодами, що сходить на людину згори без її прагнення до цього, але лише після того, як вона потрудилася в трепеті перед величчю («Танія», 43), і походить з аспекту «гнізда птаха» — Біни, у якій розкривається Атік[40].

4 відтінки у світлі вогню

4 вирази в розділі 3 «Танії» (у хашиці, і хафіці, і тшуці, і спраглій душі) відповідають 4 відтінкам у світлі вогню, бо любов походить від стихії вогню в Б-жественній душі[41][42].

Примітки

  1. ^ 1 2 «Мідраш раба», Ваішлах, розділ 7.
  2. ^ Дварім, 4.
  3. ^ Дварім, 7.
  4. ^ Малахі, 3.
  5. ^ Берешит, 34, 3.
  6. ^ Там само, там само, 8.
  7. ^ Там само, там само, 19.
  8. ^ Там само, 1.
  9. ^ Єшаягу, 40.
  10. ^ Берешит, 34, 3.
  11. ^ Там само.
  12. ^ У главі Ваетханан, 262б.
  13. ^ Дварім, Ваетханан, 10, 15.
  14. ^ Рабі Еліягу бен Моше де Відаса, «Шаар га-агава», розділ 3, пункт 34 і далі.
  15. ^ «Ор га-Тора», Пророки й Писання, т. 1, с. 529, і див. інакше в Шмот, т. 7, с. 2810.
  16. ^ 49б.
  17. ^ Єшаягу, 52, 13.
  18. ^ Берешит, 51, 1.
  19. ^ І див. докладно в цьому ключі в «Танії» наприкінці розділу 53.
  20. ^ Ірмеягу, 13, 11.
  21. ^ Шмот, 38, 10.
  22. ^ «Зогар», Ваехі, 246а.
  23. ^ «Зогар», глава Бо, наприкінці.
  24. ^ А не Малхут.
  25. ^ Берешит, 34, 19.
  26. ^ Берешит, 2, 7.
  27. ^ «Ор га-Тора», Шмот, т. 7, Ваякгель, 2810
  28. ^ Там само.
  29. ^ Пара, 11, 7.
  30. ^ «Мідраш раба» на Пісню пісень, розділ 3, пункт 15.
  31. ^ Пісня пісень, 3, 10.
  32. ^ Теце, маамар, що починається словами «І не забажав».
  33. ^ Дварім, 23, 6.
  34. ^ І це щабель «нефеш». Мабуть, згідно з цим поясненням слід сказати, що вираз двекут містить у собі два вирази — агава і дібур, і тоді вони саме нижчі щаблі в любові.
  35. ^ Агава зута, що приходить від споглядання Світла Мемале коль алмін, яке оживляє світи.
  36. ^ «Бо будете ви землею бажаною», Малахі, 3, 12.
  37. ^ У низці місць називається «агават олам», і, звісно, не в значенні приховання й обмеження, а в значенні «вічності».
  38. ^ «Ані ле-доді» 5708.
  39. ^ «Лікутей Тора», Рее, 26б.
  40. ^ «Ор га-Тора», Теце, 941.
  41. ^ Як сказано в «Зогарі», Ваякгель, 216а, «Зогар хадаш», Ітро, 39б.
  42. ^ Наводиться від імені р. Гілеля з Паричів у «Хасидут мевоерет», дослідження до частини 1, пункт 74.

Повідомити про помилку на цій сторінці